Рішення № 101616588, 22.11.2021, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1302/15-ц

№ 2/688/1/21

Рішення

Іменем України

22 листопада 2021 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

з участю прокурора Семенюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівці цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна про визнання незаконними та скасування розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог.

06 квітня 2015 року перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки. Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням голови Шепетівської РДА №239/2010р. від 01 липня 2010 року на підставі заяви ОСОБА_3 від 25 червня 2010 року, останньому надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га, з метою передачі йому у власність для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради із земель запасу. Розпорядженням Шепетівської РДА №261/2010-р від 16 липня 2010 року затверджено виготовлений проект землеустрою та передано земельну ділянку площею 2 га. у власність ОСОБА_3 , який в подальшому отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЛ №667258 від 26 липня 2010 року, відповідно до якого земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825584600:07:066:0145. У подальшому ОСОБА_3 відчужив вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 , уклавши 02 вересня 2010 року договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Макухіною О.Г. та зареєстрований в державному реєстрі правочинів за №2010. Вважає вищевказані розпорядження Шепетівської РДА є незаконними та підлягають скасуванню, а державний акт на право власності на земельну ділянку та договір дарування від 02 вересня 2010 року – визнанню недійсними, оскільки ОСОБА_3 не мав наміру на реалізацію свого права на отримання земельної ділянки, із заявою про надання йому у власність спірної земельної ділянки до райдержадміністрації не звертався, жодних дій, спрямованих на її оформлення не вчиняв, державного акту на право власності на земельну ділянку не отримував, інших осіб на подальшу реалізацію спірної земельної ділянки не уповноважував. Враховуючи те, що у ОСОБА_3 не було волевиявлення на отримання земельної ділянки та ведення на ній особистого селянського господарства, тому вона була передана йому у власність з порушенням вимог земельного законодавства, у зв`язку з чим просить визнати незаконними та скасувати розпорядження Шепетівської РДА №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року, а виданий на їх підставі державний акт на право власності на земельну ділянку визнати недійсним.

Крім того, висновком земельно-технічної експертизи від 29 лютого 2015 року №2055/2059/14-26 встановлено, що проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 та іншим особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства, зокрема, відсутні обов`язкові документи та відомості: журнал польових робіт, відомості про обчислення площі земельної ділянки, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, креслення перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевість) із зазначенням прив`язки опорних пунктів до Державної геодезичної мережі; в проекті землеустрою зазначена суперечлива недостовірна інформація про земельні ділянки, які відводяться у власність громадян та про їх реєстрацію; вихідна земельно-кадастрова документація, експлікація земель згідно форми 6-зем не відповідають правилам оформлення, що є порушенням п. «г» ч.1 ст.15, ст.ст.196, 204 Земельного кодексу України; проект землеустрою затверджений з порушенням вимог п.п.2.2,2.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 02 липня 2003 року №174, оскільки зазначений проект затверджено раніше, ніж отримано та перевірено обмінний файл державним реєстратором. Вказує, що у зв`язку з тим, що державний акт серії ЯЛ №667258 від 26 липня 2010 року ОСОБА_3 видано незаконно, відповідно в договорі дарування, укладеному останнім з ОСОБА_1 відсутній дійсний документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку, тому даний договір є недійсним.

В судовому засіданні прокурор Семенюк Н.В. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Позиція сторони відповідачів та третьої особи.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому засіданні 28 жовтня 2021 року позов визнав повністю, суду пояснив, що ніякого відношення до спірної земельної ділянки не має. Зазначив, що під час навчання в Хмельницькому кооперативному торгівельно-економічному інституті викладач ОСОБА_4 , який викладав у нього предмет «Правознавство», повідомив, що є можливість «заробити», запропонував надати копію паспорта та пообіцяв, що, крім винагороди, буде заохочення на екзамені. Через деякий час, ОСОБА_4 викликав його з лекції, і повідомив, що необхідно підписати деякі документи, у нотаріуса, куди його відвезли на автомобілі. Переглядаючи у нотаріуса документи, які підписував, - зрозумів, що дарує земельну ділянку для ОСОБА_5 , яку раніше не знав. Вказав, що про оформлення земельної ділянки у його власність не знав і не здогадувався, документів на розробку проекту землеустрою не підписував, не звертався з заявою про виділення йому земельної ділянки. Також не отримав грошової винагороди чи будь-якого сприяння при здачі іспитів. Про вказану подію з часом забув, а через кілька років його викликали у поліцію, відібрали пояснення з даного приводу, відібрали зразки підпису для проведення експертизи. Висновком експертизи, яка проводилася у кримінальній справі, встановлено, що підпис в документах, на підставі яких йому у власність нібито передавалася земельна ділянка, виконаний не ним.

