Ухвала суду № 101633130, 29.11.2021, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 143/689/19

Провадження № 2/930/35/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2021 року Немирівський районний суд

Вінницької області

у складі: головуючого судді - Науменка С.М.

за участю: секретаря судового засідання – Андрущак Л.П.

учасників справи: представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Немирів, цивільну справу № 143/689/19 за позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє та представляє інтереси адвокат Скирський Роман Леонідович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - релігійної громади храму Покрови Пресвятої Богородиці села Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української православної церкви, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління у справі національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання зборів жителів с. Бабинці Погребищенського району Вінницької області, які відбулися 22 лютого 2019 року в приміщенні будинку культури (протокол №1 від 22.02.2019 з додатками до протоколу; списки №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) переліку громадян присутніх на зборах), незаконними і такими, що не є проведеними Релігійною громадою Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Немирівського Вінницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє та представляє інтереси адвокат Скирський Роман Леонідович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - релігійної громади храму Покрови Пресвятої Богородиці села Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української православної церкви, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління у справі національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання зборів жителів с. Бабинці Погребищенського району Вінницької області, які відбулися 22 лютого 2019 року в приміщенні будинку культури (протокол №1 від 22.02.2019 з додатками до протоколу; списки №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) переліку громадян присутніх на зборах), незаконними і такими, що не є проведеними Релігійною громадою Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української Православної Церкви.

09.06.2021 року до суду надійшло клопотання представника відповідача адвоката Чубенко С.В. про закриття провадження у справі у зв`язку із непідсудністю даної категорії справ судам загальної юрисдикції.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення заявлене представником третьої особи клопотання про закриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні, заперечував проти задоволення вказаного клопотання вважав, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача до зали судового засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, хоча вчасно та належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 20ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно дост.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»(в чинній редакції), релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації; релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зіст.7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»(в чинній редакції) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Положеннями частин першої - п`ятоїст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»(в чинній редакції) передбачено, що релігійна громада є місцевою Релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади; релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади; рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади; такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Такий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20), вказуючи, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись в порядку господарського судочинства.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20ГПК незалежно від того, чи є позивач та інші учасники справи акціонерами (учасниками) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК.

Згідно із матеріалами справи № 143/689/19 підставою звернення до суду є незгода члена релігійної організації з рішенням загальних зборів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та реєстрацію статуту в новій редакції.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до положень ч.2ст.4 ГПК України, фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.19, п. 1 ч. 1 ст.255, ст.256,263 ЦПК України, ст.4,20 ГПК України,Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі за позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє та представляє інтереси адвокат Скирський Роман Леонідович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - релігійної громади храму Покрови Пресвятої Богородиці села Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української православної церкви, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління у справі національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації про визнання зборів жителів с. Бабинці Погребищенського району Вінницької області, які відбулися 22 лютого 2019 року в приміщенні будинку культури (протокол №1 від 22.02.2019 з додатками до протоколу; списки №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7) переліку громадян присутніх на зборах), незаконними і такими, що не є проведеними Релігійною громадою Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Бабинці Погребищенського району Тульчинської єпархії Української Православної церкви - закрити.

Роз`яснити учасникам справи, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного тексту ухвали – 03.12.2021.

Суддя: С.М. Науменко