Ухвала суду № 101630127, 02.12.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

У Х В А Л А

№ провадження 2/646/2194/2021

Справа № 646/5388/21

02 грудня 2021 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання - Сердюк В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання сторони позивача про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананко Костянтин Вікторович, ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

1.1. 13 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58880512 від 22 червня 2021 року, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананком К.В. щодо державної реєстрації обтяження іпотекою речових прав на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в інтересах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

1.3. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2021 року позов ОСОБА_1 прийнятий до розгляду та у справі відкрито провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

2.1. 16 листопада 2021 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шеліпової Ю.А., яким сторона позивача просить витребувати у Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_2 , у тому числі документи, надані державному реєстратору Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананко Костянтину Вікторовичу для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58880512 від 22 червня 2021 року, щодо державної реєстрації обтяження іпотекою речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , в інтересах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

2.2 Також представник позивача просить поновити пропущений процесуальний строк на подання даного клопотання.

2.3. Вимоги клопотання представник позивача обґрунтовує тим, що оскільки предметом даного позову є законність рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58880512 від 22 червня 2021 року, прийнятого державним реєстратором Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананко К.В., на підставі якого проведено державну реєстрацію обтяження речових прав на належну позивачу квартиру АДРЕСА_2 , іпотекою в інтересах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», то з метою всебічного і повного з`ясування обставин справи, під час розгляду справи у суді слід дослідити документи, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2.4. На підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на подання даного клопотання, представник позивача посилається на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач по справі посилається на те, що «...у разі скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, оскільки відпала підстава виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек...». Однак, відповідач всупереч вимог ч. 3 ст. 83 ЦПК України, не надав жодних доказів на підтвердження викладених ним у відзиві заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, у тому числі документів, які подавалися державному реєстратору для проведення державної реєстрації обтяження іпотекою речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , в інтересах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», що на даний час обумовило об`єктивну необхідність їхнього витребування для всебічного і повного з`ясування обставин справи, що свідчить про те, що причини пропуску процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів є поважними.

3. Узагальнені позиції учасників судового провадження.

3.1. 19 листопада 2021 року відповідач подав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні заявленого стороною позивача клопотання про витребування доказів у даній справі.

3.2. Доводи заперечень ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» фактично зводяться до того, що представник позивача належним чином не обґрунтувала, в супереч вимогам п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України своє клопотання, а саме не зазначила обставини, які можуть підтвердити докази, які вона просить витребувати та як вони стосуються предмету розгляду даної справи. Крім того, представником позивача суду не надано доказів того, що нею вживалися заходи для отримання вказаних документів, проте безуспішно.

4. Релевантне законодавство.

4.1. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

4.2. Статтею 77 ЦПК України унормовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

4.3. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

4.4. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

4.5. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1, ч. 2 ст. 80 ЦПК України.

4.6. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

4.7. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

4.8. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч.ч. 1-3 ст. 84 ЦПК України).

5. Мотиви і висновки суду.

(§1) Щодо поважності причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів.

5.1. Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

5.2. Частинами 1 та 4 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на подання відповідної заяви можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

5.3. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Зокрема, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

5.4. Приходячи до висновку про поновлення представнику позивача пропущеного процесуального строку на подання даного клопотання про витребування доказів, суд приймає до уваги, що певні обставини, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти вимог ОСОБА_1 , зазначені ним лише з наданням відзиву на позов.

Відтак, оскільки вияв надмірного формалізму під час застосування норм права міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пропущений стороною позивача процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів підлягає поновленню.

(§2) Щодо наявності/відсутності підстав для задоволення клопотання про витребування доказів.

5.5. Відповідно до положень абз. 6 п. 1 ч. 1 ст. 9, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01 липня 2004 року, на час проведення вказаної реєстраційної дії, зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття. Після закінчення цього строку реєстраційні справи в паперовій формі, не внесені за результатами експертизи їх цінності до Національного архівного фонду, знищуються в установленому законодавством порядку.

Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.

Порядок формування та зберігання реєстраційних справ визначається Міністерством юстиції України.

Витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов`язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.

До реєстраційної справи долучається копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документів.

Вилучені з реєстраційної справи документи надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.

Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, який забезпечує зберігання такої реєстраційної справи.

Крім того, відповідно до положень абз. 1 п. 1 Розділу VI, абз. 2 п. 1 Розділу VIII «Порядку формування та зберігання реєстраційних справ», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 3267/5 від 18 листопада 2016 року, доступ до документів реєстраційної справи в електронній формі у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, забезпечує посадова особа із зберігання реєстраційних справ відповідного суб`єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, шляхом друку таких документів за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, Єдиного державного реєстру з проставлянням власного підпису та печатки (за наявності) на кожній сторінці документа.

Передача у випадках, передбачених законом, реєстраційної справи або документів для долучений до реєстраційної справи суб`єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється державним реєстратором, нотаріусом або уповноваженою особою фроит-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації поштовим відправленням за описом або нарочно за описом.

Таким чином, суб`єктом, який забезпечує зберігання реєстраційних справ, в місті Харкові на час проведення вказаної реєстраційної дії є Департамент реєстрації Харківської міської ради, якому і були передані відповідні документи, що були отримані вищевказаним державним реєстратором для державної реєстрації обтяження речових прав на належну позивачу квартиру АДРЕСА_2 , іпотекою в інтересах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Водночас, витребування належним чином завірені копії реєстраційної справи або документів із неї здійснюється виключно за судовим рішенням.

5.6. Приходячи до висновку про задоволення клопотання сторони позивача про витребування доказів у даній справі, суд зазначає, що можливість звернення учасника судового розгляду із таким клопотанням ґрунтується на принципах змагальності та рівності сторін, передбачено низкою міжнародно-правових актів, які є частиною національного законодавства, а також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Принцип змагальності сторін є універсальною засадою цивільного судочинства. ЄСПЛ постановив, що під змагальністю слід розуміти те, що сторони у процесі мають право ознайомлюватися з усіма доказами чи зауваженнями, залученими до справи, та коментувати їх (рішення у справі «Фермьойлєн проти Бельгії» (Vermeulen V. Belgium від 20.02.1996 року, заява № 19075/91).

ЄСПЛ досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

ЄСПЛ нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (рішення «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія А № 208-В, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія А № 245-С, п. 26; «Кайя проти Австрії» (Kayav. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 08 червня 2006 року); «Домбо Беєер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, п. 33, та «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland) від 23 жовтня 1996 року, заява № 17748/91 п. 38).

Захищене статтею 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бельгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., Reports of Judgments and Decisions 1996-1, cc. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно; «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost-Huber v. Switzerland) від 18 лютого 1997 p., Reports 1997-1, c. 108, n. 24; «Krcmar та інші проти Чеської республіки» (Krcmar and Others v. the Czech Republic), n. 42; «Іммебль Груп Koccep проти Франції» (Immeubles Groupe Kosserv. France), § 26).

У відповідності до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією, у відповідності до ст. 129 Конституції України).

Право особи захист - це сукупність наданих йому законом повноважень для захисту своїх особистих інтересів.

Застосування «усіх можливостей» для захисту передбачає принцип «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості (рішення «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria) від 27 червня 1968 року), і жодна з сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Право особи на захист, принципи змагальності та рівності можливостей є складовими права на справедливий судовий розгляд, яке гарантується Статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення «Белеш та інші проти Ческьої Республики» (Beles and others v. the Czech Republic) від 12 листопада 2003 року, § 49).

Відмова суду вирішувати фактичні обставини справи, які є значущими у вирішенні спору, може спричинити порушення статті 6 § 1 (Terra Woningen B.V. v. the Netherlands (Teppa Вонінген Б.В. проти Нідерландів), §§ 53-55).

5.7. З урахуванням тієї обставини, що на думку суд витребовувані додаткові докази у даній справі мають суттєве значення для всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи задля ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, клопотання сторони позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 84, 127, ч. 2 ст. 258, ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Поновити стороні позивача пропущений процесуальний строк на подання клопотання про витребування доказів.

Клопотання сторони позивача про витребування доказів - задовольнити.

Витребувати у Департаменту реєстрації Харківської міської ради належним чином засвідчену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_2 , у тому числі документи, надані державному реєстратору Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області Ананку Костянтину Вікторовичу для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58880512 від 22 червня 2021 року, щодо державної реєстрації обтяження іпотекою речових прав на квартиру АДРЕСА_2 , в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Витребувані докази надати до канцелярії Червонозаводського районного суду м. Харкова (до дати судового засідання - 22 грудня 2021 року) засобами поштового зв`язку та/або засобами електронного поштового зв`язку на електронну адресу Червонозаводського районного суду м. Харкова (inbox@cz.hr.court.gov.ua).

Роз`яснити, що відповідно до ч.ч. 6-8, 10 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений і підписаний 06 грудня 2021 року.

Суддя - Ю.Ю. Власова