В судове засідання 22 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 не з`явився, подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутності, вказав про визнання ним позову, зазначивши, що не має відношення до спірної земельної ділянки, заяви на її виділення не писав.

Представник відповідача Шепетівської районної державної адміністрації та відповідач ОСОБА_1 в підготовчі засідання та у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце їх проведення повідомлені у встановленому законом порядку, своїм процесуальним правом не скористались, відзив на позов та заяви про відкладення судового засідання або його проведення у їхню відсутність суду не надали.

Третя особа – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна О.Г., будучи у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, 06 жовтня 2021 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Цідик А.Ю. від 09 квітня 2015 року у справі відкрито провадження та призначено до судового засідання на 21 квітня 2015 року,

21 квітня 2015 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна О.Г. надіслала до суду заперечення проти позову, згідно яких заперечила проти задоволення позову в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, вчиненого від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , посвідчений нею 02 вересня 2010 року за р.№2010, оскільки при укладанні договору нею перевірена цивільна дієздатність сторін, які були ознайомлені зі змістом договору, умови якого викладені чітко та ясно та в якому зазначені юридичні наслідки його підписання, у сторін при ознайомленні з текстом документу були відсутні заперечення чи зауваження до його змісту, дарувальних ОСОБА_3 та обдарована ОСОБА_1 особисто в її присутності підписали договір, що підтверджує їх волевиявлення. Договір дарування посвідчений при наявності оригіналу правовстановлюючого документу – державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667258, який відповідав всім вимогам законодавства Вважає, що були дотримані всі законодавчі вимоги щодо змісту, порядку та правил посвідчення, викладення тексту правочину.

Ухвалою суду від 25 травня 2016 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 , зупинено провадження у справі до набрання законної сили вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у справі №686/5749/16-к провадження 1-кп/686/391/16 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_9 за ч.3 ст.358 КК України.

Згідно розпорядження керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №114 від 03 липня 2018 року справу на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу передано для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку із закінченням строку повноважень судді ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2018 року справу передано на розгляд судді Козачук С.В. Ухвалою судді Козачук С.В. від 04 липня 2018 року цивільну справу прийнято до провадження

Згідно розпорядження керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №23 від 22 січня 2019 року справу на підставі п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу передано для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку із закінченням строку повноважень судді Козачук С.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2019 року, дану справу передано на розгляд судді ОСОБА_11 . Ухвалою судді Босюка В.А. від 24 січня 2019 року цивільну справу прийнято до провадження

На підставі розпорядження керівника апарату Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Журавської Н.М. №87 від 22 вересня 2021 року вказана справа передана для повторного автоматизованого розподілу, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 02 вересня 2021 року ОСОБА_11 звільнено з посади судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року справу передано для розгляду судді Березюк Н.П.

Ухвалою судді Березюк Н.П. від 24 вересня 2021 року справу прийнято до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено її до підготовчого засідання на 28 жовтня 2021 року, яке відкладено на 16 листопада 2021 року за клопотанням прокурора з метою перевірки статусу спірної земельної ділянки станом на час розгляду справи.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду на 22 листопада 2021 року.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 25 червня 2010 року на ім`я голови Шепетівської районної державної адміністрації, подано заяву від імені ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради орієнтовною площею 2 га із земель запасу сільськогосподарського призначення.

01 липня 2010 року винесено розпорядження голови Шепетівської РДА «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» №239/2010-р, згідно якого ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради із земель запасу.

Приватним підприємцем ОСОБА_12 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області. В додатках до вказаного проекту міститься розписка ОСОБА_3 від 02 липня 2010 року про те, що він не отримував безоплатно у приватну власність на території України земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також містяться протоколи обстеження і погодження меж земельних ділянок від 05 липня 2010 року №1, №2, №3, №4 та №5, що відводяться у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Розпорядженням голови Шепетівської районної державної адміністрації №261/2310-р від 16 липня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства на території Михайлюцької сільської ради із земель запасу сільськогосподарського призначення, в т.ч. ОСОБА_3 площею 2,0000га.

На підставі розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації №261/2010-р від 16 липня 2010 року, 28 липня 2010 року ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667258, відповідно до якого є власником земельної ділянки площею 2,0000га. у межах згідно з планом, яка розташована за межами населених пунктів Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області, призначена для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, з кадастровим номером 6825584600:07:066:0145. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі №011076400030.

02 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Макухіною О.Г. та зареєстрований в реєстрі за №2010. Згідно договору ОСОБА_3 безоплатно передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,000 га, розташовану на території Михайлюцької сільської ради (за межами населених пунктів) Шепетівського району Хмельницької області.

В подальшому, 17 травня 2012 року ОСОБА_1 уклала з Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області договір дарування земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Головко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №822, відповідно до якого передала безоплатно у власність, а Шепетівська РДА прийняла у державну власність чотири земельні ділянки, серед яких є спірна земельна ділянка площею 2,000 га. з кадастровим номером 6825584600:07:066:0145.

Згідно висновку експерта №90п від 30 травня 2014 року, проведеної старшим експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області Мельником Д.М., призначеної постановою старшого слідчого СВ СУ УМВС України в Хмельницькій області Сівко В.Б. від 08 травня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014240270000003, встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_3 » та його підпис у заяві до Шепетівської РДА від 25 червня 2010 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою, підпис у розписці на ім`я приватного підприємця ОСОБА_12 від 02 липня 2010 року про те, що ОСОБА_3 не отримував безоплатно у приватну власність на території України земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства виконаний на ОСОБА_3 , а іншою особою; підписи у графах « ОСОБА_17 » у протоколах обстеження і погодження меж земельних ділянок від 05 липня 2010 року №1, №2, №3 та №4, що відводяться у власність ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою; підпис у графі №368 стовпці №18 «Книги записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Висновком експерта №2055-2059/14-26 від 29 січня 2015 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи, наданого експертом Кульчицьким С.В. на виконання постанови старшого слідчого СВ Управління СБ України в Хмельницькій області Добровольського В.В. від 11 липня 2014 року у кримінальному провадженні №42014240270000003, встановлено, що розроблений та затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення ОСОБА_3 на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 28 жовтня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим №6825584600:07:066:0145 на праві власності належить ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим №6825584600:07:066:0145 у Державному реєстрі відсутні.

Застосовані норми права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою стороною статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст.118 Земельного кодексу України, який передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом зазначених норм права, прийняття відповідним органом державної влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність особі, є завершальним етапом безоплатного одержання земельної ділянки у власність та підтверджує реалізацію права особи на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації по виду використання.

Відповідно до ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно з частиною 1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків тощо.

Мотиви та висновки суду.

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень Шепетівської районної державної адміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року, якими ОСОБА_3 передано у власність спірну земельну ділянку та визнання недійсним виданий на їх підставі державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667258 від 26 липня 2010 року, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в ОСОБА_3 було відсутнє волевиявлення на отримання даної земельної ділянки, оскільки він не підписував документів, необхідних для отримання землі у власність, крім того, земельна ділянка була передана йому з порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з тим, що вищевказаний державний акт видано незаконно, відповідно в договорі дарування спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутній правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності на дану земельну ділянку, тому такий договір є недійсним.

Згідно висновку експерта №90п від 30 травня 2014 року, проведеної старшим експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області Мельником Д.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014240270000003, рукописний запис « ОСОБА_3 » та його підпис у заяві до Шепетівської РДА від 25 червня 2010 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Крім того, згідно висновку земельно-технічної експертизи від 29 лютого 2015 року №2055/2059/14-26, проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 та іншим особам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території Михайлюцької сільської ради Шепетівського району, не відповідає вимогам чинного станом на 16 липня 2010 року законодавства.

Суд враховує, що вказані висновки надані атестованими судовими експертами, та відповідають положенням статті 102 ЦПК України, незважаючи на те, що експертизи проведені у кримінальному провадженні, вирок у якому не набрав законної сили, однак містять інформацію щодо предмета доказування у даній справі, а в матеріалах справи відсутні докази на їх спростування.

Крім того, чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо можливості використання під час розгляду справи доказів, отриманих в межах інших проваджень. Достовірність і достатність таких доказів оцінюється судом з урахуванням обставин конкретної справи. При цьому, учасники справи не скористалися правом призначити іншу експертизу в межах цивільного судочинства, не ставили перед судом питання про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу.

Суд враховує висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 05 лютого 2020 року у справі №461/3675/17та від 27 січня 2021 року №461/3675 від 27 січня 2021 року, за якими висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування.

За наведених обставин, земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 з порушенням вимог ст.118 ЗК України, без його волевиявлення на отримання земельної ділянки, до того ж проект землеустрою не відповідав вимогам чинного законодавства, тому розпорядження голови Шепетівської районної державної адміністрації №239/2010р. від 01 липня 2010 року та №261/2010-р від 16 липня 2010 року є незаконними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд у своїх постановах від 18.09.2013 року (справа №6-12цс13) та від 23.10.2013 року (справа №6-93цс13) зазначив, що держаний акт про право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано.

Тому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №667258 від 26 липня 2010 року слід визнати недійсним.

Вирішуючи вимогу про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним, суд враховує наступне.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19) зроблено висновок, що «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2020 року в справі N 177/1942/16-ц (провадження N 61-2276св19) вказано, що «наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення».

Відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, угоди про перехід права власності на земельні ділянки повинні містити документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Судом встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім`я ОСОБА_3 є недійсним станом на час його видачі, оскільки він виданий на підставі не законних рішень - розпоряджень голови Шепетівської районної державної адміністрації.

Отже договір дарування земельної ділянки від 02 вересня 2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , є недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог законодавства - на підставі недійсного документу, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Незважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 , яка набула права власності на земельну ділянку за оспорюваним договором дарування від 02 вересня 2010 року, уклала 17 травня 2012 року з Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області договір дарування земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Головко І.Л. та зареєстрований в реєстрі за №822, відповідно до якого передала безоплатно у власність, а Шепетівська РДА прийняла у державну власність чотири земельні ділянки, в т.ч. спірну земельну ділянку площею 2,000 га., з кадастровим номером 6825584600:07:066:0145, вимога про визнання договору дарування від 02 вересня 2010 року недійсним підлягає задоволенню, оскільки недійсність вказаного оспорюваного договору покликана присікти порушення цивільних прав та інтересів держави та їх відновлення.

Розподіл судових витрат.

Позивач при зверненні до суду з позовом 06 квітня 2015 року був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.1.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, яка станом на 01 січня 2015 року складала 1218 грн., тому судовий збір становив 243,60 грн.

Позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, тому сума судового збору становить 974,60 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, судовий збір слід стягнути з відповідачів Шепетівської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 на користь держави з кожного по 487,20 грн.

Керуючись ст.ст.139, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Шепетівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна про визнання незаконними та скасування розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації, визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку та договору дарування земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 01 липня 2010 року №239/2010р в частині надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 16 липня 2010 року №261/2010-р в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ №667258 від 26 липня 2010 року на право власності на земельну ділянку площею 2 га, виданий ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шепетівської районної державної адміністрації від 16 липня 2010 року №261/2010-р, яка в подальшому подарована ОСОБА_1 .

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 02 вересня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Стягнути з Шепетівської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 на користь держави 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 40 коп судових витрат - по 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. з кожного

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Хмельницька обласна прокуратура, місцезнаходження: м.Хмельницький, провул. Військоматський, буд. 3, ЄДРПОУ 02911102;

відповідачі – Шепетівська районна державна адміністрація Хмельницької області, місцезнаходження: м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 47, Хмельницької області, ЄДРПОУ 21325769;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 02 жовтня 2008 року Чемеровецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, проживає в АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Макухіна Ольга Григорівна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК