Рішення № 101632629, 06.12.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.2021м. СумиСправа № 920/1099/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1099/21

за позовом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9),

до відповідача Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58),

про стягнення 392954 грн 35 коп.,

УСТАНОВИВ:

05.10.2021 позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 392954 грн 35 коп., в тому числі 371417 грн 05 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 05.01.2006, 15670 грн 57 коп. пені, 3053 грн. 96 коп. 3% річних, 2812 грн 77 коп. інфляційних втрат. Позивач у позовній заяві заявив клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 06.10.2021 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1099/21; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.10.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №9022 від 26.10.2021), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, посилаючись на приписи пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17.03.2020.

09.11.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх. №9336 від 09.11.2021), в якій зазначає, що предметом укладеного між сторонами договору не є житлово-комунальні послуги, оскільки відповідач є юридичною особою, і тому він не звільняється від сплати пені на період карантину.

22.11.2021 відповідач подав заперечення (вх. №9649 від 22.11.2021), в якому зазначає, що мета надання послуг за договором відповідає меті надання житлово-комунальних послуг, визначеній у статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є різновидом житлово-комунальних послуг, споживачем яких за договором є відповідач.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

05.01.2006 між сторонами укладений договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 3 з протоколом розбіжностей, за умовами якого позивач зобов`язався забезпечувати відповідача питною водою та приймати стічні води згідно з межею розподілу, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

За умовами пункту 3.2.1. договору, позивач зобов`язався забезпечувати відповідача водою, в об`ємі, згідно норм водопостачання, затверджених виконавчим комітетом Сумської міської ради: на комунально-побутові потреби вода 7094куб.м./міс, прийом стічних вод – 180 000 куб.м./міс.

Оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення споживач здійснює протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку від виконавця за розрахунковий період (п. 4.2. договору).

Договір укладається з 05.01.2006 по 31.12.2014 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не надійде заява однієї із сторін про розірвання договору (п. 7.1. договору в редакції протоколу розбіжностей до додаткової угоди від 01.01.2013 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов`язань щодо повної оплати наданих послуг у період з березня по липень 2021 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 371417 грн 05 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про падання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина перша статті 903 ЦК України визначає, що у разі, коли договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу у спірний період послуг за договором загальною вартістю 381417,05 грн підтверджується виставленими рахунками, в яких зафіксовані показники лічильників відповідача, об`єми водопостачання та водовідведення: від 25.03.2021 № 3 на суму 125513,42 грн (отриманий відповідачем 26.03.2021), від 28.04.2021 № 3 на суму 129870,12 грн (отриманий відповідачем 29.04.2021), від 27.05.2021 № 3 на суму 34355,76 грн (отриманий відповідачем 28.05.2021), від 25.06.2021 на суму 45798,77 грн (отриманий відповідачем 01.07.2021), від 27.07.2021 № 3 на суму 45878,98 грн (отриманий відповідачем 28.07.2021).

Відповідач не розрахувався за надані послуги у повному обсязі у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо повної оплати наданих позивачем послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 371 417 грн 05 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховані 3053 грн 96 коп. 3% річних, виходячи з суми заборгованості за надані послуги у період з березня по липень 2021 року, за кожний місяць окремо, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором, а також 2812 грн 77 коп. інфляційного збільшення суми боргу, виходячи з суми заборгованості за надані послуги у період з березня по травень 2021 року.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3 % річних та інфляційного збільшення суми боргу встановив, що вони є арифметично правильними.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2812 грн 77 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 3053 грн 96 коп. 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 5.3. договору, у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату послуг відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в загальній сумі 15670 грн 57 коп., за період з 12.04.2021 до 31.08.2021, виходячи з суми заборгованості за надані послуги у березні - липні 2021 року, за кожний місяць окремо, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Відповідно до пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

З огляду на приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», враховуючи, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач забезпечує відповідача водою на комунально-побутові потреби, суд дійшов висновку, що положення пп. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX поширюються на взаємовідносини сторін за договором, оскільки послуга з водопостачання та водовідведення, яку позивач надає відповідачу, є житлово-комунальною послугою.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 15 670 грн 57 коп., що нарахована позивачем за період з 12.04.2021 до 31.08.2021, враховуючи встановлену законом заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, буд. 58, код ЄДРПОУ 05747991) на користь Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9, код ЄДРПОУ 03352455) 371417 грн 05 коп. заборгованості, 3053 грн. 96 коп. 3% річних, 2812 грн 77 коп. інфляційних втрат, 5659 грн 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 06.12.2021.

Суддя Є.А. Жерьобкіна