Ухвала суду № 101614893, 03.12.2021, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/5346/21

Провадження № 1-кс/456/1255/2021

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2021 року слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н. М., за участю секретаря Сунак Н.М., прокурора Мармуляк В.Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Микуш Д.М. розглянувши клопотання слідчого Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Стецишин М.О., погодженого начальником Жидачівського відділу Стрийської окружної прокуратури Мармуляк В.Я. у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141130000765 від 18.10.2021 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жидачів, Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого 12.07.2019 вироком Шевченківського районного суду м Львова за ч. 1, ч. 2 ст. 187 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна, покарання відбув 26.11.2020, судимість не погашена,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що в рамках здійснюваного досудового розслідування кримінального провадження № 12021141130000765 від 18.10.2021 ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Так, 29.09.2021 близько 20:00 год., ОСОБА_1 , діючи повторно, за попередньою змовою групою із не менше двома невстановленими, на даний час, особами, реалізовуючи спільний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, який перебуває в законному володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме автомобілем марки «ВАЗ 2107», 2006 р. в., із р.н. НОМЕР_1 , (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), керуючись корисливим мотивом, з метою подальшого продажу вказаного транспортного засобу, достовірно знаючи, що зазначений автомобіль тимчасово перебуває у ОСОБА_4 , на невстановленому автомобілі марки «Фольксваген» прибули на територію, що неподалік будинку №2а по вул. Грушевського у м. Жидачів, де зустрілися із ОСОБА_4 . Діючи узгоджено, не маючи ні дійсного, ні уявного права на вказаний автомобіль, ОСОБА_1 та двоє невстановлених осіб, під приводом наявності у ОСОБА_2 , щодо якого в цей же день було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, перед ними боргу, ввівши в оману ОСОБА_4 , отримали від останнього ключі від автомобіля марки «ВАЗ 2107» р. н. НОМЕР_1 , та одна із невстановлених осіб, за узгодженням із ОСОБА_1 та іншою невстановленою особою, сівши за кермо даного транспортного засобу, за допомогою ключа запалення привів в дію двигун автомобіля, а ОСОБА_1 та інша невстановлена особи, сівши в невстановлений автомобіль марки «Фольксваген», покинули місце, направившись спільно в невідомому напрямку.

Тим самим, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2107», 2006 р. в., із р. н. НОМЕР_1 , (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ), який перебуває в законному володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спричинивши їм матеріальної шкоди на суму 33 025 грн.

Окрім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою із не менше двома невстановленими, на даний час, особами, повторно, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, який перебуває в законному володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , власником якого є ОСОБА_5 , а саме автомобілем марки «ВАЗ 211140», 2008 р. в., із р. н. НОМЕР_3 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ), достовірно знаючи, що даний транспортний засіб знаходився у ОСОБА_6 , який у ньому проводив ремонтні роботи, 02.10.2021 близько 17:00 год. на автомобілі марки «ВАЗ 2107», р. н. НОМЕР_1 , яким останні до цього незаконно заволоділи, та за кермом якого перебував ОСОБА_1 , спільно прибули до місця проживання ОСОБА_6 , а саме до будинку АДРЕСА_2 . Діючи узгоджено, не маючи ні дійсного, ні уявного права на вказаний автомобіль. ОСОБА_1 та двоє невстановлених осіб, ввівши в оману ОСОБА_6 , повідомивши йому, що ОСОБА_2 попросив їх забрати даний транспортний засіб, переконали ОСОБА_6 передати їм такий. Не змігши зв`язатися зі ОСОБА_2 , ОСОБА_7 провів ОСОБА_1 та двох невстановлених осіб до гаражного приміщення, у якому зберігався автомобіль «ВАЗ 211140», р. н. НОМЕР_3 , які у подальшому запустили двигун вказаного автомобіля, та один із невстановлених осіб, за узгодженням із ОСОБА_1 та іншою невстановленою особою, сівши за кермо даного транспортного засобу, а ОСОБА_1 та інша невстановлена особа, сівши в автомобіль «ВАЗ 2107», із р. н. НОМЕР_1 , покинули місце, направившись спільно в невідомому напрямку.

Тим самим, ОСОБА_1 та невстановлені слідством особи незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 211140», 2008 р. в., із р.н. НОМЕР_3 (ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 ), який перебуває в законному володінні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , власником якого є ОСОБА_5 , спричинивши матеріальної шкоди на суму 83 223 грн.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявні всі підстави для обгрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.

02.12.2021 р. ОСОБА_1 повідомлено та вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Наявні докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку

З врахуванням обставин кримінального правопорушення, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній не має постійного джерела доходів, раніше судимий, не працевлаштований, на утриманні дітей та батьків похилого не має, характеризує себе як особа, що не має достатніх моральних цінностей, схильного до досягнення своїх злочинних цілей та залишаючись на волі може продовжувати займатися злочинною діяльністю. Вважає, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, більш м`який запобіжний захід унеможливить запобігання вказаним ризикам.

Прокурор Мармуляк В.Я. судовому засіданні клопотання підтримав. Вважає, що необхідність тримання під вартою підозрюваного є обґрунтованою, що стверджується наявністю ризиків передбачених ст.177 КПК України та матеріалами клопотання. Додатково зазначив, що підозрюваний будучи раніше судимим та маючи не зняту та не погашену

судимість, знову вчинив тяжкий злочин, що характеризує його як особу із низькими моральними цінностями, а тому вважає, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, у зв`язку з чим просить таке задоволити. Окрім цього прокурор вказав, що вважає за доцільне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 158 900 грн, внесення якої може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти даного клопотання. Вказав, що непричетний до скоєння інкримінованих йому кримінальних правопорушень та просив не застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат Микуш Д.М. в судовому засіданні зазначив, що підозра у вчиненні його підзахисним кримінального правопорушення жодним чином не обґрунтована та не підтверджена, докази представлені стороною обвинувачення є однобічними та надуманими. Прокурором не доведено наявність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. Його підзахисний немає наміру переховуватись від слідства та суду, зобов`язується з`являтись на виклики слідчого та прокурора, а тому просить застосувати, щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У відповідності до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема:c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так судом встановлено, що СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12021141130000765 від 18.10.2021 р. за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову

в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Слідчий суддя враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тобто тяжкого злочину.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України (сукупність наявних на даний час доказів припущення про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення) дійсно свідчать й матеріали досудового розслідування, а саме: заява потерпілого ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 18.10.2021, заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення від 18.10.2021, заява ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення від 18.11.2021, протоколом допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 від 18.10.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 19.10.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.10.2021, протоколом огляду предмету, а саме автомобіля марки ВАЗ «2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 20.10.2021 та постановою про визнання такого речовим доказом від 20.10.2021, протокол огляду предмету - автомобіля марки ВАЗ «21111», д.н.з. НОМЕР_5 та постановою про визнання такого речовим доказом від 23.10.2021, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 від 25.10.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 26.10.2021, протокол допиту потерпілого від 27.10.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.10.2021, протокол допиту свідка від 29.10.2021, протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2021 згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнав особу на фотознімку під №2 якій при зустрічі 29.09.2021 він передав ключі від автомобіля марки ВАЗ «2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на фотознімку під № 2 зображено ОСОБА_1 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.11.2021 згідно якого свідок ОСОБА_7 впізнав особу яка 02.10.2021 у с. Іванівці Стрийського району незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ «211140», д.н.з. НОМЕР_6 , який перебував у нього на ремонті, яким користувався ОСОБА_2 , зокрема впізнає по рисах обличчя особу зображену на фотознімку під № 3 яким є ОСОБА_1 , протокол одночасного допиту декількох осіб свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_1 від 18.11.2021, протоколом одночасного допиту декількох осіб, а саме ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_12 від 18.11.2021, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 19.11.2021, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 24.11.2021.

В свою чергу, згідно п. ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або

обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати: те, що підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду, зважаючи на суворість покарання, яке йому загрожує, може впливати на потерпілих та свідків, з якими знайомий та якому відоме місце їх проживання; продовжити злочинну діяльність, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за злочини проти власності, а саме вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 12.07.2019 за ч. 1, 2 ст. 187, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з конфіскацією майна, однак належних висновків для себе не зробив, не виправився, а знову став на злочинний шлях; ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що свідчить про відсутність у нього соціально - стримуючих факторів.

Наведені стороною захисту дані про особу обвинуваченого, позитивно характеризується по місцю проживання, має молодий вік, являється майстром спорту та рекордсменом України з важкої атлетики - не гарантують запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом на даному етапі не встановлено.

Тому враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належну поведінку ОСОБА_1 та виконання ним обов`язків, передбачених ст.177 КПК України.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч.2 ст.183 КПК України.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне та сімейне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, а також зважаючи на те, що розмір застави повинен як достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, вважаю за необхідне визначити заставу - 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2021р. – 2270 грн.), що становить 102 150 грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Застосовуючи до підозрюваного поряд з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 31 січня 2022, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Стрийського відділу Стрийського РУП ГУНП у Львівській області Стецишин М.О. задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів. Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 до 31 січня 2022 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту оголошення ухвали 03 грудня 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 102 150 (сто дві тисячі сто пятдесять) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави (частки майна, попередньо визначеної суми судових витрат тощо), (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м.Київ; одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, IBAN: UA598201720355219002000000757.

У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_1 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_1 покладаються такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими, по даному кримінальному провадженні, за винятком необхідності викликаної проведенням слідчої дії чи судового розгляду

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н. М.Янів