Ухвала суду № 101621777, 03.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15755/21

1-кс/308/5354/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., прокурора Савченко Д.О, підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника адвоката Цебрик Л., свідка ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОСВ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Глеба І.М., погоджене процесуальним прокурором Савченко Д.О., про обрання відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Пістрялово Мукачівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, офіційно не працюючого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

03 грудня 2021 року старший слідчий в ОСВ відділу розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП в Закарпатській області майор поліції Глеба І.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим процесуальним прокурором Савченко Д.О., про обрання відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В рамках даного клопотання слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 терміном на шістдесят днів без визначення застави.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що, починаючи з грудня 2020 року, громадянин ОСОБА_1 , будучи у попередній змові з ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, із застосуванням психологічного насильства, яке виразилось у словесних погрозах про застосування фізичного насильства щодо потерпілого ОСОБА_4 та його членів родини, під виглядом неіснуючого боргу, незаконно вимагали від останнього грошові кошти у сумі 2000 доларів США.

Так, 19.11.2021 року в м. Мукачево по вул. Лавківська на території торгового центру «Епіцентр» ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_4 , де, застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних розрахунків до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 10 000, 00 грн.

Окрім цього, 02.12.2021 року у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне матеріальне збагачення за рахунок сторонніх осіб, з метою доведення свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого до кінця, зустрівся з потерпілим ОСОБА_4 , де, застосовуючи психологічне насильство щодо потерпілого, яке виразилось у погрозах застосування щодо нього та близьких родичів фізичного насильства, виставлення додаткових процентних розрахунків до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів, незаконно отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 5 000, 00 грн., у результаті чого був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 незаконно заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 15 000 грн.

02.12.2021 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.208 КПК України. 03.12.2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме: вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими слідчому судді, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Позиції учасників судового засідання.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити, зауваживши на наявність ризиків, зокрема можливості підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. Долучив до матеріалів клопотання постанову про призначення групи прокурорів в даному кримінальному провадженні від 18.11.2021 року.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат Цебрик Л.В. заперечував проти задоволення клопотання, надав письмове заперечення. Вказав про недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Пояснив, що в клопотанні слідчого зазначено про психологічне насилля у формі словесних погроз, про застосування фізичного насилля щодо потерпілого у доданих до клопотання матеріалах не міститься конкретизації такого насилля, а саме: в чому воно полягало. Зазначив, що підозрюваний не вчиняв інкримінованого йому злочину та не збирається його вчиняти. Підозрюваний працює на двох роботах, і не заробляє вчиненням злочинів; має фінансову можливість для внесення застави. На утриманні ОСОБА_1 знаходяться дружина, донька, дід дружини, а також батько, який нещодавно потратив у ДТП та потребує догляду. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 отримував паспорт громадянина для виїзду за кордон, межі території України останній ніколи не покидав.

Пояснив, що психологічне насилля, яке інкримінується його підзахисному, за відсутності ризиків не може бути підставою для невизначення розміру застави. Стверджував про недопустимость одного з доказів, якими обґрунтовано підозру - протоколу пред`явлення підозрюваного ОСОБА_1 для впізнання за фотознімками, так як для впізнання мала б пред`являтися безпосередньо особа, а не фотознімки.

До клопотання захисник долучив характеризуючи документи відносно свого підзахисного, а саме: копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , 2016 року народження, серії НОМЕР_2 ; копію диплому кваліфікованого робітника, відповідно до якого ОСОБА_1 в 2012 році закінчив ДНЗ «Мукачівський професійний ліцей» та здобув професію столяра будівельного, паркетника, додаток до диплома; копію трудової книжки НОМЕР_3 ; довідку про склад сім`ї ОСОБА_1 від 03.12.2021 року; характеристику, видану ОСОБА_1 старостою Залужанського старостинського округу Мукачівської міської ради від 03.12.2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , зарекомендував себе як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами, працьовитий, товариський та ввічливий, усних скарг від сусідів не надходило, з боку виконавчого комітету зауважень не було; особову медичну книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 ; довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0140677, відповідно до якої ОСОБА_1 на строк до 01.07.2015 року була встановлена ІІІ група інвалідності з дитинства, рекомендований нагляд у невропатолога; виписки з медичної картки № 2941/570 стаціонарного хворого ОСОБА_6 , який являється батьком підозрюваного ОСОБА_1 та якому 09.09.2021 під час виписки поставлені численні медичні діагнози.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію захисника. Вину визнав частково, пояснив, що до потерпілого не їздив, документи у нього не забирав, насильницьких дій по відношенню до потерпілого не вчиняв. Спілкування з потерпілим з приводу боргу не заперечує; борг є реальним; розписку, яка б підтверджувала існування зобов`язальних відносин, надати не може.

Пояснив, що офіційно одружений, має на утриманні 5-річну доньку. Власного нерухомого майна не має, проживає в будинку, який належить дружині. Офіційно не працевлаштований, без оформлення трудових відносин працює на СТО та на будівництві, роботодавцем є ФОП ОСОБА_7 , отримує щомісячний дохід в районі 15 000 гривень.

Пояснив, що під час його затримання працівниками СБУ було застосовано до нього насильство, а саме: наносили удари в пах, по голові та по ногам.

Свідок ОСОБА_11 , яка попереджена про кримінальну відповідальність, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 являється її чоловіком, від шлюбу мають доньку, проживають за адресою АДРЕСА_2 в належному їй на праві спільної часткової власності помешканні разом з її дідом, який переніс інсульт та який потребує стороннього догляду. Пенсія діда становить приблизно 4 000 гривень на місяць, на ліки дід витрачає приблизно 2000 грн., отже її чоловік ОСОБА_1 фактично утримує її діда.

Сама свідок тимчасово не працює, отримає допомогу від держави по безробіттю. Чоловік працює на двох СТО, отримує щомісячний дохід 15 000 гривень. Домашнє насильство до неї чоловік не застосовує, алкогольні напої та наркотичні речовини не вживає, систематично займається з дитиною. Їх сім`я 2 тижні тому отримала кредит в розмірі 50 000 гривень з цільовим призначенням на ремонт помешкання.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження №120210700000000 за ч. 2 ст. 189 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2021, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2021 року.

Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР відповідно наданого витягу стало те, що 18.11.2021 року до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт оперативного працівника УСБУ в Закарпатській області, про те, що на території Закарпатської області діє група осіб «А», «Б», «В», які вимагають грошові кошти за неіснуючий борг від громадянина ОСОБА_9

02 грудня 2021 року о 19 год. 08 хв. ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України /див. протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.12.2021/. Слідчим суддею перевірено, що ОСОБА_1 затримано в спосіб, передбачений ст. ст.ст. 207, 208 КПК України, вчасно з дотримання вимог ст. 211 КПК України доставлено до суду.

03.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за кваліфікуючими ознаками вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_1 до даного кримінального правопорушення, обґрунтованість підозри підтверджується:

- заявою ОСОБА_4 від 17.11.2021 року;

- рапортом оперуповноваженого Ужгородського РВ (з дислокацією в м. Перечин) УСБУ в Закарпатській області лейтенанта Є.Касинець про виявлений злочин від 17.11.2021 року;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_4 від 18.11.2021 року;

- протоколом про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 19.11.2021 року;

- протоколом про результати отримання грошових коштів від 19.11.2021 року;

- протоколом про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 01.12.2021 року;

- протоколом про результати отримання грошових коштів від 01.12.2021 року;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.12.2021 року;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_4 від 03.12.2021 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2021 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 03.12.2021 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2021 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.12.2021 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.12.2021 року.

- протоколом про вручення спеціальних технічних засобів, спрямованих на фіксацію ходу і результатів негласних слідчих і розшукових дій від 24.11.2021 року;

- протоколом про результати аудіо-, відео контролю особи від 22.11.2021 року.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Що стосується посилання захисника про недопустимість протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, то такі доводи сторони захисту є необґрунтованими з огляду на таке.

За статтею 228 КПК передбачено порядок пред`явлення особи для впізнання . Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 228 КПК за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само й обов`язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Саме такий висновок висловлено у постанові ККС ВС у справі № 742/2200/19 (провадження № 51-2565км20).

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя вважає передчасними, оскільки на теперішній час здійснюється досудове розслідування зазначеного кримінального провадження, проводяться слідчі та інші процесуальні дії для встановлення обставин події, проте зібрані на даний час по кримінальному провадженню докази є достатніми для висновку поза розумним сумнівом про наявність на теперішній час обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальні правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, суспільно-небезпечний характер кримінального правопорушення, у зв`язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

При оцінюванні даного ризику слідчий суддя також бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 нерухомого майна у власності не має, згідно даних трудової книжки раніше був періодично працевлаштований, тривалий період з 22.06.2016 по 11.01.2020 офіційно не працював, на даний момент офіційно не працевлаштований, 26.11.2014 отримував паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 26.11.2024.

Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, враховуючи, що докази по кримінальному провадженню в повному обсязі не зібрано, вважає, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може впливати на потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 з метою дачі, зміни показань на його користь, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілих та свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.

При обранні слідчим суддею іншого, більш м`якого запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, підозрюваний отримає можливість впливати на свідків та потерпілого за допомогою мобільного зв`язку та мережі «Інтернет», чого він буде позбавлений, перебуваючи в умовах слідчого ізолятора.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке ймовірно скоєно групою осіб. Сформовані дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами, він може використати їх для впливу на потерпілого та свідків, які надають викриваючи покази на даний час. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту потерпілого та свідків, а тому ОСОБА_1 знатиме їх анкетні дані, так і зміст наданих ними свідчень.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий. Об`єктивних даних на підтвердження цього ризику слідчому судді не надано.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання та особистої поруки є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

В частині доводів сторони захисту щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, а саме те, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні малолітня донька, проживає разом з дружиною, малолітньою донькою, дідом дружини, працює неофіційно, позитивно характеризується за зареєстрованим місцем проживання, батько раніше потрапив у ДТП, потребує догляду, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини жодним чином не стали для підозрюваного тим стримуючим фактором, який би запобіг ймовірного вчинення підозрюваним вищезазначеного кримінального правопорушення, а тому з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини інкримінованих підозрюваному дій, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

Таким чином, за наведених вище обставин, слідчий суддя вважає за доцільне обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Санкція ч. 2 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, зазначене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких. Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Таким чином, альтернативне невизначення розміру застави є правом слідчого судді, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 взагалі не містить жодних доводів щодо доцільності невизначення підозрюваному альтернативного розміру застави.

В судовому засіданні прокурор з даного приводу вказав лише на той факт, що правопорушення вчинено із погрозою застосування насильства, водночас інших підстав та обставин для не застосування альтернативного розміру застави не навів.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний раніше не судимий, має місце проживання, відсутність даних щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , недоведеність виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому приходить до висновку, що підозрюваному слід визначити альтернативну заставу.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , специфіку даного кримінального правопорушення, розмір грошових коштів, які вимагалися від потерпілого ОСОБА_4 (2 тисячі доларів США), встановлення додаткових процентів до суми за кожен день невиконання потерпілим вимоги щодо надання коштів; розмір грошових коштів, наданих потерпілим на вимогу підозрюваного (15 000 гривень), тяжкість кримінального правопорушення, ймовірне вчинення кримінального правопорушення в складі групи осіб.

З огляду на відсутність достеменних даних щодо майнового стану підозрюваного, ґрунтуючись на вагомості доказів наданих стороною обвинувачення, які підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, та трьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя переконаний, що підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, ця сума застави не порушує принцип пропорційності, проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не спілкуватися із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Так як ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив про застосування до нього насильства під час затримання з боку співробітників УСБУ в Закарпатській області, слідчий суддя вважає необхідним в порядку ст. 206 КПК України:

-зобов`язати начальника Державної установи «Ужгородський слідчий ізолятор» та начальника медичної частини Державної установи «Ужгородський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне проведення судово - медичного обстеження ОСОБА_1 для встановлення факту нанесення йому тілесних ушкоджень під час затримання, з дотриманням вимог «Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерством охорони здоров`я України № 239/5/104 від 10.02.2012;

-доручити процесуальному прокурору Савченко Денису Олександровичу провести перевірку усної заяви підозрюваного ОСОБА_1 щодо начебто нанесених йому тілесних ушкоджень співробітниками УСБУ в Закарпатській області.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити - частково.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Пістрялово, Мукачівського району Закарпатської області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, офіційно не працюючого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, починаючи з моменту фактичного затримання і до 30 січня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 181 600 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- не спілкуватися із свідками, потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання вищевказаних обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Зобов`язати старшого слідчого в ОСВ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Глеба Івана Михайловича негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

В порядку ст. 206 КПК України:

-зобов`язати начальника Державної установи «Ужгородський слідчий ізолятор» та начальника медичної частини Державної установи «Ужгородський слідчий ізолятор» забезпечити невідкладне проведення судово - медичного обстеження ОСОБА_1 ;

-доручити процесуальному прокурору Савченко Денису Олександровичу провести перевірку усної заяви підозрюваного ОСОБА_1 щодо начебто нанесених йому тілесних ушкоджень працівниками СБУ.

Про результати перевірки повідомити слідчого суддю та сторону захисту.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2021.

Слідчий суддя Олена ГОЛЯНА