Ухвала суду № 101632616, 06.12.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

06.12.2021м. СумиСправа № 920/1290/21

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши заяву стягувача – Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГСЕРВІС" (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501) від 26.11.2021 № 327/10-21 (вх. № 4249 від 30.11.2021) до боржника – Приватного підприємства "ЕВЕРЕСТ М" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р Шевченка, буд. 29/67, ідентифікацій код 37138052) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 56 668,32 грн,

без виклику представників учасників справи.

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

30.11.2021 до Господарського суду Сумської області надійшла заява представника стягувача – Виробничо-комерційного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГСЕРВІС" (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501) від 26.11.2021 № 327/10-21 (вх. № 4249 від 30.11.2021) до боржника – Приватного підприємства "ЕВЕРЕСТ М" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р Шевченка, буд. 29/67, ідентифікацій код 37138052) про видачу судового наказу за вимогами щодо стягнення 56 668,32 грн, з яких: 51 264,74 грн - сума основного боргу та 5403,58 - сума прибутку, яку підприємство-заявник втратило у зв`язку з відсутністю реєстрації корегувальних накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Після дослідження матеріалів вищезазначеної заяви, суд дійшов висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу виходячи з наступного.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України (надалі – ГПК України), зокрема, розділом II «Наказне провадження».

Положеннями частини першої статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої – третьої статті 147 ГПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно приписів частин першої, другої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

За частиною першою статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором.

Стягувачем заявлено до боржника вимоги щодо стягнення 56 668,32 грн, з яких: 51 264,74 грн - сума основного боргу та 5403,58 - сума прибутку, яку підприємство-заявник втратило у зв`язку з відсутністю реєстрації корегувальних накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, судом по першій вимозі щодо стягнення 51 264,74 грн суми основного боргу встановлено наступне.

Між Виробничо-комерційним підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГСЕРВІС" (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501) від 26.11.2021 № 327/10-21 (вх. № 4249 від 30.11.2021) та Приватним підприємством "ЕВЕРЕСТ М" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р Шевченка, буд. 29/67, ідентифікацій код 37138052) укладено у простій письмовій формі договір поставки № 4 від 02.01.2020.

Як зазначає представник заявника, за умовами даного договору боржнику було поставлено продовольчі товари на суму 51 264,74 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№ РН RO - 0008230 від 03 вересня 2020 р. на суму 13270 грн. 44 коп.,

№ РН RO - 0008562 від 11 вересня 2020 р. на суму 3283 грн. 20 коп.,

№ РН RO - 0008563 від 11 вересня 2020 р. на суму 1810 грн. 00 коп.,

№ РН RO - 0008568 від 11 вересня 2020 р. на суму 4218 грн. 00 коп.,

№ РН RO - 0009072 від 25 вересня 2020 р. на суму 5874 грн. 50 коп.,

№ РН RO - 0009073 від 25 вересня 2020 р. на суму 2749 грн. 20 коп.,

№ РН RO - 0009077 від 25 вересня 2020 р. на суму 2736 грн. 00 коп.,

№ РН RO - 0009099 від 26 вересня 2020 р. на суму 14467 грн. 20 коп.,

№ РН RO - 0009309 від 02 жовтня 2020 р. на суму 2856 грн. 20 коп.

При цьому заявник зазначає, що дану заборгованість заявник повинен у безспірному порядку сплатити відповідно до умов Договору.

Саме на заявлену суму 51 264,74 грн подано акт звірки взаємних розрахунків від 31.10.20, який також додано до заяви про видачу судового наказу.

Однак, суд звертає увагу заявника, що у вказаному акті звірки у зазначену загальну суму включено 14 701,60 грн за накладною № РН RO - 0008230 від 03.09.2020, й додано зазначену накладну до заяви про видачу судового наказу також саме на суму 14 701,60 грн.

У той же час, у розрахунку загальної заборгованості зазначено заборгованість за такою накладною № РН RO - 0008230 від 03.09.2020 р. на іншу суму, а саме: 13270,44 грн. При цьому при додаванні суми всіх перелічених накладних із зазначенням суми за накладною № РН RO - 0008230 від 03.09.2020 в розмірі 13270,44 грн., загальна сума арифметично дорівнює заявленій - 51 264, 74 грн.

При цьому при підрахунку боргу за первісною документацією - всіма доданими до заяви накладними сума заборгованості дорівнює 52695,90 грн, що є більшою від заявленої.

Належність права вимоги не є свідченням відсутності спірних правовідносин між сторонами. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних господарсько- правових відносин, зокрема, й сума заявлених вимог повинна сурово арифметично відповідати первісній документації, що в даному випадку не вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу.

Щодо вимог про стягнення 5403,58 сума прибутку, яку підприємство-заявник втратило у зв`язку з відсутністю реєстрації корегувальних накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу на таке.

Заявник на обгрунтування стягнення цієї суми в наказному провадженні посилається на той факт, що 28 жовтня 2020 року було здійснено часткове повернення раніше поставленого товару на суму 27017, 96 (двадцять сім тисяч сімнадцять гривень дев`яносто шість копійок), про що свідчать підписані представниками Сторін накладні про повернення від покупця:

№ ВН RO - 0000273 від 28 жовтня 2020 р. на суму 1526 грн. 44 коп.,

№ ВН RO - 0000274 від 28 жовтня 2020 р. на суму 886 грн. 40 коп.,

№ ВН RO - 0000275 від 28 жовтня 2020 р. на суму 424 грн.01 коп.,

№ ВН RO - 0000276 від 28 жовтня 2020 р. на суму 826 грн. 80 коп.,

№ ВН RO - 0000277 від 28 жовтня 2020 р. на суму 968 грн. 58 коп.,

№ ВН RO - 0000278 від 28 жовтня 2020 р. на суму 986 грн. 60 коп.,

№ ВН RO - 0000279 від 28 жовтня 2020 р. на суму 875 грн. 78 коп.,

№ ВН RO - 0000280 від 28 жовтня 2020 р. на суму 364 грн. 80 коп.,

№ ВН RO - 0000281 від 28 жовтня 2020 р. на суму 1 229 грн. 06 коп.,

№ ВН RO - 0000282 від 28 жовтня 2020 р. на суму 2435 грн. 54 коп.,

№ ВН RO - 0000283 від 28 жовтня 2020 р. на суму 268 грн. 80 коп.,

№ ВН RO - 0000284 від 28 жовтня 2020 р. на суму 5 212 грн. 07 коп.,

№ ВН RO - 0000285 від 28 жовтня 2020 р. на суму 6 767 грн. 20 коп.,

№ ВН RO - 0000286 від 28 жовтня 2020 р. на суму 2 188 грн. 80 коп.,

№ ВН RO - 0000287 від 28 жовтня 2020 р. на суму 4 214 грн. 03 коп.,

№ ВН RO - 0000288 від 28 жовтня 2020 р. на суму 1 195 грн. 44 коп.

№ ВН RO - 0000289 від 28 жовтня 2020 р. на суму 154 грн. 46 коп.,

№ ВН RO - 0000290 від 28 жовтня 2020 р. на суму 49 грн. 92 коп.,

№ ВН RO - 0000291 від 28 жовтня 2020 р. на суму 304 грн. 33 коп.,

№ ВН RO - 0000292 від 28 жовтня 2020 р. на суму 175 грн. 56 коп.,

№ ВН RO - 0000293 від 28 жовтня 2020 р. на суму 538 грн. 21 коп.,

№ ВН RO - 0000294 від 28 жовтня 2020 р. на суму 828 грн. 71 коп.

У вищезазначені видаткові накладні на повернення товару не входить сума основного боргу Боржника, та дані накладні підлягають обов`язковій реєстрації у єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-У1 із змінами та доповненнями. На дату виникнення податкових зобов`язань платник ПДВ зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з використанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін. Згідно з п. 201.10 ст.201 вище зазначеного кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК, складених зі по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - пдв, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/ послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).

Також представник заявника зазначає, що згідно з п.п. 192.1.1 п 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України заявник має право на зменшення суми податкового зобов`язання на підставі складеного та зареєстрованого в ЄДРПН розрахунку коригування, тому просить стягнути їх за судовим наказом.

Проте, зазначена вимога заявника не є безспірною вимогою про стягнення грошової заборгованості за договором у розумінні частини першої статті 148 ГПК України, тому також стосовно неї судом не може бути видано судовий наказ.

Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати обґрунтованого сумніву у наявності спору про право та факту належності права вимоги. Отже, вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що ці вимоги випливають саме з умов договору.

З поданих стягувачем документів випливає, що між сторонами наявний спір про право.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Частиною другою статті 154 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до частини другої статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтею 148, пунктом 3 частини першої статті 152 та статтями 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Виробничо-комерційному підприємству - товариству з обмеженою відповідальністю "ТОРГСЕРВІС" (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Кооперативна, 4, ідентифікаційний код 30033501) у видачі судового наказу за вимогами про стягнення з боржника – Приватного підприємства "ЕВЕРЕСТ М" (42000, Сумська область, м. Ромни, б-р Шевченка, буд. 29/67, ідентифікацій код 37138052) 56 668,32 грн.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 06 грудня 2021.

3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Ю.А. Джепа