Рішення № 101621408, 26.11.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2473/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.,

за участю секретаря Штреккер В.О.,

прокурора Рябіченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - Костянтинівська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,-

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2021 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов позов керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - Костянтинівська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі №233/788/21 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 82,4089 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Іванопільської сільської ради Краматорського (колишнього Костянтинівського) району Донецької області, чим інтересам власника землі - державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 131 689 грн 42 коп. Вирок набрав законної сили 27.04.2021 року. Судом встановлено, що в період часу з 20.04.2020 по 23.04.2020 ОСОБА_1 , без оформлення в установленому законом порядку документів, підтверджуючих право власності, оренди або користування земельними ділянками, в порушення вимог ст.ст.81, 116, 125 Земельного кодексу України, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на самовільне зайняття земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи та отримання незаконного прибутку, за допомогою сільськогосподарської техніки, яку взяв в оренду та працівників іншого підприємства, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, самовільно зайняв три земельні ділянки площею: 47,3082 га, 1,9964 га, 33,1043 га, загальною площею 82,4089 га які межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 1422482500:20:000:0133 та розташовані за межами населених пунктів на території Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, шляхом насадження насіння сільськогосподарської культури - кукурудзи по всій площі вищезазначених ділянок. Продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи та отримання незаконного прибутку, ОСОБА_1 діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, 23.05.2020, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, без оформлення, в установленому законом порядку документів, підтверджуючих право власності, оренди або користування земельними ділянками, в порушення вимог ст.ст.81, 116, 125 Земельного кодексу України, обробив сільськогосподарську культуру - кукурудзу засобами захисту рослин по всій площі самовільно зайнятих земельних ділянок. Вказаними кримінально-протиправними діями ОСОБА_1 , внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 82,4089 га, заподіяв державі в особі Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області матеріальну шкоду у сумі 131 689 грн 42 коп., що підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи від 04.02.2021 за № 175-177.

Під час досудового розслідування та судового розгляду вказаного кримінального провадження цивільний позов не пред`явлено. Шкода, заподіяна державі внаслідок вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, залишається невідшкодованою. Іншого способу стягнення вказаної шкоди, ніж у судовому порядку, чинним законодавством не передбачено. Тому просив, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у розмірі 131 689 (сто тридцять одну тисячу шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 42 копійки на користь держави на розрахунковий рахунок № UA898999980313040168000005692, отримувач Донецьке ГУК/Костянтин. МТГ/24062200, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785.

Прокурор Рябіченко О.О. у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог чинного законодавства, про причини неявки суд не проінформував, тому суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін, з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, подані у даній цивільній справі, суд вважає, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області у справі №233/788/21 від 25.03.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 82,4089 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Іванопільської сільської ради Краматорського (колишнього Костянтинівського) району Донецької області, чим інтересам власника землі - державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 131 689 грн 42 коп., та призначено покарання засудженому. Вирок набрав законної сили 27.04.2021 року.

Доведеними обставинами, викладеними в мотивувальній частині вироку, є те, що що в період часу з 20.04.2020 по 23.04.2020 ОСОБА_1 , без оформлення в установленому законом порядку документів, підтверджуючих право власності, оренди або користування земельними ділянками, в порушення вимог ст.ст.81, 116, 125 Земельного кодексу України, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, спрямованими на самовільне зайняття земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи та отримання незаконного прибутку, за допомогою сільськогосподарської техніки, яку взяв в оренду та працівників іншого підприємства, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, самовільно зайняв три земельні ділянки площею: 47,3082 га, 1,9964 га, 33,1043 га, загальною площею 82,4089 га які межують із земельною ділянкою з кадастровим номером 1422482500:20:000:0133 та розташовані за межами населених пунктів на території Іванопільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, шляхом насадження насіння сільськогосподарської культури - кукурудзи по всій площі вищезазначених ділянок. Продовжуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на самовільне зайняття земельної ділянки для вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи та отримання незаконного прибутку, ОСОБА_1 діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, 23.05.2020, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, без оформлення, в установленому законом порядку документів, підтверджуючих право власності, оренди або користування земельними ділянками, в порушення вимог ст.ст.81, 116, 125 Земельного кодексу України, обробив сільськогосподарську культуру - кукурудзу засобами захисту рослин по всій площі самовільно зайнятих земельних ділянок.

Вказаними кримінально-протиправними діями ОСОБА_1 , внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, загальною площею 82,4089 га, заподіяв державі в особі Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області матеріальну шкоду у сумі 131 689 грн 42 коп., що підтверджується висновком судової земельно-технічної експертизи від 04.02.2021 за № 175-177.

Вищезазначені установлені судом обставини за положеннями ст. 82 ЦПК України щодо цивільно-правових наслідків дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду в кримінальному провадженні, беруться до уваги в межах вирішення позову по даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

При винесені вироку Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області 25.03.2021 року питання про відшкодування спричиненої шкоди вирішено не було.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 170, 326, 374 Цивільного кодексу України право власності на землі державної власності належать державі Україна, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Положення про Головне управління Держгеокадастру в області (далі-Положення), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333, такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру.

Відповідно до Положення, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Донецької області, зокрема розраховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів щодо її відшкодування в установленому законодавством порядку.

Поряд із цим, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області при вирішенні даного спору, пов`язаного із відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, не здійснено захист державних інтересів в суді.

Сам факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, а несплата нарахованої за це шкоди призводить до ненадходження до місцевого бюджету коштів, необхідних для використання цих земель за призначенням, що суперечить інтересам держави та є підставою для їх захисту органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, заходи з відшкодування шкоди управлінням не вживались.

Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, як спеціально уповноваженим органом державного контролю, упродовж тривалого часу самостійно не вжито заходів до захисту інтересів держави в судовому порядку та вжиття таких заходів не планується, що є підставою для звернення прокурора до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області. Вказане узгоджується із правовими позиціями, викладеними у Постанові Великої Палати Верховного суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18 та постанові від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності на господарювання, тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів.

Згідно ч.4 ст.56 ЦПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абз.3 ч. 5 ст. 56 ЦПК). Окрім того, згідно ст. 28 Закон України «Про центральні органи державної виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно абз. 9 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п. 5-1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, пп.3 п. 6 Положення) органи Держгеокадастру при здійсненні наданих повноважень надано право на звернення до суду лише у чітко визначених випадках:

1) з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

2) а також з позовом про повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Законодавством також не надано право звертатись до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах жодному іншому суб`єкту владних повноважень.

Наведене підтверджує те, що органи, які уповноважені здійснювати захист інтересів держави (Держгеокадастр України та ГУ Держгеокадастру у Донецькій області), не можуть здійснювати захист інтересів держави, зокрема і через відсутність у них повноважень щодо звернення до суду у даних спірних правовідносинах.

У зв`язку із зазначеним, представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду.

Зокрема, як вбачається з Огляду судової практики Європейського суду з прав людини, який опубліковано на сайті ЄСПЛ: «Роль прокурора при розгляді справ, що не відносяться до сфери кримінального права» - ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у провадженні по звичайних цивільних справах. Розглядаючи кожен випадок індивідуально, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципам статті 6 Конвенції про право на справедливий розгляд справи незалежним та неупередженим судом, дотримання змагальності процесу, рівноправності сторін, права на доступ до суду, принципу правової певності, внаслідок чого в окремих випадках, зокрема у справі «Менчинська проти Російської Федерації» 15.01.2009, Суд дійшов висновку, що за певних обставин (для захисту прав безпомічних груп населення (дітей, інвалідів), у випадках, коли таке порушення стосується інтересів великої кількості громадян або коли вимагається захистити інтереси держави, виступ прокурора на боці однієї з сторін може бути виправданим.

За змістом усталеної практики Верховного Суду прокурор не може замінювати лише належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати певні функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень на здійснення такого захисту, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, постанова Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 918/323/17, ухвали Верховного Суду від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 у справі № 826/13768/16).

Належне (законне) розпорядження земельними ділянками державної власності, які відповідно до ст.14 Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, а право власності на які набувається виключно відповідно до закону, безумовно є складовою питання державного (загального) інтересу.

Відповідно до правової позиція викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт не звернення до суду уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У зв`язку із вищенаведеним, враховуючи бездіяльність органу, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, яке не вжило жодних заходів для стягнення завданої шкоди для зарахування до відповідного бюджету, керівником Костянтинівської окружної прокуратури вжито заходів представницького характеру в інтересах держави.

Крім цього, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Шкода, що виразилася у самовільному зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 82,4089 га, спричинена на території Костянтинівської міської територіальної громади (колишньої Іванопільської сільської ради).

Враховуючи викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 1311 Конституції України є несплата відповідачем вищевказаної шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, що значно ослаблює економічні основи держави та потребує реагування з боку органів прокуратури.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову, а тому вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави спричинену його діями шкоду у загальній сумі 131 689 грн 42 коп.

У відповідності до вимог ч.1 п.6 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справі про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, з ОСОБА_1 необхідно також стягнути судовий збір у сумі 1316,89 грн на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі статті 80 Земельного кодексу України, ст.ст.2, 170, 326, 374 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133,141, 223, 259, 263-265, 268, 279, 280-284, 353 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову, - Костянтинівська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Костянтинівці Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності у розмірі 131 689 (сто тридцять одна тисяча шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 42 копійки на користь держави на розрахунковий рахунок №UA898999980313040168000005692, отримувач Донецьке ГУК/Костянтин. МТГ/24062200, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1316,89 (одна тисяча триста шістнадцять) гривень 89 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя