Ухвала суду № 101636489, 03.12.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Харків

справа № 638/2776/21

провадження № 2-п/638/134/21

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Проданової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

01 березня 2021 року представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») – Дашко Володимир Миколайович звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 20 жовтня 2016 року у розмірі 33 118,36 та судові витрати в розмірі 2270 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 04 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

26 березня 2021 року на виконання вимог ухвали суду від 04 березня 2021 року про залишення позову без руху на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Позивачем подано належним чином засвідчені у встановленому законом порядку копії документів, що додаються до позовної заяви, а також до копії позовної заяви для відповідача. Недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 29 березня 2021 року відкрито провадження у вищевказаній справі.

Заочним рішенням від 30 червня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 жовтня 2016 року в сумі 29 953 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 85 копійки. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) судовий збір у розмірі 2053 (дві тисячі п`ятдесят три) гривні 10 копійок.

11 жовтня 2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення від 30 червня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Матеріали цивільної справи передано в провадження судді Яковлевої В.М. 12 листопада 2021 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2021 року прийнято до свого провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено розгляд заяви про перегляд заочного рішення в судовому засіданні, повідомлено сторін по справі по дату, час та місце проведення судового засідання.

Заява про перегляд заочного рішення обґрунтована тим, що відповідачу про дану справу та її розгляд взагалі не було відомо. Про існування судової справи дізналася лише 14 вересня 2021 року при отриманні від суду ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками. Із заочним рішенням суду відповідач ознайомилась в Єдиному державному реєстрі судових рішень на момент укладання договору про надання правничої допомоги, тобто 06 жовтня 2021 року, копію заочного рішення суду так і не отримувала. При цьому зазначив, що відповідач постійно проживала та проживає за вказаною адресою, а тому у випадку надходження будь-якого поштового відправлення до відповідача до ухвалення заочного рішення суду, остання отримала б його та відповідно надала би до суду свої пояснення.

Разом з тим, у зв`язку з вищевикладеним, просить визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2021 року.

Представник позивача - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник відповідача - адвокат Лисенко А. подав до суду клопотання, в якому просив провести судове засідання без його участі та без участі відповідача.

Згідно з частиною першою статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та докази, надані представником відповідача, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Крім того, відповідно до статті 11 ЦПК України у цивільному судочинстві діє принцип пропорційності, який означає, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, згідно зі статтею 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно частинами першою, третьою статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Порядок вручення судових повісток регламентовано статтею 130 ЦПК України, за якою у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Якщо особа не проживає за відомою суду адресою, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Якщо місце перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви була направлена відповідачеві на вказану у заяві позивачем адресу: АДРЕСА_1 .

Зазначене поштове відправлення не було вручено відповідачу та не повернуто до суду, що не може вважатись належним повідомленням відповідача про дату, час і місце судового засідання відповідно до вимог статті 130 ЦПК України.

Разом із цим, у справі наявні відомості стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача на контрольованій території України за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин за відсутності у справі зворотних повідомлень про вручення відповідачеві судової повістки, не можна вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому копія заочного рішення була судом правильно направлена відповідачу за адресою його реєстрації у м. Харкові, однак поштове відправлення не було вручено відповідачу та не повернуто до суду.

Вказана обставина також не свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Про відсутність за таких обставин належного повідомлення судом учасника справи про розгляд справи дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14- 507цс18), яка відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає врахуванню при розгляді цієї справи.

З урахуванням викладеного, звернувшись з заявою про перегляд заочного рішення від 30 червня 2021 року суд вважає двадцятиденний строк, визначений частиною третьою статті 284 ЦПК України, пропущеним з поважних причин, який підлягає поновленню.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, що закріплено у пунктах 1, 2 частини третьої статті 2 ЦПК України та надає відповідачу право на доступ до суду та гарантії рівних процесуальних можливостей з іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи обставини, на які посилається представник відповідача в заяві про скасування заочного рішення, які необхідні перевірити та оцінити при розгляді справи в загальному порядку, суд вважає можливим скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду для встановлення вказаних обставин справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема малозначних справ. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі положень статей 19, 274 ЦПК України, суд доходить висновку, що справа є малозначною відповідно до закону та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за правилами, передбаченими главою 10 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін.

Наведене вище дає суду можливість дійти висновку про наявність підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Лисенка Андрія Олександровича, про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 червня 2021 року - задовольнити.

Поновити пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду.

Заочне рішення від 30 червня 2021 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати і призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого статтями 274 279 ЦПК України, з викликом сторін.

Призначити судове засідання у справі на 20 січня 2022 року о 09 годині 00 хвилин у приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова (м. Харків, проспект Перемоги, буд. 52 - В).

Повідомити сторін по справі по дату, час та місце проведення судового засідання.

Надіслати сторонам копію ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Яковлева