Рішення № 101631375, 06.12.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2021м. ДніпроСправа № 904/8158/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» м. Нікополь

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» м. Дніпро

про стягнення шкоди, завданої нестачею, в розмірі 18379грн.38коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовом про стягнення шкоди, завданої нестачею, в розмірі 18379грн.38коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань зі схоронності прийнятого до перевезення вантажу.

Позивач зазначає, що відповідно до маршрутної залізничної накладною №46268850 від вантажовідправника (ПрАТ «Южкокс») 28.03.2021 зі станції відправлення Запоріжжя – Кам`янське Придніпровської залізниці на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці на адресу позивача у вагонах №67364984, 65300915 був направлений вантаж (кокс). Вказаний вантаж надійшов 30.03.2021.

Під час видачі вантажу вантажоодержувачу у вагонах №67364984, 65300915 було виявлено недостачу вантажу та складені комерційні акти №466001/27 від 31.03.2021, №466001/28 від 31.03.2021.

Позивач вказує, що при складанні комерційного акту №466001/27 від 31.03.2021 (на підставі акта загальної форми №47959 станції Нижньодніпровськ-Вузол) у вагоні №67364984 виявлено менше проти документа на 2350кг. коксу не поіменованого у алфавіті. Згідно документу - вантаж промаркований за всією площею вагону 30% розчином вапна, у вологому стані. Фактично виявлено: навантаження в вагоні вище бортів 10-15см, вантаж не маркований» над 4, 5, 6, 7 люками, ліворуч за рухом поїзду, поглиблення довжиною 600см, шириною 150см, глибиною 20см. Вагон бездвірний, люка були закриті, течі вантажу не було.

При складанні комерційного акту №466001/28 від 31.03.2021 (на підставі акта загальної форми №47956 станції Нижньодніпровськ-Вузол) у вагоні №65300915 виявлено менше проти документа на 1400 кг. коксу не поіменованого у алфавіті. Згідно документу - вантаж промаркований за всією площею вагону 30% розчином вапна, у вологому стані. Фактично виявлено: навантаження в вагоні вище бортів 10-15см, вантаж не маркований, з 1 по 7 люки, ліворуч за рухом поїзду, поглиблення довжиною вагона, шириною 100см, глибиною 30-50см. Вагон бездвірний, люка були закриті, течі вантажу не було.

Позивач вказує, що з урахуванням норми недостачі (природної втрати) вартість вантажу, якого не вистачає, в вагоні №67364984 становить 13697грн.84коп., у вагоні №65300915 – 4681грн.54коп.

Позивач зазначає про сплату вартості поставленої продукції платіжним дорученням №253054 від 30.04.2021.

Позивач заявив клопотання про проведення судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2021 отримана відповідачем 11.10.2021, про що свідчить підпис відповідача на зазначеному повідомленні.

Таким чином, останнім днем для подання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву було 26.10.2021.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність або відсутність факту недостачі, правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення суми недостачі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до маршрутної залізничної накладною №46268850 від вантажовідправника (ПрАТ «Южкокс») 28.03.2021 зі станції відправлення Запоріжжя – Кам`янське Придніпровської залізниці на станцію призначення Нікополь Придніпровської залізниці на адресу позивача у вагонах №67364984, 65300915 був направлений вантаж (кокс). Вказаний вантаж надійшов 30.03.2021.

На станції Нікополь Придніпровської залізниці складені комерційні акти №466001/27 від 31.03.2021, №466001/28 від 31.03.2021 про наявність виїмки та нестачі маси вантажу.

У комерційному акті №466001/27 від 31.03.2021 зафіксовано, що вагон №65300915 вантажопідйомністю 69,0т прибув з поїздом №3008. Вагон у технічному стані справний.

У розділі "Д" (Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №47959 станції Нижньодніпровськ - Вузол. При комісійному зважуванні вагону на 100т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 04.01.2021, виявлено вагу менше проти документа на 1400кг, коксу непоіменованого в алфавіті. За документом - вантаж промаркований всією площею вагону 30% розчином вапна, у вологому стані.

У дійсності навантаження згідно акту загальної форми №47956 станції Нижньодніпровськ - Вузол, вище бортів 10-15см, вантаж не маркований, з 1 по 7 люка, ліворуч за рухом поїзду, поглиблення довжиною вагона, шириною 100см, глибиною 30-50см. Вагон бездверний, люка були зачинені, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м. Дніпро Сішеньок, ВОХР Апостолове Мельник. Комісійне зважування з зупинкою без роз`єднання, проводили прийомоздавальник Гавриленко, представник одержувача Бушева, ГУНП м. Нікополь Лисняк, заст. ДС Жумша. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

У комерційному акті №466001/28 від 31.03.2021 зафіксовано, що вагон №67364984 вантажопідйомністю 69,0т прибув з поїздом №3008. Вагон у технічному стані справний.

У розділі "Д" (Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку) комерційного акту зазначено: На підставі акту загальної форми №47959 станції Нижньодніпровськ - Вузол. При комісійному зважуванні вагону на 100т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 04.01.2021, виявлено вагу менше проти документа на 2350кг, коксу непоіменованого в алфавіті. За документом - вантаж промаркований всією площею вагону 30% розчином вапна, у вологому стані.

У дійсності навантаження згідно акту загальної форми №47956 станції Нижньодніпровськ - Вузол, вище бортів 10-15см, вантаж не маркований, над 4,5,6,7 люками, ліворуч за рухом поїзду, поглиблення довжиною 600см, шириною 150см, глибиною 20см. Вагон бездверний, люка були зачинені, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м. Дніпро Сішеньок, ВОХР Апостолове Мельник. Комісійне зважування з зупинкою без роз`єднання, проводили прийомоздавальник Гавриленко, представник одержувача Бушева, ГУНП м. Нікополь Лисняк, заст. ДС Жумша. Зважування проводилось двічі, нестача вантажу підтвердилась.

Згідно з п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (природної втрати) для вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані становить 2% маси, зазначеної в перевізному документі.

З врахуванням зазначеної норми, загальна недостача партії вугілля у вагоні №67364984 складає 1422кг загальною вартістю 13697грн.84коп. (вартість недостачі з ПДВ), у тому числі: 2257кг (виявлена недостача) - 835кг (норма недостачі) = 1422кг.

Загальна недостача партії вугілля у вагоні №65300915 складає 486кг загальною вартістю 4681грн.54коп. (вартість недостачі з ПДВ), у тому числі: 1344кг (виявлена недостача) - 858кг (норма недостачі) = 486кг.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірних вагонах виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі кам`яного вугілля в сумі 18379грн.38коп. (розрахунок вартості недостачі вантажу зроблено із врахуванням норми недостачі у розмірі 2% маси нетто вантажу), що і є причиною спору.

За результатом перевірки здійсненого розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (далі – Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (статті 115 Статуту залізниць України).

Згідно рахунку - фактури №93816681 від 28.03.2021 Приватне акціонерне товариство "Южкокс" поставило, на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» кокс валовий марка КВ1 у кількості 1048,050тон на суму 9694012грн.42коп.

До вказаного рахунку, зокрема, увійшла поставка здійснена відповідно до залізничною накладною №46268850 (вагони №65300915, 67364984).

Правила оформлення перевізних документів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5082, визначають порядок оформлення перевізних документів, форми бланків перевізних документів та їх зміст.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу.

Відповідно до п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції.

У накладній №46268850 в розділі "найменування вантажу" вказано – "кокс, непоіменований в алфавіті".

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року, визначає норми недостачі при перевезенні в залежності від властивостей вантажу, які вказані у відсотках від маси вантажу і складаються із двох показників: норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" від 04.07.1996р. №273/96-ВР передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов`язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.

Керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін`юст України, 24.11.2000 за №862/5083), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, статей Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення шкоди, завданої нестачею, в розмірі 18379грн.38коп. - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код: 40075815; місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108) на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (ідентифікаційний код: 00186520; місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310) шкоду, завдану нестачею, в розмірі 18379грн.38коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270грн.00коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.12.2021.

Суддя Р.Г. Новікова