Вирок № 101622412, 02.12.2021, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1215/21

ВИРОК

іменем України

02 грудня 2021 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді Петейчука Б.М.

з участю:

секретаря судового засідання Ковальчук Н.І.,

номер кримінального провадження - 12021141160000138, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 липня 2021р.,

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Броди, Львівської області, українка, громадянка України, одружена, із середньою освітою, працює на посаді обробника птиці у ТзОВ «Птахофабрика Ражнівська», особа без інвалідності, яка на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей немає, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

за участю:

прокурора Сабади О.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Секретар О.Л.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

ОСОБА_1 умисно спричинила ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, тобто вчинила кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.

Злочин вчинений за таких обставин.

11 липня 2021 року близько 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи біля магазину «Рукавичка», (що належить до компанії ТзОВ ТВК «Львівхолод»), що знаходиться за адресою: м. Броди, вул. Просвіти, 1, Золочівського району Львівської області, на ґрунті неприязних відносин до ОСОБА_2 , з метою завдання тілесних ушкоджень останній, умисно нанесла їй декілька ударів руками і тапочкою по голові, по поруках і по тулубу, внаслідок чого спричинила ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синця та садна в ділянці лівого ліктьового суглобу, садна на лівому передпліччі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, а також закритого перелому проксимальної фаланги четвертого пальця правої кисті руки з незадовільним положенням фрагментів, який відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю та пояснила, що із ОСОБА_2 у неї був конфлікт, через те, що остання безпідставно звинувачувала її у речах, які вона не робила. Їй було образливо, а том у коли вона зустріла ОСОБА_2 11.07.2021,то вона зняла з ноги гумову тапочку і почала наносити ОСОБА_2 удари по тілу. Про вчинене шкодує.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона не розуміє причину, чому ОСОБА_1 нападає на неї. У потерпілої конфліктів із ОСОБА_1 не було. Чому ОСОБА_1 побила її, їй невідомо. В результаті нанесення їй ударів ОСОБА_1 їй було зламано палець.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. Проти цього учасники судового провадження будь-яких заперечень не висловили. При цьому судом з?ясовано в учасників судового провадження, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а також у добровільності їхньої позиції. Судом роз?яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки ОСОБА_1 умисно спричинила ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом?якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаялася, за вчинене готова понести покарання.

Вказані обставини визнаються судом як такі, що пом`якшують покарання обвинуваченої.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, немає.

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченій за вчинене кримінальне правопорушення, суд, беручи до уваги обставини, що пом?якшують покарання обвинуваченої, враховуючи особу обвинуваченої, а саме те, що вона позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також досудову доповідь, відповідно до якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як «середній», ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як «середній», суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України, у виді обмеження волі.

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої, а саме те, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, позицію потерпілої, яка просить суд не карати суворо обвинувачену, а також досудову доповідь, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без обмеженні чи позбавлення волі та не становить високої небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання, шляхом звільнення її від відбування покарання з випробуванням згідно із ст. 75 КК України.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для виправлення ОСОБА_1 та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень у майбутньому як нею, так і іншими особами.

У справі потерпілою ОСОБА_2 пред?явлено цивільний позов до ОСОБА_1 , у якому потерпіла просить суд стягнути з ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 711 гривень 29 коп., а також 50 000 гривень на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що в результаті нанесених їй тілесних ушкоджень - перелому пальця та саден, вона понесла витрати на лікування у розмірі 711 гривень 29 коп.

Також, ОСОБА_2 вказує, що неправомірними діями ОСОБА_1 їй спричинено моральну шкоду, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких особа зазнала у зв?язку із ушкодженням її здоров?я, порушенням звичного для неї укладу життя.

ОСОБА_1 позов визнала частково. Вважає, що справедливим буде відшкодування моральної шкоди в межах від 3 тисяч до 5 тисяч гривень. А також погоджується відшкодувати витрати на лікування, які підтверджуються відповідними доказами.

Дослідивши докази у їхній сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно із висновком експерта №74/2021 від 12.07.2021, при судово-медичній експертизі в громадянки ОСОБА_2 виявлені: синець та садно в ділянці лівого ліктьового суглобу; садно на лівому передпліччі. При звертанні за медичною допомогою в КНП «Бродівська ЦМЛ» в громадянки ОСОБА_2 діагностовано: «закритий перелом проксимальної фаланги IV пальця правої кисті з незадовільним положенням фрагментів». Вказані ушкодження являються наслідком дії тупих предметів, могли утворитися 11.07.2021, яке вказано в постанові, та відносяться: синець та садна - до легкого тілесного ушкодження; перелом IV пальця правої кисті по ознаці тривалого розладу здоров`я - до середньої тяжкості.

Факт понесення ОСОБА_2 матеріальних витрат на купівлю медикаментів стверджується дослідженими в судовому засіданні чеками на придбання медикаментів та медичних засобів. Відповідними чеками підтверджується матеріальні витрати на суму 72 грн. 35 коп. Саме така сума підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 .

Проаналізувавши характер тілесних ушкоджень, а також документи, що надані потерпілою на підтвердження витрат пов?язаних із лікуванням, суд приходить до переконання, що ліки, які придбавалися та оплачувалися потерпілою прямо пов?язані із отриманими останньою тілесними ушкодженнями внаслідок ударів ОСОБА_1 11.07.2021, а тому є прямими збитками, що були спричинені ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, і підлягають відшкодуванню особою, яка їх спричинила.

Судом встановлено, що протиправними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка полягала у фізичному болі та стражданнях, яких особа зазнала у зв?язку із ушкодженням її здоров?я; втрати психологічної рівноваги внаслідок порушення сталого побуту, наслідків у вигляді порушення здоров`я; стражданнях, пов?язаних з необхідністю лікування.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань ОСОБА_2 , враховуючи можливість ОСОБА_1 відшкодувати таку шкоду, беручи до уваги вимоги розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір відшкодування за спричинення моральної шкоди слід визначити у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, розмір якої на момент вчинення кримінального правопорушення становив 6000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу статей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання у виді 1 року обмеження волі, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 72 (сімдесят дві) гривні 35 коп. майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, а також 6000 (шість тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди. Всього стягнути 6072 (шість тисяч сімдесят дві) гривні 35 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Б.М. Петейчук