Рішення № 10163707, 08.06.2010, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

2-2146/10

0527

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

представника відповідача Паніотова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні», -

в с т а н о в и в :

22 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року на її користь з відповідача стягнуто 97705 грн. 53 коп., з яких: 65610 грн. 78 коп. - заборгованість сум, належних при звільненні; 30682 грн. 76 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 23 липня 2009 року по 18 грудня 2009 року; 911 грн. 99 коп. - нараховані дивіденди за 1997-1998 роки; 500 грн. - відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2010 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року залишено без змін. На виконання вказаного судового рішення 19 квітня 2010 року їй був виданий виконавчий лист про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 97705 грн. 53 коп. До часу подання позову розрахунок з позивачкою відповідачем не проведений, за підприємством існує заборгованість по заробітній платі у розмірі 65610 грн. 78 коп. Її середній заробіток за останні два повні місяці роботи склав 289 грн. 46 коп., заборгованість підприємства за період з 19 грудня 2009 року по 22 квітня 2010 року складає 24604 грн. 10 коп. (289 грн. 46 коп. х 85 робочих днів). Просила стягнути з ВАТ «Завод обважнювачів» на її користь середньоденну заробітну плату за час затримки розрахунку за період часу з 19 грудня 2009 року по 22 квітня 2010 року у розмірі 24604 грн. 10 коп.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити її позов.

Представник позивачки ОСОБА_2 просив задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представник відповідача ВАТ «Завод обважнювачів» Паніотов К.О. у судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи останній таким, що не ґрунтується на законі.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, представника відповідача Паніотова К.О., дослідивши надані докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року у справі № 2-5177/09 за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення невиплачених сум при звільненні» з ВАТ «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) на користь ОСОБА_1 стягнуто: заборгованість по виплаті сум, належних при звільненні, у розмірі 65610,78 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 23.07.2009 року по 18.12.2009 року у розмірі 30682,76 грн.; нараховані за 1997-1998 роки дивіденди у розмірі 911,99 грн. (за 1997 рік 282,28 грн., за 1998 рік 629,71 грн.); у відшкодування моральної шкоди 500 грн., а всього стягнуто 97705 грн. 53 коп.

Під час дослідження доказів по справі № 2-5177/09 встановлені наступні факти.

Позивачка ОСОБА_1 02.01.1978 року була прийнята на роботу до Костянтинівського заводу обважнювачів на посаду старшого інженера-економіста нормативно-дослідницької групи (наказ № 1 від 02.01.1978 року). 02.02.1981 року переведена на посаду заступника головного бухгалтера заводу (наказ № 30/1 від 02.02.1981 року). 16.11.1981 року призначена тимчасово виконуючою обовязки головного бухгалтера заводу (наказ № 37-к від 25.11.1981 року). 10.10.1982 року призначена на посаду головного бухгалтера заводу (наказ № 43-к від 10.10.1982 року). На підставі Наказу Держкомнафтогазу України № 11 від 13.01.1994 року Костянтинівський завод обважнювачів перейменований у Відкрите акціонерне товариство «Завод обважнювачів». 01.11.1995 року вибрана членом правління ВАТ «Завод обважнювачів» (протокол зборів акціонерів № 1 від 01.11.1995 року). 01.12.2003 року призначена на посаду директора з фінансово-економічних питань головним бухгалтером (наказ № 179/2 від 01.12.2003 року). 22.07.2009 року звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (наказ № 60 від 22.07.2009 року), що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1.

Згідно розрахунку від 23.07.2009 року, відповідач повинен був виплатити позивачці ОСОБА_1 станом на 22.07.2009 року (за вирахуванням обовязкових утримань) 65610,78 грн..

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи (травень-червень 2009 року, відпрацьовано 11 та 18 днів відповідно) склала 289 грн. 46 коп. (3451,53+4942,97)/(11+18).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 березня 2010 року рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року залишено без змін (а.с. 4-5).

19 квітня 2010 року на виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року позивачці ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 97705 грн. 53 коп. (а.с. 6).

На час розгляду справи відповідачем рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 209 року (справа № 2-5177/09) не виконано, що було підтверджено у судовому засіданні учасниками судового розгляду.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

У відповідності зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що є підставою для стягнення з відповідача вказаного середнього заробітку.

Згідно ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Пленум Верховного Суду України у п. 25 Постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснив, що у справах про оплату праці діє тримісячний строк звернення із заявою до КТС або безпосередньо до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (ст.ст. 225, 233 КЗпП), і відповідно до цього зясовувати зазначену дату. Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

У п. 20 цієї ж Постанови розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» задоволенню не підлягає, оскільки рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 28 грудня 2009 року (справа № 2-5177/09) вже захищено порушене право позивачки, і, крім того, на час звернення позивачки до суду з даним позовом сплинув строк звернення з заявою про вирішення трудового спору, передбачений ч.1 ст. 233 КЗпП України.

В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 76, 209, 212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод обважнювачів» м. Костянтинівка Донецької області (ЄДРПОУ 00136751) «про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні» відмовити.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені 08 червня 2010 року, повний текст рішення виготовлений 11 червня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя