Постанова № 101626340, 06.12.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/7201/21

Провадження№ 3/266/2166/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Дмитро Геннадійович, розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст.173, 185 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.11.2021 року близько о 12 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи у громадському місці висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, чим порушив громадський порядок і спокій громадян та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.

Він же, 06.11.2021 року, близько о 12 год. 20 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювався нецензурною лайкою на адресу перехожих, на вимогу поліцейського УПП в Донецькій області ДПП Юзика В.В. припинити адміністративне правопорушення, а саме припинити образливо чіплятись до громадян, ОСОБА_1 не відреагував, при цьому висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських, погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив злісну непокору співробітникам поліції, відповідальність за яке передбачена за ст. 185 КУпАП.

Постановою Приморського районного суду міста Маріуполя від 24.11.2021 року справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднанні в одне провадження №3/266/2166/21, справа №266/7201/21.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, при цьому про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз протии Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлено про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим, згідно зі ст.268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173, 185 КУпАП, його вина у скоєнні адміністративних правопорушень, підтверджується протоколами серії ВАБ 207732 від 06.11.2021 року та серії ВАБ 207733 від 06.11.2021 року, протоколом АЗ №188545 від 06.11.2021 року, рапортом працівника поліції.

Відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягненню.

З урахуванням характеру скоєного правопорушення, ставлення до скоєного і ступеню вини, даних про особу правопорушника, з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень та обставин пом`якшувальних і обтяжливих відповідальність, керуючись ст.ст. 283-284,173,185 КУпАП, суддя-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, 185 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) грн. (отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, рахунок отримувача UA 198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (рахунок UA198999980313161206000005721, банк отримувача коштів – Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Примор.р-н Мар./22030101 , код класифікації доходів бюджету 22030101, ЄДРПОУ 37967785 ).

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: Д.Г.Пантелєєв