Ухвала суду № 101626489, 02.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16141/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання – Луцак В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ракущинець А.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

29 листопада 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ракущинець Андрій Андрашович, звернулася до суду із позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2, виданий 08.01.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, на користь АТ Комерційний Банк «Приват Банк» в рахунок примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з банком шляхом звернення стягнення на іпотечне майно – квартиру в АДРЕСА_1 на суму 55 565,18 дол.США, в тому числі 22 257,42 дол.США заборгованості за кредитом, 12 914,36 дол.США заборгованості за відсотками, 2 667,60 дол. США заборгованості за комісією, 17 725,80 дол.США заборгованості за пенею.

Крім цього, 30 листопада 2021 року представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Ракущинець А.А. було подано заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису № 2, виданого 08.01.2019р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Боднар Іриною Михайлівною, вчинений на користь AT Комерційний Банк «ПриватБанк» в рахунок примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з банком шляхом звернення стягнення на іпотечне майно - квартиру в АДРЕСА_1 на суму 55 565,18 дол. США, в тому числі 22 257,42 дол. США заборгованості за кредитом, 12 914,36 дол. США заборгованості за відсотками, 2 667,60 дол. США заборгованості за комісією, 17 725,80 дол. США заборгованості за пенею.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач звернулася до суду із позовом, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №2, виданий 08.01.2019р., вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Боднар Іриною Михайлівною. Вказує, що подання позову про скасування виконавчого напису не зупиняє виконавче провадження відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». У той же час, державним виконавцем направлено запит до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи та отримано відповідь, що в подальшому матиме наслідок накладення арешту на всі банківські рахунки боржника - позивача у справі. Зазначає, що оскільки провадження у справі буде відкрито та здійснюватиметься судове провадження, відсутність забезпечення виконання рішення суду, а саме зупинення стягнення, призведе до того, що до вирішення справи судом гроші будуть з позивача стягнуті в суттєвій частині і подальше провадження у справі не призведе до фактичного захисту порушених прав позивача. Як пропозицію щодо зустрічного забезпечення зазначає, що зобов`язується до набрання рішенням законної сили не відчужувати належне йому рухоме майно, а також в подальшому набуте ним, вартість якого складає більше 500 000 грн..

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом

Пунктом 2 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів даної справи спір між сторонами виник з приводу виконавчого напису №2 від 08 січня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» шляхом перерахунку коштів у розмірі: 22 257,42 дол.США - заборгованість за кредитом, 12 914,36 дол.США заборгованість за відсотками, 2 667,60 дол. США - комісія, 17 725,80 дол.США – пеня, що всього становить 55 565 доларів США 18 центів, що за курсом НБУ на 12.11.2018 року становить 1 549 804 гривні 05 коп.. Всього з урахуванням витрат пов`язаних з вчиненням виконавчого напису становить 1 553 304,05 грн..

Постановою старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Ярешко Неллі Алексанівни від 02.11.2021 року відкрито виконавче провадження №67328015 на підставі виконавчого напису №2 від 08 січня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

В межах виконавчого провадження №67328015 Державною фіскальною службою надано відповідь на запит №120821680 від 02.11.2021 року про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи.

Зі змісту п.3 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче проведення» вбачається, що виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п.п.4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи, що між сторонами виник спір з приводу виконавчого напису №2 від 08 січня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , державним виконавцем відкрито виконавче провадження №67328015, з примусового виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса, забезпечення позову у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса прямо передбачено чинним законодавством і є співмірним із позовними вимогами, які заявник пред`явив до суду, а тому суд приходить до висновку, що в разі невжиття заходів забезпечення позову матиме місце можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, який може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку, що призведе до порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача та може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги заяви про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №2 від 08 січня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149-150, 153, 154,Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Ракущинець А.А. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №2 від 08 січня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, яким пропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Дані боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані стягувача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

Дані третьої особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали направити у Відділ державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (88000, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Заньковецької, буд.10) для виконання та іншим учасникам справи - для відома.

Апеляційну скарга на ухвалу суду першої інстанції можна подати протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно положень ч.11 ст.153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило