Ухвала суду № 101615549, 03.12.2021, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 607/18773/21

Провадження № 2-з/595/5/2021

У Х В А Л А

03 грудня 2021 року

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2021 року до Бучацького районного суду Тернопільської області з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Д.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яку відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 грудня 2021 року розподілено судді Тхорик І.І.

Водночас, 01 грудня 2021 року з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до Бучацького районного суду Тернопільської області надійшла також справа за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій вона просила суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 18937 від 16.07.2021, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № AG 5736209 від 15.09.2019 в сумі 10104,00 грн до вирішення питання про його законність та набранням рішенням у цивільній справі законної сили.

За даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2021, вищевказану заяву про забезпечення позову розподілено судді Федорончуку В.Б.

Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 02 грудня 2021 року прийнято самовідвід судді Федорончука В.Б. у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову і справу передано в канцелярію суду для повторного визначення судді автоматизованою системою документообігу суду.

За даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02 грудня 2021 року визначено у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову головуючого суддю Тхорик І.І.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали позову та поданої заяви, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Позов може бути забезпечено шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі № 761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З досліджених судом змісту та вимог позовної заяви встановлено, що предметом спору в даній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрованого в реєстрі за № 18937, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Нормою п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий напис нотаріуса є видом виконавчого документу і, як передбачено ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д.В. 31.08.2021 було відкрито виконавче провадження № 66663931, з примусового виконання виконавчого напису № 18937, вчиненого 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області Бригідою В.О. про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10104,00 грн.

Вивчивши матеріали позову та поданої заяви суд, пересвідчившись в тому, що, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, вважає за необхідне в якості забезпечення позову в даній справі зупинити стягнення, яке здійснюється на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, оскільки вказаний захід є співмірним із заявленими позовними вимогами, невжиття таких заходів може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Верховний Суд у своїй постанові від 20 березня 2019 року у справі № 759/3390/18 вказав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

На даний час є обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які є необхідним та оправданим завданнями цивільного судочинства та забезпечуватиме ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, які він має намір захистити при зверненні до суду.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

На підставі викладеного, обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, пред`явленим вимогам, вважає необхідним заяву задовольнити та забезпечити позов шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 66663931, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Д.В. на підставі виконавчого напису № 18937, вчиненого 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10104,00 грн.

Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 66663931, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільської області Вариводою Дмитром Васильовичем на підставі виконавчого напису № 18937, вчиненого 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 10104,00 (десять тисяч сто чотири) гривні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома, а приватному виконавцю виконавчого округу Тернопільської області Вариводі Дмитру Васильовичу (46008, м.Тернопіль, вул.Живова,32А/23) для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», місцезнаходження: 03035, м.Київ, вул.Сурікова,3А, ЄДРПОУ 41350844.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Варивода Дмитро Васильович, вул.Живова, буд. 32А м.Тернопіль.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, просп. Григоренка,15/3, м.Київ.

Суддя І. І. Тхорик