Рішення № 101635141, 06.12.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2113/21

провадження №2/176/826/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Крамар О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ юридична адреса: Дніпропетровська область м. Жовті Води вул. Горького, буд. 2) про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ДП "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я,

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він, починаючи з 06 травня 2004 року по 23 серпня 2019 року працював в Інгульській шахті, яка є структурним підрозділом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", код ЄДРПОУ 14309787, що підтверджується трудовою книжкою. За весь період своїх трудових відносин з відповідачем він займав різні посади, а саме був прийнятий на роботу слюсарем черговим з ремонту обладнання, яке забруднено радіоактивними речовинами, після чого працював підземним машиністом електровозу близько 13 років поспіль, та 23 серпня 2019 року був звільнений із займаної посади у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Робота у підземних умовах за тривалий час трудових відносин з відповідачем негативно вплинула на стан його здоров`я та спричинила виникнення у нього професійного хронічного захворювання.

По факту виникнення у нього хронічного професійного захворювання було проведено розслідування та складено акт за формою П-4 від 28 грудня 2019 року про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Розслідування проводилось уповноваженою комісією: Голова комісії - С.В. Олексєнко - начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Кіровоградській області; члени комісії: С.М. Бондаренко - страховий експерт з охорони праці Кіровоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області; І.В. Пасічник - юрисконсульт юридичної служби відповідача; Д.М. Бондарєв - голова первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК", представник вищого органу Незалежної профспілки гірників України; О.М. Лунга - завідувач відділення профілактики поліклінічного відділення № 1 комунального закладу "Поліклінічне об`єднання м. Кіровоград"; О.М. Токар - заступник голови ППО Незалежної профспілки гірників України Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК"; О.І. Михайленко - керівник групи охорони праці Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК".

Комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у нього хронічного професійного захворювання за таким діагнозом: вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації з цербрально- переферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, С5, С6, С7), виражеим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьовх суглобів (ПФ другого ступеня) і періартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня.

Комісією в п. 12 Акту встановлено, що загальний стаж становить 16 років 04 місяці 19 днів, а стаж роботи в цеху в умовах впливу шкідливих факторів - 15 років 03 місяці 17 днів.

Крім того Комісією було зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці (п. 13 зазначеного вище акту), та визначено що він підпадав під дію шкідливих факторів: вібрації, пилу, що перевищували ГДР.

Зважаючи на визначені шкідливі умови праці, комісією були встановлені обставини за яких у нього виникло професійне захворювання ( п. 17 Акту): тривалий стаж роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП "Схід ГЗК", недосконалість технологічного обладнання (електровоз К-14), що призводить до перевищення ГДК загальної транспортної вібрації та пилу при виконанні функціональних обов`язків.

В п. 18 Акту комісією встановлені причини виникнення професійного захворювання:

1) рівень вібрації (транспортна) до 109 дБ при нормі 107дБ;

2) запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: 2,3-2,7 мг/м3 при нормі - 2,0 мг/м3;

3) підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони:

+ 12,4 0 С при нормі +15...+27 °С;

+1,8 °С при нормі + 15...+21°С;

+ 10,0 °С при нормі +13 ...+19°С;

4) рівень вологості до 90% при нормі до 75%;

5) за показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

Враховуючи наявність шкідливих умов праці, один раз в п`ять років на підприємстві відповідача проводилась атестація його робочого місця, яка оцінювала наявність шкідливих умов праці працівника та за результатами атестацій щоразу підтверджувались шкідливі умови праці та наявність Списку № 1, який надає йому відповіді пільги при оформленні пенсії.

Усі вище вказані обставини стали причиною виникнення та розвитку у нього хронічного професійного захворювання, діагноз якого вперше встановлений медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" м. Кривий Ріг в грудні 2019 року.

Враховуючи вище вказане згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії № 085981 Серії 12 ААА від 19 січня 2021 року йому було встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок професійного захворювання - 70% та відповідно до довідки МСЕК № 574081 серії 12 ААБ від 19 січня 2021 р. йому встановлена друга група інвалідності. Відповідно до медичних висновків ДУ "УКРПРОММЕД" стадія його хвороби має прогресуючу клінічну картину, рекомендовано спостереження сімейного лікаря, невропатолога, ортопеда - травматолога, терапевта за м/м, реабілітаційне лікування, фізіотерапія, оздоровлення в профілакторіях, санаторно-курортне лікування та медикаментозне лікування відповідно до медичних висновків.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів та кашлю, що спричиняє дискомфорт та задуху, навіть незначні фізичні навантаження не дають йому вільно дихати. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному станах. На даний час незмінним є те, що його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, оскільки не зважаючи на постійні курси лікування, які лише тимчасово полегшують його стан, відновлення стану здоров`я є неможливим, тим паче, що втрата працездатності та інвалідність, свідчать про незворотність втрати та неможливість відновлення стану його здоров`я. Вважаю, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Згідно ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці», умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Ст. 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Враховуючи зазначені положення, відповідач мав забезпечити позивачу, як і іншим працівникам належні безпечні умови праці, за яких факт настання професійних захворювань, нещасних випадків, іншого пошкодження здоров`я чи настання смерті були б неможливими.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Відповідно до частини третьої ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на положення ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

У зв`язку з чим, вважає виваженим та справедливим розмір відшкодування йому моральної шкоди на рівні 60 мінімальних заробітних плат, тобто 420 000,00 грн. (70 * 6 000,00 грн. = 420 000,00 грн.). Просив стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на його користь моральну шкоду у розмірі 420 000 гривень заподіяної ушкодженням здоровя без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29.10.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

16.11.2021 року на адресу суду, від ДП "Схід ГЗК" надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП "СхідГЗК" позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивач в період з 06 травня 2004 по 23 серпня 2019 працював на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» за професіями «слюсар черговий та з ремонту обладнання, яке забруднене радіоактивними речовинами по п`ятому розряду» та «підземний машиніст електровозу».

Наказом від 23.08.2019 № 398 о/с ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв`язку із

виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає

продовженню даної роботи, п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я. На підтвердження законності позовних вимог посилається на довідку про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 19.01.2021, в якій визначено, що позивачу встановлено 70% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності після повторного огляду.

Згідно договору про відшкодування моральної шкоди від 27.12.2019 р. № 18/415 Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», враховуючи заяву ОСОБА_1 від 20.12.2019 року про виплату йому одноразової грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в зв`язку із профзахворюванням, отриманим за час роботи на ДП «СхідГЗК» було виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову виплату у розмірі 7000 гри. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням, що підтверджується договором та платіжним дорученням від 16.01.2020 року.

Відповідно до частини 5 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.

Частиною 1 ст. 1168 Цивільного кодексу України також визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач не зазначає правову норму, яка є підставою для повторної виплати йому відповідачем моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням, оскільки така норма відсутня.

Враховуючи викладене та керуючись частиною 5 ст. 23 ЦК України вважаю, що вимога Позивача про відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням, є незаконною, необґрунтованою та безпідставною. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я відмовити у повному обсязі.

Відповідь на відзив позивачем не подано.

Оскільки розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторні, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Суд, дослідивши подані сторонами докази, на підтвердження обставин, на які посилаються, матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до трудової книжки, виданої на ім`я позивача - ОСОБА_1 , останній дійсно працював: починаючи з 06 травня 2004 року по 23 серпня 2019 року працював на Інгульській шахті, яка є структурним підрозділом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується трудовою книжкою. За весь період трудових відносин позивач займав різні посади, зокрема слюсаря чергового по ремонту приладів забрудненого радіоактивними речовинами дробильно-сортирувального комплексу по 5 розряду. 23 серпня 2019 року позивач звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України./а.с.11/.

По факту виникнення у позивача хронічного професійного захворювання проведено розслідування та складено акт за формою П-4 від 28 грудня 2019 року про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. Розслідування проводилось уповноваженою комісією: Голова комісії - С.В. Олексєнко - начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Кіровоградській області; члени комісії: С.М. Бондаренко - страховий експерт з охорони праці Кіровоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області; І.В. Пасічник - юрисконсульт юридичної служби відповідача; Д.М. Бондарєв - голова первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК", представник вищого органу Незалежної профспілки гірників України; О.М. Лунга - завідувач відділення профілактики поліклінічного відділення № 1 комунального закладу "Поліклінічне об`єднання м. Кіровоград"; О.М. Токар - заступник голови ППО Незалежної профспілки гірників України Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК"; О.І. Михайленко - керівник групи охорони праці Інгульської шахти ДП "Схід ГЗК".

Комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання за таким діагнозом: вібраційна хвороба другої стадії від загальної вібрації з цербрально- переферичним ангіодистонічним синдромом у поєднанні з полірадикулонейропатією (L5, S1, С5, С6, С7), виражеим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим та м`язово-тонічним синдромами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьовх суглобів (ПФ другого ступеня) і періартрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня), остеоартрозом дрібних суглобів кистей та трофічними розладами на кистях; хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. Легенева недостатність першого ступеня. Комісією в п. 12 Акту встановлено, що загальний стаж становить 16 років 04 місяці 19 днів, а стаж роботи в цеху в умовах впливу шкідливих факторів - 15 років 03 місяці 17 днів.

Крім того Комісією було зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці (п. 13 зазначеного вище акту), та визначено що він підпадав під дію шкідливих факторів: вібрації, пилу, що перевищували ГДР.

Зважаючи на визначені шкідливі умови праці, комісією були встановлені обставини за яких у позивача виникло професійне захворювання ( п. 17 Акту): тривалий стаж роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП "Схід ГЗК", недосконалість технологічного обладнання (електровоз К-14), що призводить до перевищення ГДК загальної транспортної вібрації та пилу при виконанні функціональних обов`язків.

В п. 18 Акту комісією встановлені причини виникнення професійного захворювання:

1) рівень вібрації (транспортна) до 109 дБ при нормі 107дБ;

2) запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу), у тому числі вміст вільного двоокису кремнію: 2,3-2,7 мг/м3 при нормі - 2,0 мг/м3;

3) підвищені та знижені температури, температура поверхні устаткування, матеріалів, повітря робочої зони:

+ 12,4 0 С при нормі +15...+27 °С;

+1,8 °С при нормі + 15...+21°С;

+ 10,0 °С при нормі +13 ...+19°С;

4) рівень вологості до 90% при нормі до 75%;

5) за показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу. /а.с.12-14/

Усі вище вказані обставини стали причиною виникнення та розвитку у позивача хронічного професійного захворювання, діагноз якого вперше встановлений медичним висновком лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" м. Кривий Ріг в грудні 2019 року.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії № 085981 Серії 12 ААА від 19 січня 2021 року позивачу встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок професійного захворювання - 70% та відповідно до довідки МСЕК № 574081 серії 12 ААБ від 19 січня 2021 р. йому встановлена друга група інвалідності, строком до 01.02.2022 року. /а.с.15,16/

Позивачем надано виписки з медичної картки амбулаторного хворого, які підтверджують перебування ОСОБА_1 в грудні 2020 року, в березні 2021 року, в серпні 2021 року, в травні 2020 року на лікуванні у медичних закладах /а.с.21-26/.

Позивач у позові посилається на те, що у зв`язку із хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів та кашлю, що спричиняє дискомфорт та задуху, навіть незначні фізичні навантаження не дають йому вільно дихати. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на його душевному та фізичному станах. На даний час незмінним є те, що його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію, оскільки не зважаючи на постійні курси лікування, які лише тимчасово полегшують його стан, відновлення стану здоров`я є неможливим, тим паче, що втрата працездатності та інвалідність, свідчать про незворотність втрати та неможливість відновлення стану його здоров`я. Вважаю, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що згідно договору про відшкодування моральної шкоди від 27.12.2019 р. № 18/415 Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», враховуючи заяву ОСОБА_1 від 20.12.2019 року про виплату йому одноразової грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в зв`язку із профзахворюванням, отриманим за час роботи на ДП «СхідГЗК» було виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову виплату у розмірі 7000 гри. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної профзахворюванням, що підтверджується договором та платіжним дорученням від 16.01.2020 року.

На думку відповідача, моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом). Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17. Частиною 1 ст. 1168 Цивільного кодексу України також визначено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

27.12.2019 р. між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ОСОБА_1 укладено договір про відшкодування моральної шкоди № 18/415. Відповідно до зазначеного договору, на підставі заяви ОСОБА_1 від 20.12.2019 року про виплату йому одноразової грошової компенсації у відшкодування моральної шкоди в зв`язку із профзахворюванням, отриманим за час роботи на ДП «СхідГЗК», сторони узгодили виплату ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок отриманого ним професійного захворювання суму у розмірі 7000 грн. Сторони узгодили, з чим погодився позивач, що ДП «СхідГЗК» сплачує ОСОБА_1 одноразово у відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок професійного захворювання 7000 грн. Сторони дійшли згоди, що ОСОБА_1 відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь будь-яких інших сум у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок професійного захворювання з ДП «СхідГЗК». ДП «СхідГЗК» зобов`язується сплатити виплату ОСОБА_1 у розмірі 7000 грн. у відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок всіх отриманих профзахворювань встановлених та можливо встановлених у майбутньому за реквізитами. ОСОБА_1 просить ДП «СхідГЗК» здійснити утримання визначених законодавством податків і зборів з сум моральної шкоди, що відшкодовується підприємством за цим Договором. /а.с.33/. Позивач ОСОБА_1 погодився на такі умови договору, підписав договір, зазначив, що у майбутньому претензій до ДП «СхідГЗК» щодо відшкодування йому моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням не матиме.

Відповідно до платіжного доручення від 16.01.2020 року №3233 ОСОБА_1 сплачено 5635 грн., з урахуванням сплачених ДП «СхідГЗК» податків у відшкодування моральної шкоди заподіяної профзахворюванням на підставі договору /а.с.34/

У своїй письмовій заяві від 20.12.2019 року, адресованій ДП «СхідГЗК», ОСОБА_1 просить розглянути можливість виплатити йому одноразову грошову виплату як відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням яку оцінює у 7000 грн. /а.с.35/.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 погодився на сплату йому одноразово у відшкодування моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням на ДП «СхідГЗК» у сумі 7000 грн., про що укладено договір про відшкодування шкоди. Отримав таку виплату одноразово, з урахуванням сплати відповідачем ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням. ОСОБА_1 у договорі зазначив, що відмовляється від будь-яких намірів стягнення на його користь інших сум з ДП «СхідГЗК» по відшкодуванню моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням.

Таким чином, позивач скористався правом на одноразове відшкодуванню моральної шкоди заподіяної професійним захворюванням.

Тому суд бере до уваги доводи відповідача, які належним чином обґрунтовані доказами.

Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Тобто у разі реалізації свого законного права на відшкодування моральної шкоди один раз позивач не має права повторно вимагати такої компенсації за те ж діяння (якщо багаторазове відшкодування не передбачене договором або законом).

Такий висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 р. у справі №641/8857/17.

Позивачем не спростовані доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

За вище вказаних обставин у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити. Судові витрати слід залишити за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 23, 1167-1168 ЦК України, ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 10, 12, 13,19, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 06.12.2021 року.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 (зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ).

- Державне підприємство "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ юридична адреса: Дніпропетровська область м. Жовті Води вул. Горького, буд. 2)

Суддя