Ухвала суду № 101615671, 30.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

30.11.2021 Справа №607/22002/21 Провадження № 1-кс/607/7160/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Бойко А.О., прокурора Житовецької О.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Кушнірчука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Скавінської Г.А., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Житовецькою О.А., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001672 від 28.11.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, студента 4 курсу Вищого професійного училища сервісного обслуговування техніки, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.11.2021 старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Скавінська Г.А. звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001672 від 28.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено, що 28.11.2021 приблизно о 16 год. 30 хв. працівниками Управління патрульної поліції в лісосмузі поблизу ресторану «Монако», що за адресою: вул. Львівська в м. Тернополі, виявлено ОСОБА_1 , який зберігав при собі з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», обіг якого заборонено.

Так, за невстановлених слідством обставин, місці та часі у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу «канабісу» з метою його подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, за невстановлених слідством обставин, місці та часі ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 незаконно придбав 71 згорток, обмотаний клейкою стрічкою типу «скотч», а саме 1 згорток зеленого кольору, в якому містився чорний полімерний пакет з написом на поверхні «VENERA» з кристалічною речовиною білого кольору, 4 згортки синього кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з речовиною зеленого кольору рослинного походження, 4 згортки червоного кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з порошкоподібною речовиною білого кольору, 5 згортків жовтого кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з порошкоподібною речовиною білого кольору, 6 згортків білого кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з кристалоподібною речовиною білого кольору, 26 згортків зеленого кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з кристалоподібною речовиною білого кольору, 25 згортків жовто-зеленого кольору, в яких містились прозорі безбарвні полімерні пакетики на застібку з кристалоподібною речовиною білого кольору, які ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту.

28.10.2021 приблизно о 16 год. 30 хв. працівниками Управління патрульної поліції роти «ТОР», які здійснювали патрулювання на вул. Львівській в м. Тернополі, у лісосмузі поблизу ресторану «Монако» був виявлений ОСОБА_1 , який у цей момент здійснював збування наркотичних засобів шляхом розставлення так званих «закладок» з числа зазначених вище.

Надалі під час огляду місця події 28.11.2021 у ОСОБА_1 виявлено та вилучено 71 згорток, які обмотані клейкою стрічкою типу «скотч», 1 з яких синього кольору, в якому містився прозорий безбарвний полімерний пакет на застібку з частково подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка має ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі та яка містить канабіноїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабінол та є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою в сухому (висушеному) вигляді (в перерахунку на суху речовину) 0,776 грама, який ОСОБА_1 зберігав при собі з метою збуту.

Згідно зі ст. 2, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 та Списку № 1 Таблиці № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, канабіс (4-мета-гідроксифеніл-1-метил-4-пропіонілпіперидин) відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

28.11.2021 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021211040001672 від 28.11.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор Житовецька О.А. підтримала клопотання з викладених у ньому підстав та просила клопотання задовольнити. Вказала, що у поданому клопотанні помилково невірно обрахована сума застави, оскільки застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 181600 грн. Додатково зазначила, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що інкриміноване правопорушення було вчинено ОСОБА_1 з метою отримання прибутку, відтак будучи непрацевлаштованим, останній надалі може вчиняти злочини з метою особистого збагачення. Також вказала, що враховуючи той факт, що підозрюваний проживає у с. Черніїв Івано-Франківського району, а навчається у м. Івано-Франківськ, просить покласти на нього обов`язок не відлучатися за межі Івано-Франківської області, а не за межі населеного пункту, у якому він проживає. Вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки підозрюваний проживає у іншій області, що свідчить про більшу ймовірність існування ризику його переховування. При цьому також зауважила про важкість покарання, яке може бути підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

У судовому засіданні захисник Кушнірчук В.М. заперечував проти клопотання прокурора. Зазначив, що ризики, вказані стороною обвинувачення, є формальними та недоведеними. Додатково просив врахувати особу підзахисного, який є студентом та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а також той факт, що підозрюваний має постійне місце проживання. Зазначив, що розмір застави, який просить обрати прокурор, є непомірним для ОСОБА_1 , оскільки в останнього відсутнє будь-яке нерухоме чи цінне рухоме майно. Враховуючи викладене, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Вказав, що співпрацює з органом досудового розслідування з метою встановлення істини у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001672 від 28.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

28.11.2021 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколи огляду місця події від 28.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 28.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 28.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 28.11.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 28.11.2021; пояснення ОСОБА_6 від 28.11.2021; пояснення ОСОБА_7 від 28.11.2021.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім цього, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований, проживає та навчається у Івано-Франківській області. Разом з тим за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронних органів у м. Тернополі. Такі обставини свідчать про те, що підозрюваний може переховуватись не лише за межами України, а й може безперешкодно пересуватись на території всієї країни і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть показання цих осіб, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного, відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , вчинялося ним з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_1 , будучи студентом та отримуючи лише стипендію, розмір якої не перевищує 600 гривень у місяць, і в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів з метою особистого збагачення.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, останній може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також використовуючи засоби мобільного зв`язку або мережу Інтернет чи соціальні мережі, матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні або вчинити інші кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин.

При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання та навчання, однак вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював його перебування в умовах СІЗО, та доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Також згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, слідчий суддя приймає до уваги, що для підтвердження матеріального стану підозрюваного як стороною обвинувачення не доведено наявність у ОСОБА_1 нерухомого чи цінного рухомого майна, так і стороною захисту не доведено відсутність такого майна. При цьому слідчий суддя враховує те, що підозрюваний отримує стипендію, а також приймає до уваги обсяг вилучених під час огляду місця події у ОСОБА_1 порошкоподібних, кристалічних та рослинних речовин, які, ймовірно, є наркотичними засобами та психотропними речовинами, та можливу суму доходу внаслідок їх реалізації. Крім цього, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний приїхав у м. Тернопіль на транспортному засобі та орендував квартиру для проживання, що в свою чергу свідчить про наявність у нього достатніх для цього коштів. За таких обставин слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або навчання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 379, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Скавінської Г.А. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021211040001672 від 28.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задовольнити повністю.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 28.01.2022.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021211040001672 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30.11.2021.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися за межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або навчання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 29.01.2022.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська