Вирок № 101636684, 06.12.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3333/21

Номер провадження 1-кп/623/377/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

перекладача Горбань В.Ф.,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021221070000287 від 07 червня 2021 року, №12021226050000127 від 09 червня 2021, року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, який є особою з інвалідністю III-групи, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 26 січня 2021 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за статтею 126-1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею 1261 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи судимим 26 січня 2021 року вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за ст. 126-1 КК України за вчинення домашнього насильства, а також 16 березня 2021 року та 09 червня 2021 року постановами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2КУпАП за вчинення домашнього насильства, що мало місце 11 березня 2021 року та 11 квітня 2021 року відносно своєї матері ОСОБА_2 , з якою він спільно проживав за адресою: АДРЕСА_3 , належних висновків для себе не зробив та в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знову вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 06 червня 2021 року приблизно о 10 годині перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , в стані алкогольного сп`яніння, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, схопив свою матір ОСОБА_2 за волосся та вдарив головою об дерев`яну тумбу, внаслідок чого завдав потерпілій ОСОБА_2 фізичних страждань.

Крім того, ОСОБА_1 будучи судимим 26 січня 2021 року вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області за статтею 126-1 КК України за вчинення домашнього насильства, а також 16 березня 2021 року та 09 червня 2021 року постановами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства, що мало місце 11 березня 2021 та 11 квітня 2021 року відносно своєї матері ОСОБА_2 , належних висновків для себе не зробив та в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», знову вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 , 08 червня 2021 року приблизно о 20 годині знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи систематично, умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер та наслідки своїх протиправних дій, бажаючи їх настання, вдарив своєю головою в обличчя своєї матері ОСОБА_2 , чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі потерпілої, які по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, внаслідок чого завдав потерпілій ОСОБА_2 фізичних страждань.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 1261 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив призначити йому мінімальну міру покарання.

Захисник Кузнєцов О.О., також просив призначити його підзахисному ОСОБА_1 , мінімальну міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за статтею 1261 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі, повністю приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 січня 2021 року, у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі, до набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.

Потерпіла ОСОБА_2 , при призначенні міри покарання обвинуваченому підтримала думку прокурора.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за статтею 1261 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю III-групи, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря психіатра, на обліку військовозобов`язаних не перебуває, раніше судимий, згідно довідки КП «Благоустрій міста Ізюма» інформація щодо ОСОБА_1 , в даному підприємстві відсутня, про що свідчать: довідки лікарів, довідка Ізюмського ОМТЦК та СП, інформація на особу, вимога щодо судимості та його свідчення.

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи № 552 від 26 жовтня 2021 року, « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

ОСОБА_1 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеки для суспільства, ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінено як високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальні правопорушення, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені за статтею 1261 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесений до нетяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений раніше судимий, визнав свою провину, щиро розкаявся, наявні обставини, які обтяжують покарання, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у межах санкції статті.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати, речові докази, цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутні.

Керуючись статтями 50, 65-67, 1261 КК України, статтями 349, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 1261 КК України, і призначити покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі частини 4 статті 70 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26 січня 2021 року, у виді 1 місяця позбавлення волі і остаточно до відбуття призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня фактичного його затримання.

Судові витрати, речові докази, цивільний позов - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов