Ухвала суду № 101635825, 03.12.2021, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/1527/21

03 грудня 2021 року смт Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Битківський Л.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Демчиної Діани Леонідівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України серії 1АВ №02303088, винесену поліцейським ДПП Демчиною Д.Л. 04 вересня 2021 року, якою його ( ОСОБА_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.

Вивчивши подану позовну заяву, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху з огляду на таке.

За приписами п. 3, 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

ОСОБА_1 як на підставу звільнення від сплати судового збору подав посвідчення серії НОМЕР_1 учасника бойових дій.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Таким чином, громадяни України, які належать до вказаної категорії, звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

В даному випадку позивач звернувся до суду із заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до правових позицій, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

В даному випадку, вимоги позовної заяви про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, однак не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а тому в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 454 грн.

Підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суддею не встановлено, а також не додано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір у сумі 454 грн слід сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Богородч./22030101, рахунок отримувача UA968999980313131206000009618, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Крім того, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві просить поновити пропущений строк на оскарження постанови.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Матеріали, додані до позовної заяви, не містять заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Також, слід зазначити, що відповідачем у позовній заяві вказано поліцейського Департаменту патрульної поліції Демчину Діану Леонідівну.

Згідно з ч. 1 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, підвідомчі органам Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції.

Тобто належним відповідачем у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Департамент патрульної поліції, який, згідно з п. 9, 10 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, має печатку із зображенням Державного Герба України, інші печатки, штампи, бланки зі своєю повною та скороченою назвою, необхідні для здійснення його поточної діяльності.

Одним із завдань Департаменту патрульної поліції є забезпечення дорожнього руху.

Підпунктом 7 пункту 1 розділу ІІІ Положення передбачено, що Департамент здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесених до компетенції Національної поліції України (крім справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією), у тому числі у справах про адміністративні правопорушення пов`язані з керуванням транспортними засобами, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України та у справах про адміністративні правопорушення, виявлені та зафіксовані за допомогою системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 175-1 КУпАП.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Таким чином позовні вимоги слід пред`явити до належного відповідача.

Оскільки викладені обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши йому строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. 46, 160, 161, 169 КАС України, суддя

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Демчиної Діани Леонідівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі, - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Битківський