Ухвала суду № 101614255, 29.11.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2532/21

Номер провадження 1-м/323/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі головуючої судді Плечищевої О.В.,за участі секретаря судового засідання Лавданської Н.О., прокурора Гліжинської І.І.., захисника Журавльової Ю.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Оріхові справу за клопотанням Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Юрківка Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , судимого 02.12.2016 року Ленінським районним судом м. Іваново Російської Федерації за ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК Російської Федерації, до 9 років позбавлення волі, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2021 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України.На підставі статей 606-610 КПК України, статей 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, представник Міністерства юстиції просить суд визначити статті, частини статей Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним вироком Ленінського районного суду м. Іваново від 02.12.2016 року; визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_1 на підставі вироку Ленінського районного суду м. Іваново від 02.12.2016 року, зазначивши про початок відбування строку покарання.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, подане до суду клопотання містить прохання заявника про проведення судового розгляду за відсутності представника Міністерства юстиції України.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання в Російській Федерації, в судове засідання не доставлявся.

Відповідно до ст. 610 КПК України участь представника Міністерства юстиції України та засудженого, який відбуває покарання на території іноземної держави, не є обов`язковою.

За таких умов можливим є розгляд клопотання за участі прокурора та захисника.

Прокурор проти задоволення клопотання не заперечувала, вважає його обґрунтованим. Строк відбування, на думку прокурора, необхідно визначити відповідно до КК України.

Захисник в судовому засіданні підтримала клопотання, прохала його задовольнити, привести вирок відносно ОСОБА_1 у відповідність із КК України.

Суд, заслухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб (Страсбург, 21 березня 1983 року), до якої Україна приєдналась на підставі Закону України «Про приєднання до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік» № 337/95-ВР від 22.09.1995, компетентні власті держави виконання вироку: продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11, яка передбачає у разі зміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до частини третьої ст. 609 цього Кодексу, розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України протягом одного місяця з моменту його надходження. Судовий розгляд здійснюється за участю прокурора.

Вироком Ленінського районного суду м. Іваново від 02.12.2016 року по справі №1-236/16 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п «г» ч. 4 ст. 228.1 УК РФ та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму.Строк відбуття покарання рахувати з 02.12.2016 року.Зараховано в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 12.02.2016 року по 02.12.2016 року. Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок Ленінського районного суду м. Іваново від 02.12.2016 року набрав законної сили 13.12.2016 року.

Також зазначеним вироком встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30 п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ. Зокрема при затриманні та огляді ОСОБА_1 у нього було виявлено та вилучено речовину, яка містить метил-2-(1-циклогексилметил)-1Н-індазол-3-карбоксамідо)-3,3-диметилбутаноат, яка є наркотичним засобом - похідною речовини метиловий ефір 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо)бутанової кислоти масою 12,67 г, та речовину, яка містить а-пірролідиновалерофенон (PVP), яка є наркотичним засобом - похідною N-метилефедрону масою 65,39 г, які ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою незаконного збуту. За місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено та вилучено речовину, яка містить метил-2-(1-циклогексилметил)-1Н-індазол-3-карбоксамідо)-3,3-диметилбутаноат, яка є наркотичним засобом - похідною речовини метиловий ефір 3-метил-2-(1-пентил-1Н-індазол-3-карбоксамідо)бутанової кислоти масою 148,20 г, та речовину, яка містить а-пірролідиновалерофенон (PVP), яка є наркотичним засобом - похідною N-метилефедрону масою 50,34 г. В схованці, яка була організована ОСОБА_1 , було виявлено та вилучено речовину, яка містить а-пірролідиновалерофенон (PVP), яка є наркотичним засобом - похідною N-метилефедрону масою 10,65 г.

14.12.2020 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до директора ФСИН Росії з клопотанням про направлення його для подальшого відбування покарання до України, оскільки він є громадянином України, родичів на території Російської Федерації не має.

За довідкою начальника ФКУВК №249 від 14.12.2020 року, ОСОБА_1 засуджений 02.12.2016 року Ленінським районним судом м. Іваново за ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК РФ, до 9 років позбавлення волі, з відбуттям покарання в виправній колонії суворого режиму. Початок строку покарання 02.12.2016, кінець строку – 10.02.2025. На 14.12.2020 року відбув 4 роки 10 місяців 2 дні. Залишилось до відбуття на 14.12.2020 року4 роки 1 місяць 27 днів.

Згідно медичної довідки на засудженого, що утримується у виправній колонії №49 УФСИН по Республіці Комі від 14.12.2020 року, ОСОБА_1 скарг на стан здоров`я не надає, стан задовільний.

За характеристикою начальника загону ОВРсОвиправної колонії №49 УФСИН по Республіці Комі від 02.12.2020 року, ОСОБА_1 характеризується позитивно, стає на шлях виправлення.

Згідно копії паспорту НОМЕР_1 , виданим Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області 25.11.2006 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку суду іноземної держави. При визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 610 КПК України.

Судом під час розгляду справи було встановлено, що найменування наркотичних засобів, на які містяться посилання у вироку суду РФ, відсутні в Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, а також в Таблицях невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться в незаконному обігу, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 року № 188.

З метою забезпечення завдань кримінального провадження, судом на адресу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками направлявся запит з метою роз`яснення, чи є, згідно законодавства України, наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами хімічні речовини, які зазначені у вироку РФ.

На вказаний запит від заступника Голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшла відповідь від 12.11.2021 року, в якій зазначено, що сполуки PVP, синоніми назви: а - піролідиновалерофенон, а -PVР, хімічна назва - 1-феніл-2-піролін-1-іл-пентан-1-он та MDMB – CHMINAKA, синонім назви: (S) –MDMD-CHMINAKA, хімічна назва – метил (2S) – 3,3 – дим етил-2- ( 1-циклогексилметил- 1Н-індазол-3-карбоніл)аміно)бутаноат включені до Списку № 2 Таблиці І Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, тому їх обіг на території України підпадає під дію заходів контролю, регламентованих Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Як вбачається з наданого копії вироку Ленінського районного суду м.Іваново від 02.12.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п. «г» ч.4 ст.228.1 КК РФ, дії останнього кваліфіковані як замах на незаконний збут наркотичних засобів у великому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 КК РФ замахом на злочин визнаються умисні дії (бездіяльність) особи, які безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з обставин, що не залежать від цієї особи.

Ч.4 п. «г» ст.228.1 КК РФ передбачає відповідальність за дії, передбачені, ч.1, ч.2, ч.3 зазначеної статті, а саме незаконні виробництво, збут або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також незаконні збут або пересилання рослин, що містять наркотичні речовини або психотропні речовини, або їх частин, які містять наркотичні засоби або психотропні речовини, здійснені в великому розмірі.

Зазначеному положенню ч. 3 ст. 30 КК РФ відповідають ч.ч. 1, 2 ст. 15 КК України, а саме: «Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі».

Ч 3. Ст..307 КК України передбачає покарання дії, передбачені ч.1, ч.2 статті за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього.

Згідно інформації Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, наданої на запит суду, сполуки PVP, синоніми назви: а - піролідиновалерофенон, а -PVР, хімічна назва - 1-феніл-2-піролін-1-іл-пентан-1-он та MDMB – CHMINAKA, синонім назви: (S) –MDMD-CHMINAKA, хімічна назва – метил (2S) – 3,3 – дим етил-2- ( 1-циклогексилметил- 1Н-індазол-3-карбоніл)аміно)бутаноат включені до Списку № 2 Таблиці І Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено, Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, тому їх обіг на території України підпадає під дію заходів контролю, регламентованих Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» вирішуючи питання про кваліфікацію дій винного, суд повинен мати на увазі, що в тих випадках, коли вони були пов`язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами різних видів, розмір цих засобів (речовин) визначається виходячи з їх загальної кількості.

Загальна кількість психотропних речовин а-PVP, вилучених у ОСОБА_1 складає 126,38 грамів, що становить особливо великий розмір відповідно до таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 №188.

Тобто кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: замах на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинений за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були психотропні засоби в особливо великих розмірах.

Санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання від 9 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У відповідності до вимог ч.4 ст.610 КПК України, суд дотримується тривалості призначеного вироком суду РФ покарання.

Конфіскація майна вироком Ленінського районного суду м. Іваново не призначалась, а відповідно до п.d) ст.11 Конвенції, суд не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи, додаткове покарання у виді конфіскації майна не повинно застосовуватись при відбуванні вироку на території України.

Тому вказаний вирок РФ підлягає виконанню на території України та за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_1 підлягає відбуванню покарання у виді 9 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02.12.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) зарахувати в строк відбування покарання час його затримання та тримання під вартою з 12.02.2016 року по 13.12.2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 86 Кримінально-виконавчого кодексу України вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, тому до компетенції суду в Україні не віднесено визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9-11 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, ст.ст. 372, 392, 395, 606-610 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України – задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду м. Іваново від 02.12.2016 року, яким громадянина України ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ до 9 років позбавлення волі, привести у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України до 9 (років) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 02.12.2016 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015) зарахувати в строк відбування покарання час його затримання та тримання під вартою з 12.02.2016 року по 13.12.2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 03.12.2021 року о 10-40 годині.

Суддя О.В. Плечищева