Рішення № 101632163, 29.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2348/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Основа”, м. Бровари Київської області,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Національні Будівельні Стратегії”, м. Вишгород Київської області,

про розірвання договору та стягнення 13 533 984,89 грн.,

за участю представників:

від позивача: Калядіна І.В., адвокат, ордер від 17.05.2021 серія КС № 613315;

від відповідача : не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю “Основа”, м. Бровари Київської області (далі по тексту – ТОВ «Основа»), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.08.2021 № 455 до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю “Національні Будівельні Стратегії”, м. Вишгород Київської області (далі по тексту – ТОВ «Національні Будівельні Стратегії»), в якому просить суд розірвати договір підряду № 1-18 від 22.12.2018, укладений між ТОВ “Основа” та ТОВ “Національні Будівельні Стратегії”, та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 13 533 984,89 грн., з яких 11 053 897,19 грн. основного боргу (невикористаний аванс), 677 356,74 грн. штрафних санкцій за прострочення виконання робіт (за період 01.06.2020 – 30.11.2020), та за прострочення повернення авансу 513 324,82 грн. 3% річних (за період з 01.01.2020 по 19.07.2021), 1 289 406,14 грн. інфляційних втрат (за період січень 2020 – червень 2021) та вирішити питання про судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «Основа» (генпідрядник) та ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» (підрядник) було укладено договір підряду №1-18 від 22.12.2018, відповідно до якого підрядник зобов`язався виконати будівельні роботи по об`єкту до травня 2020 року включно. Позивач 28.12.2018 сплатив відповідачу аванс у сумі 46 615 532,77 грн. Відповідач виконав роботи та передав їх позивачу за Актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в всього на суму 35 561,635,58 грн. Актом від 01.08.2020 позивачем комісійно зафіксовано відсутність підрядника на об`єкті. 15.12.2020 позивачем направлено відповідачу лист про розірвання договору підряду та повернення невикористаного авансу, до якого було додано проект додаткової угоди про розірвання договору та акт звірки розрахунків. Позивач твердить, що відповідач відповідь на вказаний лист не надав, додаткову угоду не підписав, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання договору, повернення невикористаного авансу та стягнення штрафних та фінансових санкцій.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2021 позовну заяву ТОВ “Основа” залишено без руху. Зобов`язано ТОВ “Основа” усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

31.08.2021 від представника позивача ТОВ “Основа” до суду надійшла заява від 27.08.2021 про усунення недоліків. Також 31.08.2021 від представника позивача ТОВ “Основа” до суду надійшло клопотання від 27.08.2021 про приєднання до матеріалів справи документів, що підтверджують повноваження представника.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2021 позовну заяву ТОВ «Основа» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2348/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.10.2021.

Копію вказаної ухвали суд направляв відповідачу на належну адресу, яка зазначена у позовній заяві, і яка відповідає місцезнаходженню відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд.18-А, приміщення 185. Вказане поштове відправлення 05.11.2021 було повернуто підприємством зв`язку із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою від 18.10.2021 підготовче судове засідання було відкладено на 01.11.2021.

Копію вказаної ухвали суд направляв відповідачу рекомендованими листами на адресу місцезнаходження ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» (лист повернувся із довідкою підприємства зв`язку від 23.10.2021 «адресат відсутній за вказаною адресою-вибули») та на адресу кінцевого бенефіціарного власника згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (лист повернувся із довідкою підприємства зв`язку від 23.11.2021 «за закінченням встановленого строку зберігання»).

Ухвалою від 01.11.2021 підготовче судове засідання відкладено на 15.11.2021. Копію вказаної ухвали суд направляв відповідачу рекомендованим листом на адресу місцезнаходження ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» (лист повернувся із довідкою підприємства зв`язку від 06.11.2021 «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали у порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 07.06.2019 у справі № 910/17797/17).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Ухвалою від 15.11.2021 суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.11.2021. Копію вказаної ухвали суд направляв відповідачу рекомендованим листом на адресу місцезнаходження ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» (лист повернувся із довідкою підприємства зв`язку від 20.11.2021 «адресат відсутній за вказаною адресою-вибули»).

До судового засідання 29.11.2021 з`явилась представник позивача. Відповідач до судового засідання представника повторно не направив, відзив на позов не подав.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 ст. 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16, відповідно до якої сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною неявки в судові засідання, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У відповідності до частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши позов ТОВ «Основа» до ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» про розірвання договору та стягнення 13 533 984,89 грн., всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

22.12.2018 між Державним унітарним підприємством «Дирекція з будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» (замовник) та позивачем ТОВ «Основа» (генпідрядник) укладено договір генерального підряду №22/12 від 22.12.2018, відповідно до якого генпідрядник зобов`язався здійснити відповідно до проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об`єкту «Реконструкція І черги Меморіального комплексу пам`яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам`яті жертв Голодомору в Україні по вул. Лаврській 3 у Печерському районі міста Києва» (пункт 1.1). Початок робіт – дата підписання договору; завершення робіт 20.05.2020 (пункт 5.1). Генпідрядник зобов`язується залучати для виконання робіт субпідрядні організації, координувати їх діяльність на будівельному майданчику, своєчасно здійснювати розрахунки з ними за виконані роботи на підставі укладених договорів, копія яких надається замовнику, та на вимогу замовника надавати акти звірки щодо фінансування субпідрядних організацій за виконані роботи (пункт 7.2.9).

Відповідно до додаткової угоди №6 від 31.12.2020 до договору генерального підряду №22/12 від 22.12.2018, завершення робіт – 31.12.2021.

22.12.2018 між ТОВ «Основа» (генпідрядник) та ТОВ «Національні Будівельні Стратегії» (підрядник) укладено Договір підряду № 1-18 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов`язується здійснити відповідно до проектно-кошторисної документації будівельні роботи по об`єкту «Реконструкція І черги Меморіального комплексу пам`яті жертв Голодоморів в Україні з будівництвом ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Меморіального комплексу пам`яті жертв Голодомору в Україні по вул. Лаврській 3 у Печерському районі міста Києва» (І черга).

За умовами цього Договору:

- обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим договором, передбачені проектно-кошторисною документацією і додатком №1 до цього договору (пункт 1.2);

- договірна ціна є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису (Договірної ціни – Додаток №1) і становить 46 615 532,77 грн. з ПДВ (пункт 3.1). Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, про що укладається відповідна додаткова угода (пункт 3.3);

- зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (графіком) виконання та фінансування робіт (Додаток 2) (пункт 3.8);

- розрахунки проводяться у порядку, передбаченому чинним законодавством шляхом оплати генпідрядником виконаних робіт на підставі документів по обліку в будівництві (форма КБ-2в, КБ-3). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості робіт, передбачених договірною ціною, із врахуванням виконаних обсягів робіт (пункт 4.1);

- передача робіт підрядником і приймання їх генпідрядником оформлюються актом приймання-передачі. Підписання акту приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (пункт 4.3);

- оплата виконаних робіт здійснюється протягом 180 календарних днів після підписання сторонами документів, вказаних у пункті 4.2 (пункт 4.6). За умовами договору попередня оплата (авансові платежі) передбачаються до 100% (пункт 4.8);

- початок робіт – дата підписання Договору. Завершення робіт – 31.12.2019 (пункт 5.1). Строки виконання робіт можуть бути змінені шляхом укладення сторонами додаткової угоди до цього договору в разі: - виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин; - зміни вихідних даних (зміни проектних рішень); - дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли їх дії зумовлені залежними від підрядника обставинами; - виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (пункт 5.2);

- за порушення з вини підрядника строків виконання робіт на об`єкті підрядник сплачує генпідряднику за кожен день прострочення неустойку у розмірі 0,05% вартості робіт по будівництву об`єкту, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (пункт 8.2);

- внесення змін у договір підряду можливе лише за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди (пункт 11.2);

- генпідрядник має право розірвати цей договір у разі:

відсутності коштів для фінансування робіт;

суттєвому порушенні договірних зобов`язань підрядником, що створює передумови для невиконання договору, у тому числі через відставання темпів виконання робіт від передбачених календарним планом (графіком);

неодноразового грубого порушення будівельних норм та правил;

порушення справи про банкрутство підрядника (пункт 11.5).

- Генпідрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує її настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим (пункт 11.6).

- Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами власних зобов`язань за ним, і може бути перенесено відповідно до умов п. 5.1 цього Договору. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 14.1).

Сторонами також підписано додатки: Договірну ціну та Календарний план (графік) виконання та фінансування робіт.

Відповідно до вказаного графіку, завершення виконання робіт (улаштування тимчасових комунікацій, тимчасові дороги та основи із залізобетонних плит) було заплановано у травні 2020.

За правовим змістом відносини сторін є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Розділом ІІ договору сторони встановили, що ціна договору є динамічною та сановить 46 615 532,77 грн.

Відповідно до частини 2 статті 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За умовами Договору попередня оплата (авансові платежі) передбачаються до 100% (пункт 4.8).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

На виконання умов Договору позивач здійснив авансовий платіж на загальну суму 46 615 532,77 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2018 № 1 на відповідну суму та копією банківської виписки від 09.01.2019.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до календарного плану (графіку) виконання робіт сторонами було передбачено завершення робіт у травні 2020 року.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до пунктів 6.1, 7.2.7 Договору приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію. Підрядник зобов`язаний надавати генпідряднику щомісячно, до 26 числа звітного місяця оформлені та підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

До матеріалів справи долучено підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін Довідки КБ-3 та Акти КБ-2в з Підсумковими відомостями ресурсів, Розрахунками загальновиробничих витрат, загалом на суму 35 561 635,58 грн., а саме:

за липень 2019: Довідка КБ-3 та Акти КБ-2в №1 за липень 2019 від 26.07.2019 на суму 5 817 893,53 грн.; №2 за липень 2019 від 26.07.2019 на суму 2 496 290,98 грн.; №3 за липень 2019 від 26.07.2019 на суму 528 942,53 грн.;

за вересень 2019: Довідка КБ-3 та Акти КБ-2в №1 за вересень 2019 від 11.09.2019 на суму 773 403,70 грн.; №2 за вересень 2019 від 11.09.2019 на суму 3 209 994,25 грн.; №3 за вересень 2019 від 11.09.2019 на суму 479 008,04 грн.;

за жовтень 2019: Довідка КБ-3 та Акти КБ-2в №1 за жовтень 2019 від 31.10.2019 на суму 2 212 464,10 грн.; №2 за жовтень 2019 від 31.10.2019 на суму 34728,43 грн.;

за червень 2020: Довідка КБ-3 та Акти КБ-2в №1 за червень 2020 на суму 10 152 620,70 грн.; №2 за червень 2020 на суму 50744,41 грн.; №3 за червень 2020 на суму 1 503 921,01 грн.; №4 за червень 2020 від 26.06.2020 на суму 279 911,34 грн.; №5 за січень-червень 2020 від 26.06.2020 на суму 2 466 915,42 грн.; №6 за січень-червень 2020 від 26.06.2020 на суму 3 141 703,54 грн.; №7 за січень-червень 2020 від 26.06.2020 на суму 40 327,90 грн.; №8 за січень-червень 2020 на суму 552 289,34 грн.; №9 за січень-червень 2020 від 26.06.2020 на суму 1 820 476,36 грн.

Відповідач звертався до позивача із листом від 16.10.2019 №16/19, у якому повідомляв про невідповідність технічному звіту про інженерно-геологічні вишукування; просив надати проектне рішення та внести зміни в проектно-кошторисну документацію. Позивачем на лист була надана відповідь листом від 17.10.2019 №728, у якому позивач просив організувати роботи у тризмінному режимі, оскільки зупинка робіт призвела до зриву строків.

Листом від 28.11.2019 №25/19 відповідач повторно повідомляв про значний приток ґрунтових вод та просив відкоригувати ПКД у відповідності до уточнених гідрогеологічних вишукувань. Позивач надав відповідачу відповідь від 29.11.2019 №881 на вказаний лист, у якому вимагав розробити проект виконання робіт з урахуванням необхідності виконувати роботи у складних умовах даного будівельного майданчика; розробити проект виконання робіт з ліквідації аварійної ситуації; продовжити будівництво колектору згідно проекту і завершити його відповідно до договору; надати звіт про виконані роботи та про використання авансових коштів.

У порядку розділу ХІ договору зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди внесені не були.

Листом від 09.12.2019 №27/19 позивач повідомив відповідача про свій намір доручити виконання робіт із будівництва іншому підряднику та вимагав від відповідача передати виконавчу документацію, підписати додаткову угоду про зменшення доручених обсягів робіт, оформити та передати генпідряднику Акт фінансової звірки; надати звіт про використання авансових коштів із додаванням відповідних документів.

Як вбачається з листа відповідача від 26.12.2019 №26/12/2019, відповідач не надав згоди на зміну або розірвання договору; доказів підписання додаткової угоди про зменшення обсягу виконуваних за договором робіт суду не подано.

Позивач твердить, що звертався до відповідача із листом від 04.03.2020 №153 та претензією від 16.06.2020 №341, однак доказів надіслання або вручення вказаних листів відповідачу матеріали справи не містять. Разом із тим, як вбачається із вищенаведених Довідок КБ-3 та Актів КБ-2в з Підсумковими відомостями ресурсів, Розрахунками загальновиробничих витрат, відповідач продовжив виконання робіт за договором, та передавав їх замовнику у червні 2020 року.

Позивач Актом від 01.08.2020 комісійно зафіксував відсутність підрядника та відсутність виконання робіт на об`єкті.

Позивач звернувся до відповідача із повідомленням від 23.10.2020 №629, у якому просив у строк до 29.10.2020 повідомити про готовність до виконання робіт. У відповідь на вказане повідомлення відповідач надав лист від 29.10.2020 №29/10/20, у якому відповідач наголошував на тому, що багаторазово звертався до позивача з приводу невідповідності проектної документації у частині будівництва шахтного ствола; повідомляв про наявність проблемних питань по об`єкту. Відповідач твердив, що 27.11.2019 на об`єкті з`явилась стороння організація, яка без повідомлення та узгодження із підрядником почала виконання робіт. Твердив, що за його інформацією до проектної документації були внесені зміни в частині виконання робіт по об`єкту, та просив надати затверджену проектну документацію із штампом «до виконання робіт» з відповідним кошторисним розрахунком, та стверджував, що підрядник сумлінно виконує свої обов`язки і готовий виконати їх у повному обсязі в межах договору.

В наступному позивач звернувся до відповідача із листом від 15.12.2020 №774, у якому повідомляв про те, що ТОВ «Основа» вважає за необхідне розірвати договір підряду №1-18 від 22.12.2019, у зв`язку з чим пропонує підписати відповідну угоду про розірвання; направив для підписання також Акт звірки взаєморозрахунків по договору підряду №1-18 від 22.12.2018; просив надати підтверджуючі документи на суму невикористаного авансу у розмірі 11 053 897,19 грн., або повернути невикористаний аванс протягом семи календарних днів із дня отримання вказаного листа із додатками.

До листа було додано підписаний з боку генпідрядника проект додаткової угоди від 16.12.2020 про дострокове розірвання договору підряду та Акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.12.2020.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0315073189358, відповідач лист від 15.12.2020 №774 з доданою додатковою угодою від 16.12.2020 про розірвання договору підряду отримав 22.12.2020.

Доказів надання відповіді на вказаний лист суду не подано.

Позивач Актом від 30.12.2020 комісійно зафіксував відсутність підрядника на об`єкті та відсутність виконання робіт підрядною організацією ТОВ «Національні Будівельні Стратегії».

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/не вчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, оскільки самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Крім того, пунктом 11.5 передбачено право генпідрядника розірвати Договір при суттєвому порушенні договірних зобов`язань підрядником, що сворює передумови для невиконання договору, в тому числі через відставання темпів виконання робіт від передбачених планом (графіком); пунктом 11.6 Договору передбачено право генпідрядника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим.

Таким чином, у разі порушення підрядником строку виконання робіт законом та договором надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Календарним планом (графіком) виконання та фінансування робіт було передбачене завершення робіт до травня 2020 року включно. Доказів виконання робіт у строки, встановлені договором, відповідачем не надано; подальше листування між сторонами свідчить, що роботи не були завершені ні у травні 2020, ні у грудні 2020.

При цьому доказів внесення змін до проектно-кошторисної документації, та відповідних змін до договору підряду за згодою сторін як в частині обсягів та вартості робіт, та і в частині строків їх виконання, суду не подано.

Суд враховує викладені у листах відповідача обставини щодо виникнення проблемних питань на будівельному майданчику, які на твердження відповідача, потребували зміни проектних рішень. Разом із тим, відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Доказів того, що відповідач, не досягши згоди з позивачем щодо внесення змін до договору, звертався до суду з вимогами про зміну договору у зв`язку із істотною зміною обставин, суду не подано.

Отже, відповідачем порушено строки виконання робіт за договором, у зв`язку з чим, позивач правомірно відмовився від договору на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, надіславши відповідачу лист про відмову від договору та проект відповідної додаткової угоди про розірвання договору, які відповідачем отримані 22.12.2020.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, оскільки позивач на підставі ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України відмовився від договору, надіславши відповідачу повідомлення-вимогу про відмову від договору із додаванням відповідного проекту додаткової угоди, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є розірваним.

За таких обставин, вимога позивача про розірвання Договору підряду №1-18 від 22.12.2018 в судовому порядку не належить до задоволення, оскільки договір підряду №1-18 від 22.12.2018 є розірваний з 30.12.2020 (тобто після спливу вказаних у листі від 15.12.2020 №774 семи календарних днів), відтак зобов`язання сторін припинилися.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки за прострочення виконання робіт за період з 01.06.2020 по 30.11.2020 в сумі 677 356,74 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 14.1 Договору закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Зазначене кореспондується із частиною 4 ст. 631 ЦК України, відповідно до якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 Договору сторони узгодили, що за порушення з вини підрядника строків виконання робіт на об`єкті підрядник сплачує генпідряднику за кожен день прострочення неустойку у розмірі 0,05% вартості робіт по будівництву об`єкту, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення неустойки починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше сторонами у договорі підряду не встановлено.

Суд бере до уваги те, що позивач правомірно обчислює неустойку виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, якою обмежено граничний розмір неустойки відповідно до пункту 8.2 Договору.

Відтак, вимоги про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.06.2020 по 30.11.2020 є правомірними. Здійснивши власний розрахунок вказаної неустойки, суд встановив, що вірно обрахований її розмір за заявлений період становить 676 522,67 грн., у зв`язку з чим вказана вимога належить до задоволення частково.

Щодо вимог про стягнення з відповідача невикористаного авансу в розмірі 11 053 897,19 грн., суд встановив таке.

Позивач здійснив авансовий платіж на суму 46 615 532,77 грн. платіжним дорученням від 28.12.2018 № 1, яке проведене банком 09.01.2019.

Судом встановлено на підставі долучених до матеріалів справи документів, та позивачем не заперечується, що відповідач передав, а позивач прийняв будівельні роботи по об`єкту згідно Договору на суму 35 561 635,58 грн.

За таких обставин, сума невикористаного авансу становить 11 053 897,19 грн.

У випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України у сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2020 у справі №910/2051/19).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Суд відзначає, що у разі припинення зобов`язань сторін за договором, позивач має право розраховувати на стягнення з відповідача сплаченого йому авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки її положення застосовуються також при поверненні виконаного однією із сторін у зобов`язанні у разі, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала, тобто у разі, коли договір є припиненим.

Отже, з огляду на припинення Договору внаслідок односторонньої відмови, а також враховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували використання суми авансового платежу чи його повернення, вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 11 053 897,19 грн., сплачених в якості авансу, є обґрунтованою та такою, яку належить задовольнити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 513 324,82 грн. (за період 01.01.2020 – 19.07.2021) та інфляційних втрат в сумі 1 289 406,14 грн. (за період січень 2020 – червень 2021), суд встановив таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та 3% річних від простроченої суми.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї правової норми поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Не є таким винятком із загального правила випадок, коли у кредитора виникає законне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним невиконанням робіт та розірванням договору підряду у відповідача (підрядника) виникло зобов`язання повернути позивачу (генпідряднику) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням.

У відповідача виникло перед позивачем грошове зобов`язання з повернення грошових коштів невикористаного авансу у розмірі 11 053 897,19 грн., а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд враховує правову позицію постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Разом із тим, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено невірно, оскільки невірно визначено період їх нарахування.

Так, суд встановив, що договір підряду є розірваним з 30.12.2020, відтак для відповідача припинилось зобов`язання з виконання робіт, та виникло грошове зобов`язання з повернення невикористаної частини авансу. З огляду на викладене, до 30.12.2020 у суду відсутні підстави твердить про наявність у відповідача простроченого грошового зобов`язання з повернення невикористаного авансу.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за належний період (з 31.12.2020 по 19.07.2021 в межах заявленого позивачем періоду), суд встановив, що належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять суму 182 613,96 грн.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за належний період (з січня по червень 2021 в межах заявленого позивачем періоду), суд встановив, що належні до стягнення з відповідача інфляційні втрати становлять суму 702 488,64 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» частково та ухвалює рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Національні Будівельні Стратегії» 11 053 897,19 грн. основного боргу, 676 522,67 грн. неустойки; 182 613,96 грн. 3% річних та 702 488,64 грн. інфляційних втрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу витрат по сплаті розміру судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 189 232,84 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Національні Будівельні Стратегії» (07301, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденко, буд. 18А, приміщення 185, ідентифікаційний код 35548443)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» (07403, Київська область, м. Бровари, вул. Підприємницька, буд. 9, ідентифікаційний код 13669489)

11 053 897,19 грн. (одинадцять мільйонів п`ятдесят три тисячі вісімсот дев`яносто сім гривень дев`ятнадцять копійок) основного боргу,

676 522,67 грн. (шістсот сімдесят шість тисяч п`ятсот двадцять дві гривні шістдесят сім копійок) неустойки,

182 613,96 грн. (сто вісімдесят дві тисячі шістсот тринадцять гривень дев`яносто шість копійок) процентів річних,

702 488,64 грн. (сімсот дві тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят чотири копійки) інфляційних втрат,

189 232,84 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч двісті тридцять дві гривні вісімдесят чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.12.2021.

Суддя О.В. Конюх