Ухвала суду № 101618119, 17.11.2021, Оболонський районний суд міста Києва

17.11.2021 Справа № 756/13693/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/13693/21

1-кп/756/1342/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Пишкович М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021100000000324 від 25.04.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, жителя цього АДРЕСА_1 ), такого, що має середню технічну освіту, такого, що в силу ст. 89 КК України судимості немає,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Жовтого С.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за таких обставин.

24.04.2021 приблизно о 15:27 ОСОБА_1 , керуючи технічно справним транспортним засобом марки Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ) (далі - автомобіль марки Daewoo Lanos), рухався у крайній правій смузі з наявних двох смуг його напрямку руху по проїзній частині вул. Маршала Тимошенка з боку вул. Зої Гайдай у напрямку вул. Маршала Малиновського у місті Києві, зі швидкістю 63.54 км/год ±2.54 км/год, яка перевищувала максимально допустиму на зазначеній ділянці дороги 50 км/год.

У цей час напроти будинку № 9 по вул. Маршала Тимошенка у місті Києві, проїзну частину зазначеної вулиці із зустрічного напрямку руху, всупереч вимогам пункту 4.7., підпунктів «а», «г» пункту 4.14. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та введених у дію 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху), перетинав пішохід ОСОБА_2 , який рухався «в темпі бігу» зліва направо по ходу руху автомобіля марки Daewoo Lanos.

Під час руху ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1.5., підпункту «б» пункту 2.3., пунктів 12.1., 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху:

- 1.5. - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- 2.3. - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі;

- 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- 12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- 12.4. - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/ год.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 виявились в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки Daewoo Lanos, рухався зі швидкістю не менш ніж 61.0 км/ год, яка перевищувала максимально допустиму на зазначеній ділянці дороги - 50 км/год, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і при виникненні небезпеки для руху - поява попереду рухомого об`єкта - пішохода ОСОБА_2 , котрого водій ОСОБА_1 об`єктивно спроможний був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості транспортного засобу аж до його зупинки та продовжив рух і напроти будинку № 9 по вул. Маршала Тимошенка в м. Києві скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримав наступні тілесні ушкодження: закрита травма правої гомілки; гематома в області верхньої третини правої гомілки, садно на передній поверхні правої гомілки, закритий багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом проксимального метафізу обох кісток правої гомілки, садна - тім`яно-потиличній області кистей тулуба.

Вказані тілесні ушкодження в своїй сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Порушення вимог пункту 1.5., підпункту «б» пункту 2.3., пунктів 12.1., 12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто «порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження».

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та, як наслідок, закриття кримінального провадження №12021100000000324 від 25.04.2021. При цьому відмітив, що суть обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України йому зрозуміла, в дійсності свою винуватість у вчиненому визнає, не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, викладених у клопотанні, та надав суду письмову згоду на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив суду про те, що він не заперечує проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу. Крім того, до суду надійшла заява потерпілого, де він зазначив, що вони з обвинуваченим примирилися, жодних претензій до обвинуваченого не має.

У судовому засіданні прокурор вважав, що клопотання підлягає задоволенню, перешкод для цього не вбачав, оскільки встановлено обставини для закриття кримінального провадження відповідно до ст. 46 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Заслухавши клопотання обвинуваченого, думку потерпілого та пояснення прокурора щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, дослідивши матеріали кримінального провадження, зокрема, докази та відомості, що стосуються особи обвинуваченого, докази на підтвердження процесуальних витрат, процесуального рішення, що стосується речового доказу у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Приписами ч. 1 ст. 285 цього Кодексу передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України в разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 цього Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. За правилами частини другої тієї ж статті, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Приписами ст. 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 було роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, що не відноситься до реабілітуючих підстав, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, і роз`яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, на що обвинувачений ОСОБА_1 проти такого звільнення від кримінальної відповідальності не заперечував та надав свою згоду на закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до судової практики та роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примиренням винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним у результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв`язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Так, згідно ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до нетяжких злочинів з необережною формою вини.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2021 №002199, виданий Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП «КМНКЛ «Соціотерапія»), свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 на момент проведення огляду 24.04.2021 о 18:50 не перебував у будь-якому стані сп`яніння.

Крім того, суд зважує й на те, що ОСОБА_1 є несудимим у силу ст. 89 КК України, за даними наявної документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога, а також під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, а також на те, що потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні ствердив, що вони з обвинуваченим примирилися, останній відшкодував йому шкоду в повному обсязі, жодних претензій до обвинуваченого він не має.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 цього Кодексу у зв`язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження №12021100000000324 від 25.04.2021.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Водночас, приймаючи рішення щодо процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КПК України питання щодо процесуальних витрат суд вирішує у вироку суду або ухвалою. При цьому, пунктом 3 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим є закриттям кримінального провадження за нереабілітуючою підставою, тобто свідчить про те, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Така підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження.

У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме така особа, а тому питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 44, 46 КК України, статтями 100, 124, 126, 284-288, 314-316, 369-372, 392, 395 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК України задовольнити.

На підставі ст. 46 КК України звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

Кримінальне провадження №12021100000000324 від 25.04.2021 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 286 КК України закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів до проведення:

- судово-медичної експертизи від 20.08.2021 №042-1064-2021: 1 796 (одна тисяча сімсот дев`яносто шість) грн 90 коп;

- судово-автотехнічної експертизи від 09.06.2021 №СЕ-19/111-21/19811-ІТ: 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн 20 коп;

- судово-автотехнічної експертизи від 27.07.2021 №СЕ-19/111-21/33499-ІТ: 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн 20 коп;

- судово-фототехнічної експертизи від 02.07.2021 №СЕ-19/111-21/20569-ФП: 2 745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн 92 коп.

(Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA368999980314050544000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речовий доказ, а саме: транспортний засіб марки Daewoo Lanos (д.н.з. НОМЕР_1 ), який було передано на зберігання ОСОБА_1 , - залишити останньому за належністю.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Касьян