Ухвала суду № 101626951, 06.12.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2680/20

1-в/583/8/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2021 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ільченко В.М.

за участі секретарів Верби Н.О., Якубович В.В..

прокурорів Жмурка С.В., Бондаренка Д.І., Волохатих К.С.

захисників Кудіна О.М., Андрієнко М.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № № 1, 2, 3, 5 заяву засудженого ОСОБА_1 про звільнення від відбування покарання,

УСТАНОВИВ:

22.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строку давності виконання вироку Апеляційного суду Сумської області від 11 жовтня 2004 року. Вимоги за заявою мотивовані тим, що вироком Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004, який набрав законної сили 15.02.2005, його засуджено до довічного позбавлення волі. Вважає, що фактично незаконно виконується вирок в частині безстроково обраного запобіжного заходу - тримання під вартою. Дискримінаційні положення ст. 49 КК України (в редакції 1960 року), якою визначалася давність виконання обвинувального вироку, втратила чинність у 2001 році. На даний час діючим законодавством передбачений порядок звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, відповідно до приписів ст. 80 КК України. ОСОБА_1 зазначає, що йому, як особі, якій призначене покарання у виді довічного позбавлення волі за один тяжкий злочин, законодавчо гарантовано звільнення від відбування покарання, оскільки звільнення засуджених на підставі вимог ч. 1 ст. 80 КК України є обов`язковим. Заявник звертає увагу суду на те, що протягом перебігу строку давності фактично вирок не виконується, протягом цього строку він не вчиняв нових злочинів, від відбування покарання не ухилявся, а вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004, яким його було засуджено до довічного позбавлення волі, є незаконним. ОСОБА_1 вказує на те, що подальше його тримання під вартою порушує гарантовану рівність конституційних прав і свобод громадян та їх рівність перед законом.

07.04.2021 засуджений подав клопотання про встановлення юридичного факту того, що станом на 15.02.2020 сприятливо сплив максимальний строк давності по справі № 1-17/2004 щодо вироку Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004, що дає підстави для застосування норм ст.. 80 КК України.

Також ним подане клопотання про встановлення судом в повному обсязі висновків суду, викладених в резолютивній частині вироку від 11.10.2004 як наслідок розгляду справи № 1-17/2004; встановити підстави та обставини справи № 1-17/2004 викладені судом у вступній та мотивувальній частинах вироку, з урахуванням яких судом призначалося покарання. За змістом клопотання, засуджений зазначає про неправосудність вироку Апеляційного суду Сумської області та незаконність покарання у виді довічного позбавлення волі.

Крім того, в межах розгляду заяви ним подане клопотання про встановлення юридичних правових підстав, їх наявності чи відсутності, для виконання покарання у виді довічного позбавлення волі за вироком від 11.10.2004 та встановлення фактів його утримування під вартою з 2004 року і до сьогодні відповідно до ст. ст. 7, 8 Закону України «Про попереднє ув`язнення».

Також, в межах розгляду заяви, засудженим подане повідомлення (клопотання) про невиконання адміністрацією СІЗО-25 м. Суми обов`язку повідомити суд касаційної інстанції, суд першої інстанції та засудженого про розпорядження судді Верховного суду України В.М. Філатова про повернення без виконання ухвали ВСУ від 15.02.2005 разом з первинним розпорядженням про направлення начальнику СІЗО № 25 трьох копій ухвал ВСУ від 15.02.2005 для виконання.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 заявив клопотання про негайне зупинення виконання вироку Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 у справі 1-17/2004; відновлення провадження у справі апеляційного оскарження зазначеного вироку; надання йому та його захиснику строку для звернення з апеляційною скаргою на вирок від 11.10.2004 у справі № 1-17/2004 та вирішення питання щодо запобіжного заходу. Зазначив, що порушені ним питання підлягають негайному вирішенню і лише за наслідками їх вирішення можливо в подальшому вирішувати його заяву про звільнення від відбування покарання. До вирішення цих клопотань будь-які пояснення щодо заяви від 22.07.2020 ним надаватися не будуть.

Захисник підтримала позицію засудженого та наполягала на вирішенні заявлених клопотань.

Прокурор зазначив про необхідність вирішення заяви у відповідності до положень ст. 80 КК України.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Положення ст. 537 КПК України не містить вичерпного переліку питань, які має право вирішувати суд під час виконання вироку, п. 14 ч. 1 вказаної статті передбачає право суду на цій стадії провадження вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Як вбачається з досліджених матеріалів, вироком Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 ОСОБА_1 засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі. Вказаний вирок суду набрав законної сили 15.02.2005.

Згідно вимог п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 51 КК України до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані, крім іншого, такі види покарань: позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.

Таким чином, законодавством України про кримінальну відповідальність визначене покарання у виді позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі. З огляду на те, що покарання у виді довічного позбавлення волі не належить до строкових видів покарання, до нього неможливо застосовувати строкові критерії.

В ч. 1 ст. 64 КК України зазначено, що довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги посилання заявника про те, що призначене вироком Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 року ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі не відповідає положенням та нормам закону України про кримінальну відповідальність, які діяли на момент вчинення ним злочинів, оскільки вказаний вирок суду не скасований та набрав законної сили.

Доводи заявника щодо недоліків, які, на його думку, містить вирок, та які, за його твердженням, свідчать про його неправосудність та, як наслідок, незаконність призначеного покарання, не можуть бути предметом дослідження судом в межах розгляду цієї заяви, оскільки зазначений вирок ухвалою Верховного Суду України від 15.02.2005 залишений без змін, а тому набрав законної сили і підлягає виконанню, що визначено положеннями ст. 532 КПК України ( ст. 401 Кримінально-процесуального кодексу України в редакції на момент набрання вироком законної сили).

Випадки, підстави та порядок перегляду вироку суду, що набрав законної сили, визначені положеннями кримінального процесуального закону, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності, а тому вирішення питання щодо перегляду вироку суду за нововиявленими чи виключними обставинами має відбуватися у встановленому порядку на підставі заяви засудженої особи, поданої у визначеному порядку, з дотриманням вимог до її змісту.

Також помилковими є твердження засудженого щодо відсутності кінцевого рішення за наслідками розгляду касаційних скарг на вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 № 1-17/2004, оскільки ухвалою Верховного Суду України від 15.02.2005 зазначений вирок залишений без змін, отже, набрав законної сили і був звернутий до виконання.

Крім того вирішення питання про зупинення виконання вироку можливе в разі поновлення строку на його апеляційне оскарження та прийняття до розгляду апеляційної скарги, що не є компетенцією суду першої інстанції.

За приписами п. 5 ч. 1, ч. 5 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Питання про застосування давності до особи, засудженої до довічного позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі заміняється позбавленням волі.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що положеннями ст. 80 КК України передбачений порядок звільнення від відбування покарання особи, якщо обвинувальний вирок щодо неї не був виконаний.

Суд зазначає, що вирок Апеляційного суду Сумської області від 11.10.2004 року, яким ОСОБА_1 був засуджений до довічного позбавлення волі набрав законної сили 15.02.2005. На даний час вказаний вирок суду звернутий до виконання. Враховуючи вищевикладене, застосування строків давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 87 КК України передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким покаранням у виді позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років шляхом помилування засудженого, що узгоджується з положеннями ст. 24 Конституції України, на які посилається засуджений ОСОБА_1 у своїй заяві.

Таким чином, з огляду на викладене, виходячи з принципу законності та правової визначеності, який є невід`ємною складовою принципу верховенства права, враховуючи, що застосування строків давності виконання обвинувального вироку щодо засудженого ОСОБА_1 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог за заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні заяви про звільнення від відбування покарання.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 7 днів із дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з часу отримання копії ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко