Рішення № 101627690, 26.11.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4528/21

Провадження № 2/740/1271/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 листопада 2021 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., за участі секретаря судового засідання Носилевської О.В.,

представника позивача-Єрофєєвої Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

встановив:

У серпні 2021 року Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_3 .. Позов обгрунтований тим, що відповідач, який є батьком даної дитини, не бере участі у її вихованні та утриманні, перебував під вартою на підставі ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 03 лютого 2021 року, в подальшому був звільнений з під варти у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, мати дитини ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 04 січня 2021 року. Вихованням, розвитком та утриманням ОСОБА_1 займається її бабуся ОСОБА_5 , яка рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради №52 від 18 лютого 2021 року призначена її піклувальником, останні проживають в АДРЕСА_1 , дитина перебуває на обліку з приводу складних життєвих обставин. Рішенням виконавчого комітету Ніжинської міської ради затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача Єрофєєва Л.Г. позов підтримала за обставин згідно позовної заяви, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судовому засіданні в порядку ст.171 СК України пояснила, що бачила батька ОСОБА_2 єдиний раз, коли навчалась у 1 класі школи, останній з нею ніколи не спілкувався і не має інтересу до її життя, її мати ОСОБА_4 відносно неї позбавлена батьківських прав, просила позов задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 в судому засіданні показала, що ОСОБА_1 бачила свого батька єдиний раз на вулиці, коли навчалась у 1 класі, останній взагалі не цікавиться її життям. В даний час вона є піклувальником ОСОБА_1 , здійснює її утримання та виховання, мати дитини ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав.

Станом на час розгляду справи зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_2 , на вказану адресу судом надіслане рекомендоване повідомлення про судовий розгляд з матеріалами позову, яке отримане повнолітнім членом сім`ї відповідача 22 жовтня 2021 року, відповідачем не подано відзиву, заперечення, повідомлення іншої адреси свого проживання.

Інформація про розгляд справи розміщена на офіційній сторінці суду веб-порталу судової влади України.

Також судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи викладене та позицію представника позивача Єрофєєвої Л.Г. в судовому засіданні встановлені підстави згідно ст.ст.280, 281 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка станом на час розгляду справи має 16-річний вік, є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Згідно рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради від 18 лютого 2021 року №52 неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування, оскільки мати дитини ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав (рішення Ніжинського міськрайонного суду від 04 січня 2021 року), батько ОСОБА_2 під час досудового розслідування кримінального провадження тримається під вартою, дитина тимчасово влаштована у родину ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 призначена піклувальником даної дитини.

Орган опіки та піклування Ніжинської міської ради згідно висновку від 29 липня 2021 року вважає за доцільне позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дочки ОСОБА_1 ..

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є, з одного боку засобом захисту прав дитини, і з іншого, заходом впливу на батьків, які не виконують свої батьківські обов`язки щодо дитини, а тому є крайнім заходом впливу на цих осіб.

Судом встановлено, що фактичне утримання та виховання неповнолітньої ОСОБА_1 тривалий час здійснюється її бабусею ОСОБА_5 , яка є її піклувальником, мати дитини ОСОБА_4 позбавлена відносно неї батьківських прав, відповідач ОСОБА_2 , як батько, не бере участі в її вихованні та утриманні.

Під час судового розгляду відповідачем ОСОБА_2 не подано жодного доказу у встановленому порядку на підтвердження його небайдужості щодо долі своєї дочки та спростування висновку органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав, заперечення проти позову не подані, при цьому принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Суд виходить з того, що захищене ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні справи судом враховується також рішення по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09), відповідно до якого Європейський суд з прав людини зазначив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Також судом враховуються положення ст.169 СК України, відповідно до якої мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

За таких обставин неповнолітня ОСОБА_1 має батька-відповідача ОСОБА_2 , який без поважних причин не виконує свої батьківські обов"язки по її утриманню та вихованню.

Також судом враховується, що під час розгляду справи поведінка відповідача не змінилася, він своїми діями не засвідчив те, що не втратив інтерес до дитини та бажає утримувати і виховувати її.

Неповнолітня ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні зазначила про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав.

Зазначені фактори в сукупності розцінюються судом як ухилення відповідача від виховання своєї дитини, оскільки відповідач свідомо, без поважних причин нехтує своїми батьківськими обов"язками, що є підставою для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Підстави на підтвердження необхідності зміни ставлення відповідача до виховання дитини в судовому засіданні не встановлені.

Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, що є підставою в порядку ст.141 ЦПК України для стягнення із відповідача в дохід держави 908 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 83, 141, 264, 265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , місце проживання в АДРЕСА_2 , в дохід держави 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Олійник

Повне рішення суду складене 06 грудня 2021 року