Рішення № 101632462, 24.11.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2789/21

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглядаючи справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА"; (пр-т Ак.Глушка, 14/7,Одеса,65001) до відповідача: Одеська міська рада (Думська площа, 1, Одеса, Одеська область, 65026) за участтю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85) про визнання додаткової угоди укладеною

за участю представників:

від позивача: Таратунська М.В., довіреність

від відповідача: Асташенкова О.І. - по довіреності

від 3-ої особи: Ярошенко Г.Ю. - довіреність

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просить господарський суд: про визнання додаткової угоди укладеною .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Основа», маючи намір поновити Договір, дотримуючись вимог, передбачених ч.2 і 3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», 06.07.2020 року звернулося з відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі до Одеської міської ради. Також до вказаного листа-повідомлення було надано проект Додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору. Проте орендодавець у місячний термін не уклав додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. Крім того, орендодавець не направив орендарю пропозиції щодо внесення змін до договору оренди, а надіслав відразу лист з відмовою в поновленні договору оренди землі, з огляду на те, що ставка орендної плати за земельну ділянку не відповідає нормативній грошовій оцінці землі, затвердженої Рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 року №756-VII. Однак ТОВ «ОСНОВА» погоджується з необхідністю перегляду орендної плати, а тому не вважає відмову в поновленні договору оренди землі з даної підстави обґрунтованою, оскільки дане питання може бути вирішено після поновлення договору оренди землі. Крім іншого, ТОВ «ОСНОВА» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а також продовжує здійснювати відповідну оплату орендної плати орендодавцю після 11.08.2020 року по теперішній час, за час оренди земельної ділянки ТОВ «ОСНОВА» суттєво поліпшила її стан та здійснила благоустрій на суму 502 213,01 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2021 відкрито провадження у спрві.

Ухвалою від 03.11.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради та продовжено строк підготовчого провадження до 22.12.2021р.

Відповідач надав до суду відзив на позов в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що розглянувши лист-повідомлення ТОВ «ОСНОВА» про поновлення Договору та проект додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею, Департамент комунальної власності Одеської міської ради своїм листом від 05.08.2020 року не погодив запропоновану редакцію проекту додаткової угоди, оскільки остання не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220, та фактично повідомив про заперечення у поновленні дії договору з зазначеної підстави, посилаючись на те, що Договір оренди землі повинен містити, крім іншого, такі істотні умови, як кадастровий номер об`єкту оренди та нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору. Проте подана ТОВ «ОСНОВА» додаткова угода не містить відомостей щодо предмету оренди, також не вказано пропозиції орендаря щодо орендної плати. Також у відзиві зазначається, що діючим земельним законодавством України взагалі не передбачений такий вид договору, як Договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди.

Представником позивача 29.10.2021 року надана відповідь на відзив, в зазначається, що дійсно земельна ділянка площею 10 135 за адресою м.Одеса, пр.-т Ак.Глушка,4-14, яка на даний час перебуває у фактичному користуванні ТОВ «ОСНОВА» не має кадастрового номеру. Однак ТОВ «ОСНОВА» не заперечує необхідності присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, більш того, має намір першочергово вирішити дане після поновлення договору оренди, коли отримає статус законного орендаря земельної ділянки, а таким чином, отримає право для звернення з відповідною заявою до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Також у відповіді на відзив позивач вказує, що ТОВ «ОСНОВА» виконало всі вимоги закону для реалізації переважного права для поновлення договору оренди, а саме: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди.

Крім того, у відповіді на відзив представник позивача наголошує, що частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця після закінчення строку дії договору заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору). При цьому протягом одного місяця саме після закінчення дії договору оренди землі від відповідача заперечення щодо поновлення договору оренди не надходили. Крім того, Орендодавець у будь-який час після закінчення дії договору оренди землі, міг звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Такого звернення не було, що є додатковим фактом на підтвердження «мовчазної згоди» Одеської міської ради на поновлення згадуваного вище договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні 24.11.2021 оголошено вступну та резолютивні частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Так, Рішенням Одеської міської ради від 10.08.2000р. №1498-ХХІІІ "Про затвердження проекту відведення та надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Основа" земельної ділянки площею 3,3968 га, за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушко (між Люстдорфською дорогою та вул. Ак.Корольова, парна сторона), для будівництва, експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку та комплексного благоустрою, озеленення прилеглої території" затверджено проект відведення земельної ділянки та надано ТОВ "Основа" земельну ділянку, із земель міста, площею 3,3968 га, за адресою: м. Одеса, пр-т Ак. Глушко(між Люстдорфською дорогою та вул. Ак.Корольова, парна сторона) у тимчасове довгострокове користування терміном до 10 років, для експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку, у тому числі терміном до 2-х років, на умовах оренди, для будівництва обєкта та комплексного благоустрою, озеленення прилеглої території, а саме: земельну ділянку, загальною площею 10203 кв.м. (по проекту відведення - ділянки за №№ 1,2,3) - на умовах оренди - для експлуатації та обслуговування постійно діючої загальноміського ярмарку; - земельну ділянку, загальною площею 23765 кв.м. (по проекту відведення - ділянки за №№ 4,5) - для комплексного благоустрою, озеленення прилеглої території; затверджений договір на право тимчасового користування між Одеською міською радою та ТОВ "Основа".

26.10.2000р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" (Орендар, позивач) укладений договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, згідно з яким Орендодавець на підставі ст.ст.3, 10 Земельного кодексу України надає, а Орендар приймає в тимчасове користування земельну ділянку, що знаходиться у місті Одеса, в Київському районі, по проспекту Академіка Глушка (між Люстдорфською дорогою та вулицею Академіка Ак.Корольова, парна сторона), загальною площею 33968 кв.м., за рахунок земель міста, згідно плану тимчасового землекористування, що додається.

Згідно з п.1.2. договору земельна ділянка, загальною площею 33968 кв.м. (код УКЦВЗ 1.11.3.- землі роздрібної торгівлі і комерційних послуг), надається в тимчасове довгострокове користування, терміном до 10 (десяти) років - із моменту ухвалення рішення міської ради № 1498-ХХШ від 10.08.2000р., для експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку, у тому числі, терміном до 2 (двох) років, на умовах оренди, для будівництва обєкту та комплексного благоустрою, озеленення прилеглої території, а саме: - земельну ділянку, загальною площею 10203 кв.м. (по проекту відведення - ділянки за №№ 1,2,3) - на умовах оренди - для експлуатації та обслуговування постійно діючої загальноміського ярмарку; - земельну ділянку, загальною площею 23765 кв.м. (по проекту відведення - ділянки за №№ 4,5) - для комплексного благоустрою, озеленення прилеглої території.

Відповідно до п.1.3. договору грошова оцінка земельної ділянки на момент посвідчення договору складає 4004147,84 грн. згідно довідки 3 1, виданої Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 11.10.2000р.

Згідно з п.2.3. договору у випадку зміни законодавства України, що регулює умови оренди та розмір сплати за землю, умови цього договору по відношенню сплати за землю будуть відповідно змінені, починаючи з дня вступу до законної сили відповідного акту законодавства України та рішення Одеської міської ради.

Відповідно до п.2.5. Орендар вносить плату за землю незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.3.3.2. договору Орендар має право на продовження строку дії цього договору, за узгодженням з Орендарем, на новий строк.

Відповідно до п.3.4.14. Орендар зобовязаний після закінчення строку дії цього договору повернути земельну ділянку у належному стані.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №10702.

Рішенням Одеської міської ради від 26.01.2001р. №1980-ХХІІІ "Про затвердження матеріалів інвентаризації та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,3833 га, що знаходиться у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа", за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушко, 4-14, для організації, будівництва, експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку" вирішено:

- затвердити матеріали інвентаризації земельної ділянки загальною площею 3,3968 га, у тому числі: земельна ділянка площею 2,3833 га, для організації, будівництва, експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку, земельна ділянка площею 1,0135 га для комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території, розташованої за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушка, 4-14 (додаток 1);

- продати ТОВ "Основа" земельну ділянку, площею 2,3833 га, за адресою: м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушко, 4-14, для організації, будівництва, експлуатації та обслуговування постійно діючого загальноміського ярмарку;

- Управлінню земельних ресурсів внести зміни в договір на право тимчасового користування ділянкою між Одеською міською радою та ТОВ "Основа" за №346/1 від 13.11.2000р.

25.05.2005р. складений акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання в натурі (на місцевості) Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" для комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території постійно діючого загальноміського ярмарку за адресою: м. Одеса, пр-т Академіка Глушко, 4-14.

17.11.2005р. між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Основа" укладений додатковий договір про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, посвідченого 26.10.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим №10702, згідно з яким сторони дійшли згоди викласти у новій редакції пункти договору, зокрема:

- п.1.1. договору: "Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішень Одеської міської ради №1498-ХХІІІ від 10.08.2000 року і № 1980-ХХІІІ від 26.01.2001 року надає, а Орендар приймає у строкове, платне, володіння, користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Академіка Глушка, 4-14 (чотири - чотирнадцять), площею 10135 кв.м. згідно з планом земельної ділянки, який є невідємною частиною договору";

- п.1.2. договору: "Земельна ділянка площею 10135 кв. м. надається терміном до 10.08.2010 (десятого серпня дві тисячі десятого) року ( із моменту ухвалення рішення міської ради № 1498- XXIII від 10.08.2000 року), для комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території, у тому числі угіддя";

- п.1.3. договору: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1623322,95 грн."

Вказаний додатковий договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №4972.20.04.2006р. у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040650500083 про реєстрацію цього додаткового договору у Одеському міському управлінні ОРФДПУДЗК.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.11.2017 року, що набрало законної сили, у справі №916/1745/17, було визнано договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 26.10.2000 р., посвідчений 26.10.2000 року приватним нотаріусом Криворотенко Л.І. за реєстровим №10702, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а саме: до 10.08.2020 року.

ТОВ «Основа», маючи намір поновити Договір, дотримуючись вимог, передбачених ч.2 і 3 ст.33 Закону України «Про оренду землі», 06.07.2020 року звернулося з відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі до Одеської міської ради. Також до вказаного листа-повідомлення було надано проект Додаткової угоди про поновлення терміну дії Договору.

Листом від 05.08.2020 року №01-18/903-0901 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив ТОВ «ОСНОВА», що він розглянув лист останнього щодо поновлення договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди та вважає, що його поновлення не можливо з огляду на прийняття Одеською міською радою рішень від 20.09.2011 року за №1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначені ставок орендної плати за земельні ділянки у м. Одесі» та від 30.06.2016 року №756-VII, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси, яка введена в дію з 01 січня 2017 року. Крім того, в згаданому вище листі, департамент зазначає, що поновити договір не можливо також без розробки технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), присвоєння кадастрового номеру, введення відомостей до Державного земельного кадастру.

З урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради, в якому просить господарський суд: про визнання додаткової угоди укладеною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін по справі та враховуючи норми чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ спорах, то виникають із земельних відносин» відповідно до яких, у вирішенні спорів пов`язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Частинами 6-8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренди землі» орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, нормами законодавства України, які є чинними під час виникнення спірних правовідносин (виникнення права на продовження дії договору) та на момент розгляду справи судом, прямо встановлено можливість автоматичного поновлення договорів оренди та обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення.

Для поновлення договору оренди землі з підстави, передбаченої частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

За змістом вказаної статті 33 Закону законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, від права вважати продовженим договір оренди землі, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення статті 33 Закону дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому необхідно звернути увагу, що додаткового повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі», і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку Договору - відсутні, у зв`язку з чим, ТОВ «ОСНОВА» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди та сплачувати орендну плату за користування землею, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Вказані факти не заперечувалися представником відповідача в судових засіданнях.

Більш того, орендодавець в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення відповідача із відповідним позовом до суду з вимогами до ТОВ «ОСНОВА» звільнити займану земельну ділянку.

Таким чином, відсутність від Одеської міської ради вимоги про звільнення земельної ділянки ТОВ «ОСНОВА», а також факт щомісячної оплати орендної плати за земельну дялнку, яка фактично використовується, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу частини 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Посилання відповідача на те, що договір оренди землі від 26.10.2000р. не відповідає вимогам чинного законодавства та розмір орендної плати за договором не відповідає чинній нормативній грошовій оцінці земельної ділянки господарський суд не приймає до уваги, оскільки вимогами ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції станом на дату закінчення строку дії договору оренди землі, передбачено поновлення договору оренди на тих самих умовах. Поряд з цим, встановлення розміру орендної плати не входить до предмету спору у даній справі. Проте, Одеська міська рада, як орендодавець за договором оренди землі, не позбавлена можливості ініціювати питання щодо внесення змін до договору в частині розміру орендної плати. Тим більш, що таке право Одеської міської ради встановлено і умовами п.3.1.4. укладеного з ТОВ „Основа» договору. Що стосується відсутності кадастрового номеру земельної ділянки, то дане питання ТОВ «ОСНОВА» може бути вирішено виключно після поновлення договору оренди, оскільки до його поновлення, у позивача відсутні юридичні підстави для відповідного звернення до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Посилання відповідача на те, що типова форма договору, який позивач просить суд визнати поновленим не відповідає типовій формі договору, яка затверджена Постановою КМУ від 03.03.2004р.№220 „Про затвердження Типового договору оренди землі також не приймаються до уваги господарським судом, з огляду на наявну можливість сторін договору привести типову форму цього договору до такої, що встановлена відповідною постановою КМУ.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Повно та всебічно встановивши обставини справи, оцінивши всі надані сторонами докази і проаналізувавши їх доводи та заперечення за своїм внутрішнім переконанням, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст. 129 ГПК України

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Додаткову угоду про поновлення терміну дії Договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 26.10.2000 року, посвідченого 26.10.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим № 10702 (з наступними змінами та доповненнями), укладеною в наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення терміну дії

Договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 26.10.2000 року, посвідченого 26.10.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим N° 10702 та зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі оренди) 13 листопада 2000 року за №346/1 з Додатковим Договором про внесення змін до Договору від 26.10.2000 р. від 17.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 17.11.2005 року за реєстровим №4972 та зареєстровано в Одеському міському управлінні ОРФДПуДЗК 20.04.2006 року за №040650500083

м. Одеса « 10» серпня 2020 року

Одеська міська рада, в подальшому - Орендодавець, в особі міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку, та ТОВ «ОСНОВА», в подальшому - Орендар, в особі Директора Масюткіна Віталія Владиславовича, який діє на підставі Статуту, з іншого боку, разом - Сторони, згідно зі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду:

1. Викласти п.1.2. Розділу 1 Договору оренди у новій редакції:

«п.1.2. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, 4-14 (чотири-чотирнадцять), площею 10135 кв.м. надається терміном до 10.08.2030 р. для комплексного благоустрою та озеленення прилеглої території, у тому числі угіддя:

- під проїздами, проходами та площадками - 10135 кв.м.».

2. Інші умови Договору (з урахуванням Додаткового Договору про внесення змін до Договору від 26.10.2000 р. від 17.11.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 17.11.2005 року за реєстровим №4972 та зареєстрованого в Одеському міському управлінні ОРФДПуДЗК 20.04.2006 року за №040650500083), не зачеплені даною додатковою угодою, залишаються незмінними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди від 26.10.2000 року, посвідченого 26.10.2000 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. за реєстровим № 10702 та зареєстровано у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі оренди) 13 листопада 2000 року за №346/1 та набирає чинності з моменту її підписання, нотаріального посвідчення та реєстрації.

4. Цю додаткову угоду укладено в двох оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу: по одному для кожної із сторін.

Орендодавець: Орендар:

Одеська міська рада, ТОВ «Онова»

65036, м. Одеса, Думська площа, 1 65113, м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 14/1

Код ЄДРПОУ 30258210

_____ Г.Л. Труханов ______ В.В. Масюткін

3. Стягнути з Одеської міської ради (Думська площа, 1, Одеса, Одеська область, 65026, код 26597691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСНОВА" (пр-т Ак.Глушка, 14/7,Одеса,65001, код 30258210) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2021 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов