Рішення № 101631323, 23.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2021м. ДніпроСправа № 904/6100/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Колективного підприємства "Меркурій", смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області

до Петриківської селищної ради, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області

про визнання недійсним рішення селищної ради

Представники:

від позивача: Сердюк С.М., наказ № 4-к від 11.12.2015, представник;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Колективне підприємство "Меркурій" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 29.06.2021 № б/н, в якій просить суд визнати недійсним рішення сесій Петриківської селищної ради від 19.03.2021 № 116 "Про надання земельної ділянки в оренду" від 12.03.2021 № 116-5/YIII.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням, прийнятим відповідачем за результатами розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж (в натурі) земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 загальною площею 0,0630 га (03.07) для будівництва та самообслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах Петриківської територіальної громади та надано вказану земельну ділянку в оренду ОСОБА_1 терміном на 49 років. Позивач посилається на те, що оскаржуване рішення Петриківської селищної ради порушує його права на користування земельною ділянкою, яка відведена позивачу на підставі державного акту на право постійного користування землею та право користування власністю КП "Меркурій", а саме: будівлею Д-1 пилорама.

Ухвалою господарського суду від 05.07.2021, в редакції ухвали від 07.07.2021, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.07.2021; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1

16.07.2021 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову від 16.07.2021, в якій просив суд до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6100/21 та для забезпечення позову заборонити вчинення реєстраційних дій щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,063 га, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139, цільове призначення (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою господарського суду від 22.07.2021 заяву Колективного підприємства "Меркурій" про забезпечення позову задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо державної реєстрації речових прав на земельну ділянку площею 0,063 га, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139, цільове призначення (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/6100/21.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за заявою позивача, підготовче засідання відкладено на 21.09.2021.

11.08.2021 на адресу суду надійшло клопотання третьої особи про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У підготовчому засіданні 21.09.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати оголошено протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання третьої особи про закриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 05.10.2021.

05.10.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

19.10.2021 на адресу суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі В обґрунтування поданої заяви зазначає, що рішенням Петриківської селищної ради від 14.07.2021 № 208-7/VIII скасоване спірне рішення Петриківської селищної ради від 12.03.2021 № 116-5/VIIІ. Таким чином, за твердженням відповідача у даній справі предмет спору відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2021, після виходу судді Рудь І.А. з лікарняного, розгляд справи по суті призначений в межах розумного строку у судовому засіданні 11.11.2021.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2021 судове засідання за клопотанням позивача відкладене на 23.11.2021.

11.11.2021 позивачем до суду подані заперечення на заяву відповідача про закриття провадження у справі, в яких зазначив, що рішення від 14.07.2021 № 208-7/VIII прийняте Петриківською селищною радою не у відповідності до вимог чинного законодавства, із порушенням встановленого порядку, у зв`язку із чим відсутні підстави для закриття провадження у справі.

У призначене судове засідання 23.11.2021 відповідач та третя особа явку повноважних представників не забезпечили.

23.11.2021 відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Третя особа про причини неявки суд не повідомила.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останні повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 23.11.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2001 Петриківська селищна рада видала Колективному підприємству "Меркурій" Державний акт на право постійного користування землею серія І-ДП № 007758 (т.1, а.с. 28), зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39, відповідно до якого позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,3329 га., місце розташування: АДРЕСА_1 .

На цій земельній ділянці розташоване майно КП "Меркурій", а саме: будівля - будинок побуту А1 - 166, 8 кв.м. будівля - Котельня Б1, загальна площа 11,1 кв.м.; будівля - Склад Г1, загальна площа 19,7кв.м.; будівля - Пилорама Д1, загальна площа 39,7 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок побуту від

24.05.2001, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 17.01.2000 (т.1, а.с.31-41).

Позивач зазначає, що у 2016 році звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петриківської селищної ради Петриківського району Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області № 531-23/VІ від 14 червня 2013 року "Про розробку детального плану території частини смт. Петриківка для внесення змін до Генерального плану забудови по АДРЕСА_3 ";

- визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області № 545-25/VІ від 10 липня 2013 року "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки";

- визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області № 1020-47/VІ від 21 серпня 2015 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Вказаними рішеннями громадянці ОСОБА_2 дозволено здійснити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була частиною земельної ділянки, наданої у постійне користування позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 по справі № 904/10242/16 позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили.

14.02.2017 Петриківська селищна рада прийняла рішення № 399-17/VІІ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", яким припинила КП "Меркурій" право постійного користування земельною ділянкою, вилучила із постійного користування КП "Меркурій" земельну ділянку, припинила (анулювала) дію Державного акта на постійне користування землею, яким було надано КП "Меркурій" право постійного користування земельною ділянкою.

Колективне підприємство "Меркурій" звернулось з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області та просило визнати недійсним рішення Петриківської селищної ради №399-17/VІІ від 14 лютого 2017 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 по справі № 904/2219/17 позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили.

04.04.2017 Петриківською селищною радою прийнято рішення №440-20/VІ "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду". Відповідно до цього рішення Петриківською селищною радою вирішено відмінити рішення № 1020-47/VІ від 21 серпня 2015 року. Надати громадянину ОСОБА_3 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139 площею 0,0630 га (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Колективне підприємство "Меркурій" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петриківської селищної ради про визнання недійсним рішення Петриківської селищної ради № 440-20/VІ "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду", яке прийняте на двадцятій сесії сього скликання 04.04.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по справі № 904/5455/17 позов задоволено повністю. Рішення набрало законної сили.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по справі № 904/5455/17 встановлено таке.

"19.03.2002 між позивачем та громадянином ОСОБА_4 , було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу АЕР №494028 (зареєстровано у реєстрі за №956), відповідно до якого ОСОБА_4 купив, а КП "Меркурій" продав В-1 мозаїчний цех шлакоблоковий, розмір нежилої площі 75,9 кв.м., що складає 3/20 частин будинку побуту, розташований в АДРЕСА_3 .

Згідно умов договору купівлі-продажу від 19.03.2002, земельна ділянка, під будівлею мозаїчного цеху, ОСОБА_4 не передавалась.

26.04.2007 виконавчий комітет Петріківської селищної ради розглянувши заяву ОСОБА_4 прийняв рішення №79 "Про присвоєння номерного знака", яким було вирішено присвоїти будівлі мозаїчного цеху, яка розташована в АДРЕСА_3 .

У 2008 році ОСОБА_4 звернувся до Петриківського районного суду з позовом до КП "Меркурій" про виділення в натурі належного позивачу 3/20 частки із спільного нерухомого майна і земельної ділянки для його обслуговування та про визнання права власності.

Ухвалою Петриківського районного суду від 13.03.2008, було визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та КП "Меркурій" за якою ОСОБА_4 зобов`язується на рівних умовах брати участь в обслуговуванні під`їзду до споруди, що знаходиться в спільному використанні, а відповідач КП "Меркурій" зобов`язується надати земельну ділянку в розмірі 6,5 кв.м. попереду будівлі та 4 кв.м. за будівлею, що розміщена по АДРЕСА_3 .

11.04.2008 ОСОБА_4 звернувся з позовом до КП "Меркурій" про виділення земельної ділянки для обслуговування мозаїчного цеху та визнання права власності на цю земельну ділянку.

Рішенням Петриківського районного суду у справі №2-205-2008 від 21.04.2008 виділено ОСОБА_4 будівлю мозаїчного цеху розміром 75,9 кв.м. та земельну ділянку, на якій розміщений мозаїчний цех та навкруги мозаїчного цеху розміром 6,5 м. попереду будови цеху та 4 м. за його приміщенням, розташованих за адресою; АДРЕСА_3 у окремий самостійний об`єкт його власності.

Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_4 не реалізував своє право та не здійснив державну реєстрацію права власності земельної ділянки, в межах розмірів встановлених в ухвалі Петриківського районного суду від 13.03.2008 та рішенні Петриківського районного суду від 21.04.2008.

04.04.2017 Петриківською селищною радою прийнято рішення №440-20/VІ "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду". Відповідно до цього рішення Петриківською селищною радою було вирішено відмінити рішення № 1020-47/V І від 21 серпня 2015 року. Надати громадянину ОСОБА_3 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139 площею 0,0630 га (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Громадянину ОСОБА_3 замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення і меж земельних ділянок в оренду у суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом. Громадянину ОСОБА_3 замовити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду погодити у встановленому законом порядку. Громадянину ОСОБА_3 після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду подати до селищної ради на затвердження. Зобов`язати громадянина ОСОБА_3 використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, суворо дотримуватися вимог земельного законодавства України.

В матеріалах справи відсутня будь-яка технічна документація з землеустрою щодо поділу земельної ділянки та/або рішення Петриківської селищної ради з цього приводу.

У травні 2016 ОСОБА_3 звернувся з позовом до Петриківського районного суду Дніпропетровської області до Петриківської селищної ради, колективного підприємства ''Меркурій'' про визнання права користування земельною ділянкою, припинення права постійного користування. ОСОБА_3 вимагав визнати за ним право на користування земельною ділянкою у розмірі 0,0630 га. за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03.08.2016 в задоволенні позову про визнання права користування земельною ділянкою, припинення права постійного користування відмовлено повністю. Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.11.2016.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 , Петриківський районний суд Дніпропетровської області дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними та необґрунтованими, враховуючи відсутність підстав примусового припинення прав на земельну ділянку та відсутність доказів про наявності рішень про вилучення у Колективного підприємства ''Меркурій'' земельної ділянки.

Отже, Державний акт на постійне користування землею КП "Меркурій", який підтверджує право позивача користуватись землею є чинним.".

Позивач зазначає, що не зважаючи на рішення судів, не маючи речових прав на користування земельною ділянкою площею 0,063га кадастровий номер 1223755100:03:045:0139, ОСОБА_3 у незаконний спосіб, на земельній ділянці, наданій у користування КП «Меркурій», на місці складу, що належить КП «Меркурій», з порушенням норм законодавства 01.09.2017 зареєстрував право власності на самочинне будівництво торгівельного комплексу, загальною площею 198,9 кв.м., а потім подарував його ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до Петриківського районного суду з позовом про визнання недійним договору дарування від 19 вересня 2017 року торгівельного комплексу розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Петриківського нотаріального округу Лимарем Є.В. та зареєстрованого в реєстрі за №532 від 19 вересня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; скасування рішення державного реєстратора Чаплинської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області Медведєвої С.В. про реєстрацію змін 31 серпня 2017 року до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номер 615391312237, яким мозаїчний цех, об`єкт житлової нерухомості змінено на торгівельний комплекс, об`єкт житлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 75.9 кв.м. змінена на 198,9 кв.м., відомості які внесені 01 вересня 2017 року до Реєстру.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18.09.2020 у справі № 187/1386/17, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.07.2021, позов задоволено повністю.

Судом встановлено, що реєстрація речових прав на торгівельний комплекс відбулася без необхідних документів, а саме: відсутність документів про присвоєння адреси торгівельному комплексу, відсутність документів про видачу/реєстрацію, що дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_3 , відсутність речових прав на користування земельною ділянкою площею 0,063 га, кадастровий номер 1223755100:03:045:0139, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Державний реєстратор Медвєдєва С.В. під час здійснення реєстрації змін до запису Державного реєстру речових прав щодо збільшення площі нерухомого майна - мозаїчного цеху за адресою АДРЕСА_3 , порушила вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року.

Враховуючи, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не набув права власності на торгівельний комплекс за адресою АДРЕСА_1 , площею 198,9 кв. м., суд дійшов висновку, що він не мав права ним розпоряджатися відповідно до ст. 319 ЦК України, зокрема і укладати договір дарування на користь ОСОБА_1 , а тому суд прийшов до висновку, що договір дарування від 19.09.2017 укладений між відповідачами суперечить вимогам ст.ч.1 203 ЦК України, порушує право КП « Меркурій» на користування земельною ділянкою, яка надана в постійне користування, що стало підставою для визнання в судовому порядку вказаного правочину недійсним.

Крім того, позивач стверджує, що 06.03.2019 звернувся до Петриківської селищної ради щодо надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наданої в постійне користування КП "Меркурій" загальною площею 0,3329 га для обслуговування будинку побуту, відповідно до Державного акту на право постійного користування від 29.12.2001 року, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

18.04.2019 Петриківською селищною радою прийнято рішення №854-20/ VП "Про надання згоди на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яка перебуває в постійному користуванні КП "Меркурій", яким було надано згоду на відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наданої в постійне користування КП "Меркурій" загальною площею 0,3329 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

КП "Меркурій" замовило та виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування КП "Меркурій" відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" на земельну ділянку площею 0,3329 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно чинного законодавства "Акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання", які є складовою технічної документації із землеустрою, були підписані користувачем суміжної земельної ділянки та представником Петриківської селищної ради Строценко О.М.

02.07.2019 позивач звернувся до відповідача, як до власника та розпорядника земель комунальної власності, щодо підписання Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який є складовою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування КП "Меркурій", яка виготовлена відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" на земельну ділянку площею 0,3329 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та є підставою для проведення державної реєстрації земельної ділянки.

Виконавчий комітет Петриківської селищної ради 26.07.2019 на зазначене звернення КП "Меркурій" повідомив, що "... в межах земельної ділянки Колективного підприємства "Меркурій" (при умові що межі встановлені вірно) знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 1223755100:03:045:0156. Тому, щоб підписати Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, необхідно вирішити вищезазначене питання у відділі у Петриківському районі Міськрайонного управління у Петриківському районі та у м. Кам`янське Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, або згідно пункту 5 статті 158 Земельного кодексу України Вам необхідно буде звернутися до суду".

Позивач зазначає, що на даний час Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який є складовою технічної документації із землеустрою відповідачем та к і не підписаний, Петриківська селищна рада постійно відмовляє позивачу у підписанні зазначеного акту.

Разом з тим, не зважаючи на рішення судів різних інстанцій та юрисдикцій, на підставі рішення Петриківської селищної ради № 440-20/ VІ від 04 квітня 2017 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду» видане ОСОБА_3 , та яке визнано недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області, громадянкою ОСОБА_1 замовлена та розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду на земельну ділянку площею 0,063 га, кадастровий номер 1223755100:03:045:0139, місце розташування: АДРЕСА_3 .

Зазначену технічну документацію громадянка ОСОБА_1 подала до Петриківської селищної ради на затвердження та для подальшого укладання договору оренди.

Розглянувши заяву громадянки ОСОБА_1 , Петриківська селищна рада на сесії 19 березня 2021 року № прийняла рішення «Про надання земельної ділянки в оренду» № 116-5/ VІІ від 12 березня 2021 року, відповідно до якого вирішила:

1.Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в (натурі) земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 , загальною площею 0,063 га, (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 1223755100:03:045:0139, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в межах Петриківської територіальної громади.

2. Надати громадянці ОСОБА_1 в оренду, вказану земельну ділянку терміном на 49 (сорок дев`ять) років.

3. Встановити орендну плату за використання земельної ділянки в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Волкову В.В. укласти з громадянкою ОСОБА_1 відповідний договір оренди.

5. Зобов`язати громадянку ОСОБА_1 :

- звернутись до органів суб`єкта державної реєстрації для реєстрації договору оренди земельної ділянки;

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення з дотриманням вимог земельного законодавства;

- підтримувати прилеглі території до орендованої земельної ділянки в належному санітарному стані.

6. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію селищної ради з земельних відносин, охорони навколишнього середовища, будівництва та благоустрою.

Позивач зазначає, що на час звернення до суду із даним позовом договір оренди землі не укладений, тобто рішення сесій Петриківської селищної ради від 19 березня 2021 року № 116 «Про надання земельної ділянки в оренду» № 116-5/VІІ від 12 березня 2021 року не реалізоване.

Позивач стверджує, що оскаржуване рішення Петриківської селищної ради порушує права Колективного підприємства «Меркурій» як законного користувача земельної ділянки площею 0,3329 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а також як власника нерухомості, розташованої на вказаній земельній ділянці.

Наведене і є причиною спору та предметом розгляду у даній справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин визначені Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Податковим кодексом України.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, в тому числі і надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

За частиною першою статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 122 Земельного Кодексу України встановлено, що саме до повноважень сільських, селищних, міських рад відноситься передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем неодноразово порушувались права позивача щодо спірної земельної ділянки, що підтверджується:

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 по справі № 904/10242/16, яким визнано недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області № 531-23/VІ від 14 червня 2013 року "Про розробку детального плану території частини смт. Петриківка для внесення змін до Генерального плану забудови по АДРЕСА_3. Визнано недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області № 545-25/VІ від 10 липня 2013 "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою відведення земельної ділянки". Визнано недійсним рішення Петриківської селищної ради Дніпропетровської області №1020-47/VІ від 21 серпня 2015 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки";

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 по справі № 904/2219/17, яким визнано недійним рішення Петриківської селищної ради №399-17/VІІ від 14.02.2017 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

- рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2017 по справі № 904/5455/17, яким визнано недійсним рішення Петриківської селищної ради № 440-20/VІ від 04 квітня 2017 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в оренду".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, не підлягають доказуванню у цій справі обставини, встановлені рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 30.01.2017 по справі № 904/10242/16, від 04.04.2017 по справі № 904/2219/17, від 15.08.2017 по справі № 904/5455/17.

Відповідно до пункту 10 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності Законом України "Про Державний земельний кадастр" є дійсними.

Державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 007758 з 29.12.2001 року наданий КП "Меркурій" є дійсним.

Разом з тим, оскаржуваним рішенням Петриківська селищна рада надала громадянці ОСОБА_1 право оренди на земельну ділянку площею 0,0630 га, яка є складовою частиною земельної ділянки загальною площею 0,3329 га, що відповідно до Державного акта на право постійного користування землею І-ДП № 007758 з 29.12.2001 року надана у постійне користування КП «Меркурій».

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" - проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законом), або рішення суду і т.д.

Тобто, законодавством передбачено, що саме землекористувач має право надати згоду щодо відведення земельної ділянки і така згода повинна бути нотаріально посвідчена.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач, як особа яка користується земельною ділянкою надав нотаріальну згоду на вилучення або поділ земельної ділянки, або про відмову від права користування земельною ділянкою повністю або в певній частині. Рішення суду також відсутнє.

Способи захисту цивільних прав і обов`язків особи визначені ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема згідно з пунктом 10 частини 2 цієї статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Також відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Приписами ст. 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, тобто підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Аналіз положень наведених законодавчих актів, обставин справи та змісту оспорюваного рішення дає підстави дійти висновку, що рішення Петриківської селищної ради від 12.03.2021 № 116-5/VIIІ прийнято всупереч наведених приписів чинного земельного законодавства, без належного обґрунтування, без згоди землекористувача.

Вказане рішення порушує право КП "Меркурій" на користування земельною ділянкою, набуте ним на законних підставах.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, враховуючі наявні у справі належні докази на підтвердження позовних вимог, господарський суд вбачає підстави для визнання недійсним рішення сесій Петриківської селищної ради від 19.03.2021 № 116 "Про надання земельної ділянки в оренду" від 12.03.2021 № 116-5/VIII.

При цьому, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України суд зазначає таке.

Як вбачається з тексту рішення Петриківської селищної ради від 14.07.2021 № 208-7/VIII про скасування рішення Петриківської селищної ради від 12.03.2021 № 116-5/VIIІ, воно прийняте на підставі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Господарський суд зазначає, що вказаною статтею Закону визначена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад вирішувати виключно на пленарних засіданнях питання, зокрема, щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

З аналізу змісту вказаної статті не вбачається повноважень сільських, селищних, міських рад скасовувати власні рішення, прийнятті на пленарних засіданнях ради.

Крім того, як зазначено судом вище, відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже, рішення Петриківської селищної ради від 14.07.2021 № 208-7/VIII прийняте відповідачем із перевищенням визначеної чинним законодавством компетенції, у зв`язку із чим не створює будь яких правових наслідків та, з огляду на заперечення позивача, надані до суду 11.11.2021, не свідчить про відсутність предмету спору у даній справі.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення сесій Петриківської селищної ради від 19.03.2021 № 116 "Про надання земельної ділянки в оренду" від 12.03.2021 № 116-5/VIII.

Стягнути з Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Петра Калнишевського, буд. 69, код ЄДРПОУ 04339698) на користь Колективного підприємства "Меркурій" (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Петра Калнишевського, буд. 59, код ЄДРПОУ 20274171) 2 270 грн. 00 коп. (дві тисячі дев`яносто дві гривні сімдесят копійок) витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, 1 135 грн. 00 коп. (одну тисячу сто тридцять п`ять грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суд.

Повне рішення складено 03.12.2021

Суддя І.А. Рудь