Рішення № 101622220, 24.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5301/21 2/335/2120/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позовна заява мотивована тим, що 27.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, був укладений договір кредиту шляхом підписання заяви-анкети та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ "КБ "Приватбанк" з оформленням пластикової кредитної картки. Відповідно до укладеного договору позивач надав кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 800 гривень, на картковий рахунок, який було збільшено. Однак позичальник не виконував умови кредитного договору в частині вчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, в зв`язку з чим за ним виникла заборгованість на загальну суму 13345,12 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка становить 13345,12 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

16.06.2020 року А КБ «ПриватБанк» направлено претензію кредитора до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори та 26.06.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» отримано відповідь від нотаріуса, у якій зазначалось, що спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не зверталися, спадкова справа була заведена на підставі претензії банку.

25.08.2020 року до спадкоємців позичальника було направлено лист - претензію згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, однак ніяких дій не було виконано.

Враховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 13345,12 грн. та судові витрати.

Відповідач судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся судом про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток на адресу відповідача, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності та відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.11.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір б/н, був укладений договір кредиту шляхом підписання заяви-анкети та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ "КБ "Приватбанк" з оформленням пластикової кредитної картки. Відповідно до укладеного договору позивач надав кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 800 гривень, на картковий рахунок, який було збільшено.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка становить 13345,12 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

16.06.2020 року А КБ «ПриватБанк» направлено претензію кредитора до Третьої Запорізької державної нотаріальної контори та 26.06.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» отримано відповідь від нотаріуса від 19.06.2020 року, у якій зазначалось, що спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини не зверталися, спадкова справа була заведена на підставі претензії банку.

25.08.2020 року до спадкоємця позичальника було направлено лист - претензію про добровільне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 відповідно до вимог статті 1282 ЦК України.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Обґрунтовуючи підстави позову, банк посилався на те, що ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно витягу відповіді Департаменту реєстраційних послуг ЗМР від 01.09.2021 року на запит суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул.Старий Дніпро, зареєстровані окрім відповідача ОСОБА_1 , також ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тобто вказані особи, можливо, проживали на день смерті позичальника разом із ним і тому можуть нести відповідальність, передбачену статтею 1282 Цивільного кодексу України, та погасити заборгованість перед банком у рівних частинах відповідно до вартості майна, отриманого у спадок.

Спадкоємці несуть відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні (чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно), потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою.

Матеріали справи не містять доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , прийняв після нього спадщину, а вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину, є такою що відповідає сумі боргу або перевищує її.

Обґрунтовуючи вимоги обов`язком спадкоємця сплатити заборгованість в межах вартості спадкового майна, АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив та не надав жодного доказу про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.

Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 лютого 2019 року у цивільній справі № 336/5443/16 та від 13 березня 2019 року у цивільній справі № 360/1568/16-ц, що відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України має враховуватися судами нижчих інстанцій.

Відомості про склад спадкового майна відсутні.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову було відмовлено у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265,280-282 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24 листопада 2021 року.

Суддя А.В.Воробйов