Рішення № 101628676, 17.11.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4093/21

2-а/214/99/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 листопада 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прасолова В.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Гунченка Андрія Олеговича, третя особа Головне управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 381767 від 17.05.2021.

В обґрунтування позову зазначено наступне.17.05.2021 його, позивача, було зупинено старшим лейтенантом поліції інспектором СРПП ВП №1 Бориспільського РУП Гунченко А.О.(далі за текс том «інспектор» та винесено постанову серії БАВ № 381767, а також притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. У вищевказаній постанові зазначено, що 17.05.2021 року о 15 год. 20 хв. він, позивач, керуючи транспортним засобом Тойота, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «Тойота») на 49 км. автодороги Бориспіль-Дніпро здійснив обгін при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 р. 34 ПДР. Вважає, що вищевказана постанова винесена передчасно та з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначає, що оскільки предметом оскарження є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України суд зобов`язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам, тобто наявність в діях водія порушень ПДР України, за які його притягнуто до відповідальності. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вказує, що отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). З огляду на вимоги чинного законодавства, вважає, що інспектором було передчасно та неправомірно винесено оскаржувану постанову, а саме без повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Так, 17.05.2021 року приблизно об 15 год. 20 хв. він, керуючи своїм автомобілем «Тойота», рухаючись на 49 км. автодороги Бориспіль-Дніпро здійснив обгін поодинокого транспортного засобу - вантажівки, який зважаючи на його технічні характеристики і технічний стан рухався зі швидкістю, що не перевищувала 30 км/год. Цім він не створював будь-якої небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Крім того, перед початком обгону переконався в тому, що за ним не їде жодний транспортний засіб, водій вантажівки не подав сигналу про намір повороту ліворуч, зустрічна смуга була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і він зможе, не створюючи перешкоду водію вантажівки повернутися на займану смугу. Згідно абз. 3 пп. 1.1 п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху, (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Відповідно абз. 1 та 2 п.п. 1.30 п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. Наполягає, що, виходячи з вищевказаного будь-яких порушень правил дорожнього руху ним здійснено не було. Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідачем не було надано належних та достатніх доказів вчинення позивачем правопорушення і, відповідно правомірності винесення спірної постанови. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Таким чином, в порушення частини 3 статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. До оскаржуваної постанови інспектором не додано ні показань свідків, ні будь-яких інших доказів щодо порушення ним, позивачем, Правил дорожнього руху. Зазначає, що сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення. Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року № 14 « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Наполягає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість винесення оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні було відхилено клопотання про залучення третьої особи співвідповідача.

У судове засідання позивач не з`явився. При цьому надав суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутністю та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про причини неявки не подали, позивач відзив на позов не подав.

Під час розгляду справи судом досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с. 6).

Європейський суд з прав людини у справі Barbera, MessequeandJabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність особи, мають відповідати як вимогам як належності, достатності, так і переконливості.

Відповідно до ст.73 КАС України, суд вважає належним доказом постанову, так як він підтверджує факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.74 КАС України, суд вважає допустимим доказом постанову (а.с.6), яка одержана з дотриманням вимог КАС України.

Згідно ст.75 КАС України, постанову (а.с.6), суд вважає достовірним доказом.

На підставі ст. 6 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

17 травня 2021 року приблизно о 15 год. 20 хв. позивач, керуючи автомобілем «Тойота», рухаючись на 49 км. автодороги Бориспіль-Дніпро, здійснив обгін поодинокого транспортного засобу - вантажівки, який рухався зі швидкістю, що не перевищувала 30 км/год., перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 р. 34 Правил дорожнього руху. При цьому позивач не створював будь-якої небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перед початком обгону переконався в тому, що за ним не їде жодний транспортний засіб, водій вантажівки не подав сигналу про намір повороту ліворуч, зустрічна смуга була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і він зможе, не створюючи перешкоду водію вантажівки, повернутися на займану смугу. Вказані обставини встановлені змістом позову, не спростовані відповідачем.

17 травня 2021 року позивач був зупинений інспектором, який виніс постанову, зазначивши, що 17 травня 3021 року о 15 год. 20 хв. позивач, керуючи автомобілем «Тойота» на 49 км. автодороги Бориспіль-Дніпро, здійснив обгін, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 р. 34 Правил дорожнього руху. Цією постановою інспектор притягнув позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. Вказані обставини встановлені змістом позову та постановою (а.с.6).

При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КАС України, КУпАП, Законом України "Про Національну поліцію", Законом України «Про дорожній рух»,Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.22 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213, ст.ст.222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ст.122 КУпАП в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення.

Згідно зі ст.245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено ст. 280 КУпАП, предмет доказування у справі про адміністративні правопорушення становлять обставини, що підлягають з`ясуванню у справі про адміністративне правопорушення, а саме: наявність події адміністративного правопорушення; особа, яка вчинила протиправні дії (бездіяльність), за якими нормами КУпАП передбачена адміністративна відповідальність; винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення; обставини, що пом`якшують адміністративну відповідальність, і обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність; характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення; інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; причини і умови вчинення адміністративного правопорушення.

Аналізуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а.

Згідно з ч.5 ст.14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.9 Правил, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, диспозицією ч.1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Згідно абз. 3 пп. 1.1 п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху, (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Відповідно абз. 1 та 2 п.п. 1.30 п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху, лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Судом встановлено, що позивач 17 травня 2021 року приблизно о 15 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Тойота», рухаючись на 49 км. автодороги Бориспіль-Дніпро, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 р. 34 Правил дорожнього руху, здійснив обгін поодинокого транспортного засобу - вантажівки, який рухався зі швидкістю, що не перевищувала 30 км/год. При цьому позивач не створював будь-якої небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перед початком обгону переконався в тому, що за ним не їде жодний транспортний засіб, водій вантажівки не подав сигналу про намір повороту ліворуч, зустрічна смуга була вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і він зможе, не створюючи перешкоду водію вантажівки, повернутися на займану смугу.

Отже позивач, здійснюючи обгін, дотримався вимог Правил, а тому підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності у інспектора не було.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно з ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача та звільнення його від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121, 245, 247, 280, 283 КУпАП, ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", ст.14 Закону «Про дорожній рух», ст. ст. 2, 3, 5, 9, 73-77, 139, 162, 241-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Гунченка Андрія Олеговича - задовольнити повністю.

Постанову, винесену 17 травня 2021 року інспектором СРПП ВП №1 Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Гунченко Андрієм Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП - скасувати.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з моменту його підписання до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.

Суддя В.М. Прасолов