Вирок № 101634710, 06.12.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6953/21

(1-кп/199/568/21)

ВИРОК

іменем України

06.12.2021 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого: - судді Воробйова В.Л.

- суддів Савченка Є.М., Сенчишина Ф.М.

при секретарі - Романькової О.А.

за участю прокурора - Зінченко О.С.

захисника - Логвінової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021041030000721 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перм Російської Федерації, особи без громадянства, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на своєму утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 26.01.2009 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.115 КК України на строк 7 років та 6 місяців позбавлення волі, звільненого 15.04.2016 з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області на підставі ч.5 ст.72 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.13, ч.2 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи засуджений 26.01.2009 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.115 КК України до позбавлення волі на певний строк, звільнився 15.04.2016 з місця позбавлення волі за відбуттям призначеного покарання, такими чином, будучи особою яка раніше вчинила умисне вбивство, вчинив закінчений замах на умисне вбивство за наступних обставин.

16.07.2021 о 21:35 год. ОСОБА_1 знаходився поблизу магазину «МОРЕ ПИВА», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 17, де зустрів незнайомого потерпілого ОСОБА_2 .

Цього ж дня, о 21.40 год., перебуваючи біля магазину «МОРЕ ПИВА », між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків стався конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, направлений на умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_2 , 16.07.2021 о 21:46 год. ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину «МОРЕ ПИВА» за адресою: м. Дніпро, вул. Марії Лисиченко, 17, де попрохав продавця дати йому ніж, вигадавши привід, нібито для нарізання продуктів харчування, на що останній, не передбачаючи справжніх намірів ОСОБА_1 , погодився та надав останньому лезо від канцелярського ножу.

ОСОБА_1 , отримавши лезо від канцелярського ножа, одразу повернувся до ОСОБА_2

16.07.2021 за вказаним часом, знаходячись за вказаною адресою поряд магазину «МОРЕ ПИВА», обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті іншій людині, передбачаючи наслідки у вигляді настання смерті ОСОБА_2 та бажаючи їх настання, тримаючи в правій руці лезо канцелярського ножа підійшов до потерпілого, після чого наніс один удар гострою частиною леза по горлу ОСОБА_2 .

В результаті удару гострої частини леза канцелярського ножу по горлу ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому тілесне ушкодження у вигляді різаної рани, яка розташована на лівій бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третини з переходом на передню поверхню шиї та далі на праву бічну поверхонь шиї у нижню третину, з ушкодженням яремних вен праворуч та ліворуч, ушкодженням щитоподібного хряща та пересічного груднно-під`язичних м`язів праворуч та ліворуч. За своїм характером виявлені у потерпілого ОСОБА_2 , тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-п, «правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р № 6.

Отже ОСОБА_1 , виконав усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця - умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, а саме завдяки надання своєчасної медичної допомоги потерпілому ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватим себе визнав частково. Суду показав, що16 липня 2021 у в вечорі він йшов з роботи. Між «Морем пива» і заправкою «БРСМ» зустрів раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_2 , де між ними почався конфлікт, так як він «засвітив» грошима, а потерпілий мабуть хотів поживитися. ОСОБА_2 бачив, що він був п`яний, ледь на ногах стояв, і мабуть захотів в нього вкрасти гроші. Між ними відбулася штовханина, виник конфлікт, під час якого вони махали руками один на одного. Того дня він намагався в «Море пива» купити пива, точно не пам`ятає скільки грошей було в нього, але йому відмовили, оскільки він був без маски. В магазині «Море пива» попросив у хлопців лезо канцелярського ножу і сказав їм щоб нарізати закуску. Він визнає те, що взяв лезо ножа щоб налякати потерпілого, але умислу не мав та вбивати потерпілого не хотів. Коли вийшов з магазину тримаючи в руці лезо канцелярського ножу, потерпілий знову почав чіплятися до нього. Захищаючись від потерпілого він випадкового наніс йому удар лезом канцелярського ножу, яке зажав в долоні (навіть собі руку порізав), але спочатку показував його потерпілому, попереджаючи. Під час штовханини він краєм леза зачепив потерпілого. В шию попав через те, що вони «махалися» на відстані витягнутої руки. Він просто намагався відбитися від ударів потерпілого. Лезо ножу демонстрував перед ударом потерпілому і казав не підходити. Тілесне ушкодження наніс випадково. Після удару потерпілий відійшов і пішов геть, та він не бачив на ньому крові. Одразу викинув лезо ножа і пішов геть. Того дня він пив слабоалкогольні напої, потім з товаришем пив горілку, був п`яний, але події пам`ятає. Спеціально не цілився в горло потерпілого і не хотів настання такої події та наслідків, не бажав заподіяння смерті потерпілому. Після штовханини з потерпілим у нього з`явився синяк. Він був раніше судимий, за те що людину було позбавлено життя ножем. Він не пам`ятає чи було в нього працівниками поліції вилучені гроші

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачуються ОСОБА_1 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.13, ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_1 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що події сталися 16 липня 2017, коли на вулиці було темно. Він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_1 біля "Море пива", коли йшов від друга. Побачив ОСОБА_1 , який сидів на дорозі. Йому стало шкода ОСОБА_1 , оскільки той був майже голий, хотів допомогти обвинуваченому речами. Але ОСОБА_1 відійшов до "Море пива", потім повернувся з лезом ножа і підійшов до нього, після чого наніс йому удар лезом по горлу. Він не пам`ятає, що саме той йому тоді казав. Конфлікту також не пам`ятає. Вважає ніякого конфлікту не було. Зазначає, що обвинувачений підійшов до нього і дістав з карману лезо канцелярського ножа, довжиною близько 10 см, грубе на вигляд, шириною десь 2 см. ОСОБА_1 сказав:"Ось що буде", після чого наніс йому удар лезом ножа у шию правою рукою, а саме плавним рухом провів по шиї. Потім розвернувся і спокійно пішов. Він прикрив шию рукою і зайшов в "Море пива", де попросив викликати «швидку допомогу» і вказав на ОСОБА_1 , що саме той йому наніс удар, і що обвинуваченого потрібно затримати. Потім він приліг на лавочку і вже погано все пам`ятає, «швидка допомога» приїхала швидко. ОСОБА_1 не намагався надати йому допомогу. Погроз словами також не було з сторони ОСОБА_1 . Все сталося так швидко і тихо, що він навіть нічого не встиг зрозуміти. Одразу після того як було нанесено удар лезом та він присів, ОСОБА_1 мовчки пішов до "Море пива". Можливо обвинувачений був в стані алкогольного сп`яніння, та подумав, що він від нього щось хоче. На його переконання обвинувачений діяв та наніс йому удар в шию лезом ножа цілеспрямовано, оскільки мітив в область шиї. Між ними ніякої штовханини не було. Він не погрожував обвинуваченому ні словами, ні діями. Коли чекав на «швидку допомогу», перетягнув собі шию, приліг на лавку, оскільки була велика крововтрата. Вважає, що якби «швидка допомога» не приїхала швидко, він би помер.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що він є поліцейський та 16 липня 2017 знаходився на службі.

Поступив виклик, вже було темно, після чого він у складі екіпажу приїхав до магазину "Море пива", що розташований на вул.Марії Лисиченко, де побачив на лавочці громадянина, який був у крові. Громадяни-свідки вказали, що обвинувачений побіг в бік заправки, після чого він з напарником почав перевіряти поблизу територію, де побачили громадянина з голим торсом, у шортах, який підпадав під пояснення свідків. Вони одягли на обвинуваченого кайданки та очікували на приїзд слідчо-оперативної групи. Дана особа перебуває у залі судового засідання, а саме це обвинувачений ОСОБА_1 . Також він бачив, що у потерпілого було горло в крові, а у обвинуваченого були руки в крові. Спочатку ОСОБА_1 зізнався, що саме він перерізав горло потерпілому, а потім почав заперечувати.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що він є поліцейський та знаходився на службі. Під час виконання служби, ввечері, точну дату не пам`ятає, він з напарником отримав повідомлення про спричинення особі тяжких тілесних ушкоджень. У дворі будинку ними було виявлено без верхнього одягу ОСОБА_1 , який зараз перебуває у залі судового засідання, у якого були плями крові зверху та на шортах. Під час затримання ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою. Потерпілого бачив близько хвилини, коли той лежав на землі та йому надавалася допомога працівниками швидкої медичної допомоги.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 16.07.2021 близько 21-45 години він працював з іншим продавцем у магазині "Море пива", коли ОСОБА_1 зайшов у магазин, але вони йому відмовили в обслуговуванні, в продажі алкоголю, оскільки той був без захисної маски, у дуже сильному стані алкогольного сп`яніння. Перед закриттям магазину обвинувачений знову зайшов у магазин і попросив дати ніж для нарізки своєї закуски. Вони дали йому лезо від канцелярського ножу, довжиною 11-12 см, після чого обвинувачений вже не повернувся. З часом вони дізналися, що є потерпілий, якому було нанесено удар лезом ножа. Ніяких розбірок між обвинуваченим та потерпілим не було чути. Потерпілий зайшов в магазин, тримаючись за горло сказав:"Допоможіть, порізали". На прохання потерпілого він о 21:52 годині викликав «швидку допомогу». Він з напарником перев`язав горло потерпілого, якого винесли з магазину та посадили на вулиці на лавочку. В цей час він побачив, що обвинувачений, не поспішаючи відходив і потерпілий встиг вказати на нього, що це він його порізав. Потерпілого раніше не знав, побачив вперше, коли той вже з пораненням зайшов до магазину.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що працюючи на зміні 16.07.2021 з напарником у магазині «Море пива», до магазину заходив обвинувачений ОСОБА_1 , одягнений в шорти і з голим торсом, який хотів придбати пиво, але вони йому відмовили в обслуговуванні, оскільки той був без захисної маски. Перед закриттям магазину обвинувачений зайшов знову і попросив ніж. Вони дали йому канцелярське лезо, довжиною 10-12 см. Через деякий час зайшов потерпілий і тримався за горло. Напарник викликав «швидку», а він узяв полотенце та почав надавати потерпілому першу допомогу, після чого винесли потерпілого з магазину, де поклали на лавочку. Обвинувачений пішов геть, а потерпілий на нього вказав.

З протоколу огляду місця події від 16.07.2021 та фототаблицею до нього слідує, що об`єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована перед кіоском «Море пива» за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, 17. Ділянка місцевості розміром близько 10х10 метрів, має покриття декоративної бетонної плитки у вигляді квадратів з візерунком у вигляді шахматної плитки.

На зазначеній ділянці місцевості, а саме перед входом до вказаного кіоску на плитці маються сліди бурого кольору різних форм та розмірів. На пластиковій рамі вхідних дверей кіоску під ручкою маються сліди (плями) бурого кольору. Через скляну вітрину кіоску видно, що на кахельної підлоги поряд з вхідними дверима на площі 1х1,5 м., також маються чисельні сліди плям речовин бурого кольору різних форм та розміру.

Далі, ліворуч від вхідних дверей кіоску в бік проїзної частини дороги (вул.Калинової) на відстані близько 7 метрів розташована металева лавка з дерев`яним сідлом, поряд з якою знаходиться сміттєвий бачок. Поряд з лавкою на землі ростуть 2 дерева. Далі, перпендикулярно, на відстані близько 1,5 м. розташована та сама лавка. Під першою лавкою та на дерев`яній основі маються сліди бурого кольору. Під лавкою 2 великих плями розмірами 30х40 см та 30х100 см. В ході огляду з зазначеної ділянки місцевості вилучено: сліди РБК на 1 марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту; контрольний зразок з поверхні плитки поряд з плямами на 1 марлевий тампон, який поміщено до паперового конверту.

Поряд з другою лавкою з землі ростуть дерева. Далі, навпроти першої лавки на відстані близько 7-8 м. знаходиться металева лавка з дерев`яним сідлом. Поряд з лавкою 7на бетонній плитці маються краплі бурого кольору, які стежкою ведуть від зазначеної лавки до входу кіоску. Крім того поряд з лавкою на плитці розташована запальничка чорного кольору з металевою верхньою частиною.

В ході огляду запальничка вилучена та поміщена до спец. пакету SUD1157019.

Далі, в ході огляду рухаючись у бік буд. №15 розташованого по вул.М.Лисиченко, на відстані близько 15 м. від останньої лавки праворуч від пішохідної доріжки, на відстані близько 40 см. від бордюру виявлено лезо канцелярського ножа, на одному кінці якого мається круглий отвір. Лезо зі слідами речовини бурого кольору. Лезо довжиною близько 100 мм., шириною 18 мм.

Далі, в ході огляду лезо загорнуто до паперового аркушу та поміщено до паперового конверту. (т.1 а.п.10-24)

Згідно постанови слідчого від 17.08.2021 визнано речовими доказами вилучені в ході огляду місця події за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, поряд з будинком №17, а саме: сліди РБК на 1 марлевий тампон, який поміщено та опечатано до паперового конверту; контрольний зразок плитки поміщено та опечатано до паперового конверту; запальничка чорного кольору з металевою верхньою частиною, поміщено та опечатано до спец. пакету SUD1157019; лезо канцелярського ножа зі слідами бурого кольору поміщено та опечатано до паперового конверту (т.1 а.п.25)

З медичних довідок міської клінічної лікарні № 16 (м. Дніпро) вбачається, що 17.07.2021 року у ОСОБА_2 виявлено колото-різане поранення шиї (т. 1 а.п.26;27).

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 04.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 просить органи поліції вжити заходів до невідомого чоловіка, який 16.07.2021 близько 21-50 години наніс йому удар лезом ножа в область шиї, що мало місце за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, біля будинку №17 (т.1 а.п.28)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.08.2021 та додатку потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 як того, який 16.07.2021 у вечірній час доби за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, біля будинку №17 , поряд з магазином «Море пива», наніс йому удар лезом ножа в область шиї. Впізнав за формою губ, очей, носу, довжиною волосся, чітко вираженими вилицями на обличчі. (т.1 а.п.35-37)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 17.07.2021, свідок ОСОБА_6 , впізнав ОСОБА_1 як того, який 16.07.2021 приблизно о 21-50 годині, перебуваючи за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, 17, з застосуванням канцелярського леза завдав ножове поранення в шию чоловіку. Впізнає з впевненістю, оскільки добре його запам`ятав. Саме цей чоловік брав у нього канцелярське лезо під приводом нарізки їжі незадовго до здійснення ним нападу на чоловіка. Впізнав за загальними зовнішніми ознаками, статурою, обличчям та зовнішнім виглядом. (т.1 а.п.55-57)

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 17.07.2021, свідок ОСОБА_5 , впізнав ОСОБА_1 як того, який 16.07.2021 приблизно о 21-50 годині, перебуваючи за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, 17, з застосуванням канцелярського леза завдав ножове поранення в шию чоловіку. Впізнає з впевненістю, оскільки добре його запам`ятав. Саме цей чоловік брав у нього канцелярське лезо під приводом нарізки їжі незадовго до здійснення ним нападу на чоловіка. Впізнав за загальними зовнішніми ознаками, статурою, обличчям та зовнішнім виглядом. (т.1 а.п.55-57)

Відповідно постанови від 17.07.2021 прокурора про отримання зразків для проведення експертизи постановлено - отримати зразки крові, зрізи нігтів рук, відбитки пальців, змиви з рук та ніг від затриманого ОСОБА_1 для проведення ряду експертиз. (т.1 а.п.67)

З протоколу обшуку особи від 17.07.2021 вбачається, що затриманий ОСОБА_1 одягнений у камуфляжного окрасу шорти. Нічого забороненого не виявлено. Було виявлено та вилучено: камуфляжного окрасу шорти зі слідами бурого кольору; зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки; змиви з правої та лівої руки; змиви з правої та лівої ноги речовини бурого кольору; відбитки пальців обох рук; контрольний зразок марлі. (т.1 а.п.68)

Згідно постанови слідчого від 17.07.2021 визнано у якості речових доказів: шорти камуфляжного окрасу з слідами бурого кольору; зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_1 ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої руки ОСОБА_1 ; змив з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; змив з лівої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; контрольний зразок марлевого тампону; відбитки пальців обох рук ОСОБА_1 (т.1 а.п.69)

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2021, слідчий, у період часу з 13-00 години до 13-30 години у приміщенні КНП «Міська клінічна лікарня №6» ДМР, розташованої за адресою: м.Дніпро, вул.Батумська, 13, на підставі ухвали слідчого судді ознайомився з історією хвороби ОСОБА_2 та вилучив її. (т.1 а.п.84-86)

З протоколу проведення слідчого експерименту від 27.07.2021 та доданого до нього диску з відеозаписом, за участю ОСОБА_1 , його захисника Логвінової В.В., вбачається, що ОСОБА_1 показав про події та відтворив події, які відбувались 16.07.2021 близько 21-50 години поблизу магазину «Море Пива», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, 17.

Так, ОСОБА_1 показав, що він 16.07.2021 повертався з роботи у стані алкогольного сп`яніння та по дорозі біля магазину «Море Пива» зустрів невідомого чоловіка, який почав чіплятись до нього, почалась бійка. Далі, ОСОБА_1 зайшов до магазину «Море Пива» та попросив лезо канцелярського ножа. Вийшовши з магазину з лезом ножа у правій руці де до нього продовжив чіплятись той самий невідомий. В результаті чого, в ході штовханини ОСОБА_1 тримаючи лезо канцелярського ножа у правій руці наніс удар в область шиї невідомого. Після чого ОСОБА_1 за допомогою раніше заготовленого предмету знаряддя злочину, лінійки дерев`яної на манекені показав удар, а саме: підозрюваний тримаючи в правій руці лезо ножа (дерев`яна лінійка), витягнутою рукою, наніс удар по шиї з лівої сторони, відносно себе з права на ліво. (т.1 а.п.87-90).

З протоколу проведення слідчого експерименту від 04.08.2021 та доданого до нього диску з відеозаписом, участю потерпілого ОСОБА_2 , вбачається, що останній показав про події та відтворив події, які відбувались 16.07.2021 близько 21-50 години поблизу магазину «Море Пива», розташованого за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, 17.

Так, ОСОБА_2 показав, що він 16.07.2021 повертався додому близько 21-20 години. Проходячи поряд з будинком №17 розташованого по вул. М.Лисиченко в м.Дніпро, побачив невідомого чоловіка, якого ніколи ніде не бачив. Невідомий сидів на лавці майже без одягу. На тілі невідомого було одягнуто камуфляжного кольору шорти. ОСОБА_2 здалось, що невідомого обікрали та запитав у нього, чи потребує той допомоги. На що невідомий чоловік піднявся з лавки мовчки, зробив декілька кроків від нього, розвернувся та дістав лезо ножа правою рукою. Підходячи до нього вдарив з права на ліво лезом по шиї. Далі, ОСОБА_2 продемонстрував на манекені, як саме невідомий наніс йому удар: потерпілий ОСОБА_2 тримаючи у правій руці лезо ножа (шарикову ручку жовтого кольору) витягнутою рукою наніс удар по шиї з лівої сторони, відносно себе з права на ліво. ( т.1 а.п.91-94)

З протоколу огляду місця події від 23.07.2021 та фототаблиці до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_2 , слідує, що об`єктом огляду є оптичний носій інформації з написом «HP DVD+R 16х4.7 GB 120 min», котрий надано дирекцією «Море Пива» на підставі письмового запиту у порядку ст..93 КПК України. Диск було поміщено до службового комп`ютеру через дисковод. Далі, на екрані комп`ютеру з`являється інформаційне вікно з вмістом файлу під назвою «ДП9_». При відкритті файлу на екрані комп`ютеру з`являється зображення приміщення магазину «Море Пива». Відеозапис починається 16.07.2021 о 20:59:22 про що засвідчено в лівому верхньому куті. У приміщенні магазину знаходиться торгівельна вітрина з продукцією магазину, біля якого зображено продавця.

О 21:15:17 до приміщення магазину заходить особа, яка відома слідству як ОСОБА_1 , котрий одягнутий у камуфляжного окрасу шорти (босоніж та оголеним торсом). За поведінкою підозрюваного можна вказати, що останній перебував у стані алкогольного сп`яніння. О 21:18:48 виходить з приміщення магазину. Далі, при перегляді відеозапису о 21:46:43 підозрюваний знову заходить до приміщення магазину при цьому в руці тримає відчинену пляшку зі світним мутним напоєм, звертається до продавця магазину, щось показує руками. О 21:47:27 один із продавців передає якийсь предмет підозрюваному. О 21:47:34 підозрюваний виходить з приміщення магазину.

Далі, о 21:50:50 двері вхідні відчиняє особа, яка слідству відома як потерпілий ОСОБА_2 , котрий одягнутий у футболку салатового кольору, темні шорти, темні кросівки. На відео потерпілий правою рукою тримається за шию з переду. На правій руці мається речовина схожа на кров. В цей час до потерпілого підходить один з продавців та прикладає шматок тканини до шиї та виходить з приміщення магазину.

О 21:51:44 потерпілий піднімає ліву руку та вказує напрямок. (т.1 а.п.98-106).

Згідно постанови слідчого від 23.07.2021 року відеозапис, який записано на оптичний носій інформації «DVD+R», визнано речовим доказом. (т.1 а.п.106а)

Відповідно до висновку експерта №1983е від 09.08.2021 встановлено, що за даними наданої медичної документації та при огляді у ОСОБА_2 виявлено тілесне ушкодження у вигляді: різаної рани, яка розташована на лівій бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третини з переходом на передню поверхню шиї та далі на праву бічну поверхню шиї у нижню третину, з ушкодженням яремних вен праворуч та ліворуч, ушкодженням щитоподібного хряща та пересічення, грудинно-під`язичних м`язів праворуч та ліворуч. За своїм характером виявлене у нього тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді різаної рани шиї спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область шиї яким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого у нього тілесного ушкодження, ступень ознак його загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНП «МКЛ №6» ДМР», тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові.

По наслідкам загоєння тілесних ушкоджень у вигляді рубців, конкретно встановити характерологічні особливості травмуючого предмету (форму, розмір, масу, тощо) не представляється можливим, у зв`язку з відсутністю судово-медичних експертних даних.

Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді різаної рани шиї спричинені від механічної дії гострого предмету (предметів), який (які) володів (володіли) ріжучими властивостями, що діяв (діяли) в область шиї, ким могло бути і лезо ножа або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.

Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у нього тілесних ушкоджень, можливо вказати, що воно могло бути спричинені і від однієї механічної дії.

Локалізація та характер виявленого у ОСОБА_2 тілесного ушкодження, механізм його спричинення встановлений при проведені судово-медичної експертизи, не суперечить механізму, локалізації та характеру на які вказують потерпілий ОСОБА_2 та підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення слідчих експериментів за їх участі, тобто від механічної дії леза ножа в область шиї. (т.1 а.п.108-113)

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 27.07.2021, слідчий, при штучному освітленні та за участю лаборанта-спеціаліста, понятих, захисника Логвінової В.В., відібрав у підозрюваного ОСОБА_1 зразок крові для проведення судово-медичних експертиз шляхом проколу скарифікатором четвертого пальця правої руки у скляну пробірку з відповідним написом на ній ОСОБА_1 у кількості 1 мл. (т.1 а.п.114).

Згідно постанови слідчого від 27.07.2021, вилучений зразок крові ОСОБА_1 визнано речовим доказом. (т.1 а.п.115)

Відповідно постанови від 17.07.2021 прокурора про отримання зразків для проведення експертизи постановлено - отримати зразки крові, потерпілого ОСОБА_2 для проведення ряду експертиз. (т.1 а.п.116)

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 29.07.2021, слідчий, за участю лаборанта-спеціаліста ОСОБА_7 , понятих, відібрав у потерпілого ОСОБА_2 зразок крові для проведення судово-медичних експертиз шляхом проколу скарифікатором четвертого пальця правої руки у скляну пробірку з відповідним написом на ній ОСОБА_2 у кількості 1 мл. (т.1 а.п.117).

Згідно постанови слідчого від 29.07.2021 вилучений зразок крові ОСОБА_2 визнано речовим доказом. (т.1 а.п.118)

Відповідно до висновку експерта №541 від 25.08.2021 на марлевих тампонах зі змивами з обох ніг ОСОБА_1 (об`єкти №№3,4) встановлена наявність крові людини та поту.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_2 , а саме те, що в слідах крові, змішаної з потом (об`єкти №№3,4), виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові або поту, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові, поту потерпілого.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 , а саме те, що в слідах крові, змішаної з потом (об`єкти №№3,4), виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові або поту, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові, поту потерпілого або іншої особи, груповим характеристиками крові якої (яких) властиві виявлені антигени.

На марлевих тампонах зі змивами з обох рук ОСОБА_1 (об`єкти №№1,2) встановлена наявність крові людини та поту.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_2 , а саме те, що в слідах крові, змішаної з потом (об`єкти №№1,2), виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові або поту, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові, поту потерпілого.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 , а саме те, що в слідах крові, змішаної з потом, (об`єкти №№1,2), виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові або поту, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові, поту підозрюваного або іншої особи, груповим характеристикам крові якої (яких) властиві виявлені антигени. (т.1 а.п.123-127)

З висновку експерта №543 від 09.08.2021 встановлено, що на наданому на дослідження марлевому тампоні зі змивом (об`єкт №1) встановлена кров людини.

Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові (об`єкт №1) та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_2 не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові потерпілого, оскільки виявлений в слідах крові (об`єкт №1) антиген А є основними групоспецифічним для його крові.

Враховуючи результати серологічного дослідження слідів крові (об`єкт №1) та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 не виключена можливість походження вказаних слідів за рахунок крові підозрюваного, оскільки виявлений в слідах крові (об`єкт №1) антиген А є основними групоспецифічним для його крові. (т.1 а.п.131-134)

З висновку експерта №567 від 27.08.2021 встановлено, що в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт №1), що був наданий на дослідження, встановлена наявність крові. Знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні діагностики.

Беручи до уваги результати дослідження, не виключається можливість походження слідів крові в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт №1) від потерпілого ОСОБА_2 , враховуючи його групову приналежність крові.

Отримані результати дослідження не виключають можливості висловитися, що сліди крові в піднігтьовому вмісті правої руки підозрюваного ОСОБА_1 (об`єкт №1) могли походити і від нього самого, беручи до уваги його групову характеристику крові. (т.1 а.п.138-141)

З висновку експерта №542 від 25.08.2021 встановлено, що на шортах чоловічих (об`єкти №№1-4) встановлена наявність крові людини. В решті об`єктів на шортах чоловічих (об`єкт №5) кров не знайдена.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові потерпілого ОСОБА_2 , а саме те, що в слідах крові об`єктів №№1-4 виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові потерпілого.

Враховуючи отримані результати дослідження та групову приналежність крові підозрюваного ОСОБА_1 , а саме те, що в слідах крові об`єктів №№1-4 виявлені антигени А і Н, які є групоспецифічними антигенами його крові, не виключена можливість походження зазначених слідів за рахунок крові підозрюваного або іншої особи, груповим характеристикам крові якої (яких) властиві виявлені антигени. (т.1 а.п.143-148)

З висновку експерта №566 від 20.08.2021 встановлено, що на лезі від канцелярського ножа (об`єкт №1) наданому на дослідження, наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастками тканин людини не знайдені. (т.1 а.п.152-153)

Згідно постанови слідчого від 30.08.2021 визнано у якості речових доказів: шорти камуфляжного окрасу з слідами бурого кольору (спец пакет SUD 4026395); зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_1 ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої руки ОСОБА_1 ; змив з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; змив з лівої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; контрольний зразок марлевого тампону, який поміщено та опечатано до паперового конверту; відбитки пальців обох рук ОСОБА_1 . Квитанція №665 від 31.09.2021 (т.1 а.п.154-155)

Згідно постанови слідчого від 30.08.2021 вилучене в ході огляду місця події за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, поряд з буд.№17 визнано у якості речових доказів, а саме: сліди РБК на 1 марлевім тампоні; контрольний зразок плитки; запальничку чорного кольору з металевою верхньою частиною (спец пакет SUD 1157019); лезо канцелярського ножа з слідами бурого кольору. Квитанція №667 від 31.09.2021 (т.1 а.п.156-157)

З висновку експерта №535 від 03.08.2021 встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (т.1 а.п.161-162)

З висновку експерта №537 від 03.08.2021 встановлено, що при дослідженні зразка крові ОСОБА_2 встановлена група А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (т.1 а.п.166-167)

Згідно постанови слідчого від 30.08.2021 року вилучений зразок крові ОСОБА_2 визнано речовин доказом. Квитанція №668 від 31.09.2021 року (т.1 а.п.168-169).

З висновку експерта №738 від 03.09.2021 встановлено, що із зразка крові на марлі підозрюваного ОСОБА_1 отримані препарати ДНК, встановлені їх генотип. (т.1 а.п.173-174)

Згідно постанови слідчого від 03.09.2021 вилучений зразок крові ОСОБА_1 визнано речовин доказом. Квитанція № 243. (т.1 а.п.175-176)

З висновку судово-психіатричного експерта №334 від 20.08.2021 вбачається, що ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад душевної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки в період інкримінуємого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає. Виявляв раніше й виявляє в цей час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та канабіоїдів. Синдром залежності.

За своїм психічним станом в той період часу він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

За своїм психічним станом в теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Застосування примусових медичних заходів не потребує. (т.1 а.п.179-183)

Учасниками судового розгляду не оспорюються сам факт, час та місце нанесення ОСОБА_1 удару лезом ножа ОСОБА_2 і зазначені обставини поза всяким сумнівом підтверджуються сукупністю вищенаведених судом доказів.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі скорочено Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини (далі стисло ЄСПЛ) у справі «Перес проти Франції» (рішення від 12.02.2004) вказав, що дія статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає і в тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.

Саме законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлені, зокрема, дотриманням порядку оцінки доказів і визначенням їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів повинна бути оцінена судом з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ст.94 КПК України).

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п.150 остаточного рішення від 21 липня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність, спрямованість та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення повинен пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер або спрямованість умислу.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, необґрунтоване рішення суду є порушенням гарантій, втілених у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Хоча суд не мусить надавати відповідь на кожен довід, проте з рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи. Суд має переконатися, що мотиви рішення, наведені національними судами, не були автоматичними або стереотипними.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність процесуальних порушень з боку сторони обвинувачення, що могли вплинули на об`єктивність та повноту обставин, що підлягають доказуванню відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Усі вищевказані докази, покладені в основу обвинувального вироку суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки відповідають вимогам КПК України, отримані у передбаченому КПК України порядку, безпосередньо порушень вимог законодавства судом не встановлено та сторонами не доведено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів.

Судом не встановлено допущення істотних порушень: прав та свобод обвинуваченого, інших осіб під час досудового розслідування; в ході збирання і фіксування доказів по даному кримінальному провадженню, а інформація, яка в них міститься, не дає суду правових підстав, щоб сумніватися у їх допустимості та достатності.

Європейський Суд з прав людини у справі «Жогло проти України» (п. 38) зазначив, що усі докази зазвичай мають бути представлені у відкритому слуханні справи в присутності обвинуваченого для забезпечення можливості надати аргументи іншій стороні. Існують винятки з цього правила, але вони не повинні порушувати права захисту. Як загальне правило, пункти 1 та 3 статті 6 вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечити, а також ставити запитання свідкові обвинувачення, - або під час давання показань, або на пізнішому етапі (див. «Люді проти Швейцарії» (Ludi v. Switzerland), рішення від 15 червня 1992 року). Обвинувачення не повинно ґрунтуватись виключно чи вирішальною мірою на тих показаннях, які сторона захисту не могла оскаржити (див., mutatis mutandis, «Дурсон проти Нідерландів» (Doorson v. theNetherlands), рішення від 26 березня 1996 року).

Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином суд, дослідивши наявні докази, вважає, що всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_1 , є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

З огляду на показання обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого та свідків, письмових доказів, висновків експерта, суд вважає, що мотивом злочину, скоєного ОСОБА_1 , був конфлікт з потерпілим, злість до останнього, з-за цього раптово виниклі неприязні відносини та особлива неприязнь через конфлікт між ними, тому обвинувачений свідомо посягнув на життя іншої людини.

Те, що ОСОБА_1 діяв з прямим умислом на вбивство ОСОБА_2 , свідчить той факт, що підсудний використав як знаряддя злочину - лезо канцелярського ножа, який відповідно до висновку експерта №1983е від 09.08.2021 є гострим предметом, який володів ріжучими властивостями, що діяв в область шиї ОСОБА_2 .

При чому ОСОБА_1 , повністю усвідомлюючи свої дії, цілеспрямовано, саме зі слів потерпілого, миттєво, «на відмашку», з достатньою силою наніс удар лезом ножа виключно в життєво важливий орган потерпілого, чим спричинив ОСОБА_2 різану рану, яка розташована на лівій бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третини з переходом на передню поверхню шиї та далі на праву бічну поверхню шиї у нижню третину, з ушкодженням яремних вен праворуч та ліворуч, ушкодженням щитоподібного хряща та пересічення, грудинно-під`язичних м`язів праворуч та ліворуч. За своїм характером виявлене у нього тілесне ушкодження відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

З показів ОСОБА_2 слідує, що дії ОСОБА_1 несли реальну загрозу для його життя. Потерпілий вважає, що якби «швидка медична допомога» не приїхала швидко, та завчасно не надала йому медичної допомоги, він би помер від великої крововтрати.

Твердження ОСОБА_1 , що в конфлікті був винуватий потерпілий, який вчинив штовханину з ним, чіплявся до нього, він наніс ОСОБА_2 удар лезом ножа випадково, не бажав смерті останнього, не мав намір спричинити ОСОБА_2 тілесне ушкодження, не впливає будь-яким чином на доведеність його винуватості у скоєнні злочину та на кваліфікацію його злочинних дій, оскільки на підставах тих доказів, які були предметом перевірки, дослідження в судовому засіданні, з достатньою повнотою з`ясовано мотив, всі обставини злочину.

Приймаючи до уваги те, що потерпілий ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 раніше особисто обвинуваченого ОСОБА_1 не знали, суд вважає, що не має жодних підстав ставити під сумнів їх покази, надані як під час проведення слідчих дій, так і в судовому засіданні., оскільки жодних підстав для обмови останніми - ОСОБА_1 не вбачається, а покази потерпілого та свідків узгоджуються між собою.

Так свідок ОСОБА_5 суду показав, що ОСОБА_1 попросив дати ніж для нарізки своєї закуски. Йому дали лезо від канцелярського ножу, після чого обвинувачений вже не повернувся. Ніяких розбірок між обвинуваченим та потерпілим не було чути. Потерпілий зайшов в магазин, тримаючись за горло сказав:«Допоможіть, порізали». Він з напарником перев`язав горло потерпілого, якого винесли з магазину та посадили на вулиці на лавочку. В цей час він побачив, що обвинувачений, не поспішаючи відходив і потерпілий встиг вказати на нього, що це він його порізав.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що до магазину заходив обвинувачений ОСОБА_1 попросив ніж. Вони дали йому канцелярське лезо. Через деякий час зайшов потерпілий і тримався за горло. Напарник викликав «швидку», а він узяв полотенце та почав надавати потерпілому першу допомогу, після чого винесли потерпілого з магазину, де поклали на лавочку. Обвинувачений пішов геть, а потерпілий на нього вказав.

Аналізуючи покази обвинуваченого ОСОБА_1 дані ним в ході судового розгляду, в яких він заперечує факт вчинення ним злочину, суд знаходить їх такими, що продиктовані його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Дії ОСОБА_1 після злочину достовірно вказують та свідчать, що обвинувачений, який відповідно висновку судово-психіатричного експерта за своїм психічним станом в той період часу міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними, тобто повністю усвідомлював для себе характер свого суспільно-небезпечного діяння, наслідки настання можливого покарання, не надав медичну допомогу потерпілому, не залишився разом з ним, швидко залишив місця скоєння злочину та позбувся знаряддя злочину - леза ножа, який викинув неподалік від місця скоєння злочину.

Суд за наслідками судового розгляду прийшов до переконання та розцінює відповідні покази обвинуваченогояк усталену модель захисту, форму реалізації права на захист, поведінку захисно-установчу в суб`єктивно складній, несприятливої для нього судово-слідчій ситуації, як усталену практику перекладання провини за злочин з себе на іншу особу, та обрану лінією захисту для уникнення покарання за вчинений злочин, і вважає, що показання обвинуваченого не впливають будь-яким чином на доведеність його вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, тому суд не може вказані показання взяти до уваги.

Мотиви доводів обвинуваченого та його захисника фактично ґрунтуються на незгоді сторони захисту із доказами, які були отримані стороною обвинувачення під час досудового розслідування, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії події.

Посилання сторони захисту на те, що не скоєно кримінального правопорушення, та недійсності окремих доказів судом відхиляються, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення норм матеріального та процесуального закону і хибній оцінці одиничних доказів.

Стороною захисту не наведені конкретні обґрунтовані та вагомі обставини, підстави, передбачені кримінально-процесуальним законом, які б вказували на необ`єктивність, протиріччя показів потерпілого, свідків та не надано суду жодних належних та допустимих доказів з цього приводу або інших доводів обвинувачення. При цьому, сторона захисту оцінює і тлумачать такі докази на свій лад, спотворюючи сукупність та системність, тому суд не погоджується з доводами сторони захисту та відхиляє їх.

Будь-яких інших доказів сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, протягом судового розгляду, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження, створив їм всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

З огляду на викладене, досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в межах обвинувачення, яке було підтримане прокурором,

Суд, оцінюючи докази, вважає, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння - дії, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини - ОСОБА_2 , і бажав її настання, а тому діяв з прямим умислом на умисне вбивство, про що свідчать: спрямованість дій винного; спосіб, знаряддя злочину, яким безсумнівно може бути заподіяна смерть, характер заподіяних потерпілому ушкоджень; локалізація виявленого у потерпілого тілесного ушкодження в області життєво важливого органу - різана рана, яка розташована на лівій бічній поверхні шиї на межі середньої та нижньої третини з переходом на передню поверхню шиї та далі на праву бічну поверхню шиї у нижню третину, з ушкодженням яремних вен праворуч та ліворуч, ушкодженням щитоподібного хряща та пересічення, грудинно-під`язичних м`язів праворуч та ліворуч; поведінка обвинуваченого в минулому, який раніше судимий за вбивство із застосуванням ножа, та яким відповідно до вироку наносив удари в область шиї та тулубу потерпілої особи.

Разом з цим ОСОБА_1 , хоча і виконав усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця - умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_2 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі завдяки надання своєчасної медичної допомоги потерпілому ОСОБА_2 , тому дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України, а саме закінчений замах на вчинення злочину - замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою яка раніше вчинила умисне вбивство.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету - покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Загальні засади призначення покарання спрямовані на забезпечення принципів законності, обґрунтованості, індивідуалізації, гуманності і справедливості, співмірності покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання суд вказує на відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не має місця реєстрації, ніде не працював, не має на утриманні дітей або непрацездатних осіб, відповідно до висновку судово-психіатричного експерта виявляв раніше й виявляє в цей час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю та канабіоїдів. Синдром залежності.

Конституція України визначила, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3).

Судом враховується, що ОСОБА_1 скоїв умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи, який представляє дуже велику суспільну небезпеку, вважається найтяжчим злочином проти особи.

Його суспільна небезпечність полягає у тому, що під час вчинення злочину відбувається свідоме посягання на життя іншої людини. Наслідок у вигляді смерті не має зворотного характеру, оскільки шкода, заподіяна потерпілій особі, не може бути усунена, що унеможливлює її відшкодування або компенсацію потерпілому чимось іншим. Бажання особи заподіяти смерть іншій людини грубо ігнорується її природне, а тому невідчужуване право на найцінніше благо - життя.

Призначаючи покарання, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Із цих же підстав суд не вбачає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити покарання більш м`яке ніж передбачене законом.

Суд відхиляє посилання захисника на ту обставину, що прокурор пропонував суду призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі не дотримавшись вимоги частини 3 статті 68 КПК України, яка передбачає , що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до постанови від 2 грудня 2019 року Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 664/425/16-к, провадження № 5790кмо18), при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч. 4 ст. 68 КК, а не ч. 3 цієї статті. При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін, оскільки тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, встановлені судом негативні відомості про особу обвинуваченого дають підстави вважати можливими ухилення від суду та перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.368-371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому за ч.2 ст.15, п.13, ч.2 ст.115 КК України обвинуваченні та призначити йому покарання у вигляді 12 (дванадцяті) років позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати 17 липня 2021 року.

Скасувати арешт майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 20 липня 2021 року на шорти ОСОБА_1 .

Відповідно до п.4 ч.9 ст.100 КПК України, речові докази: вилучені в ході огляду місця події за адресою: м.Дніпро, вул.М.Лисиченко, поряд з будинком №17: сліди РБК на 1 марлевий тампон; контрольний зразок плитки; запальничку чорного кольору з металевою верхньою частиною; лезо канцелярського ножа зі слідами бурого кольору поміщено та опечатано до паперового конверту; шорти камуфляжного окрасу з слідами бурого кольору; зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_1 ; зразок крові ОСОБА_1 ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої руки ОСОБА_1 ; змив з лівої руки ОСОБА_1 ; змив з правої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; змив з лівої ноги ОСОБА_1 речовини бурого кольору; контрольний зразок марлевого тампону; відбитки пальців обох рук ОСОБА_1 ;зразок крові ОСОБА_2 - зберігати до набрання вироком законної сили та знищити, як таке, яке не має ніякої цінності і не може бути використане.

На підставі ч.5 ст.100 КПК України три диска з відеозаписами слідчих дій та з камери відеоспостереження магазина «Море пива» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок захисник, прокурор та потерпілий можуть подати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинувачений, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники судового провадження, зокрема захисник, копію вироку має право отримати у суді.

На підставі ч.7 ст.376 КПК України копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутній в судовому засіданні.

СУДДІ:

-------------------- --------------------- ---------------------

В.Л.Воробйов Є.М. Савченко Ф.М. Сенчишин