Ухвала суду № 101613922, 30.11.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/2167/2021

ЄУН 331/3912/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю « Корвет» про визнання договору позики недійсним,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ « Компанія «Корвет», за результатами розгляду якого просила визнати недійсною угоду, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ « Компанія « Корвет» про надання позики у розмірів 859 600,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( далі суд) в особі судді Скользнєвої Н.Г. від 23 липня 2021 року провадження у цій справі відкрито ; прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження; розгляд справи призначено у підготовче судове засідання на 10 вересня 2021 року ( а.с.32-33).

Ухвалою суду від 10 вересня 2021 року клопотання представника позивачки – адвоката Сєдова М.В. ( ордер серії АР № 1053634, виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 3 від 06.07.2021 р. – а.с.10) задоволено, підготовче судове засідання відкладено на 07 жовтня 2021 року ; продовжено строк проведення підготовчого провадження по цій справі до 23 жовтня 2021 року ( а.с.42).

Згідно розписки повістку про виклик до суду позивачки на 07.10.2021 р. – 10:30 годин отримано її представником – адвокатом Сєдовим М.В. 10.09.2021 року ( а.с.46).

В судове засідання, призначене на 7 жовтня 2021 року – 10:30 годин, ані позивач, ані його представник не з`явилися ; про причину неявки суд не повідомили; заяв, клопотань від них до суду не надходило, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 22 жовтня 2021 року – 15.45 годин ( а.с.110).

Відповідно до поштового повідомлення 85483 0043728 6 ОСОБА_3 особисто 17.09.2021 року отримав судову повістку про виклик в судове засідання на 6.10.2021 року -13.30 годин.

В судове засідання, призначене на 22.10.2021 року- 15:45 годин, ані позивач, ані його представник вдруге поспіль не з`явилися.

22 жовтня 2021 року від представника позивачки – адвоката Сєдова М.В. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи через його перебування у відрядженні в м. Києві ( а.с.114).

Ухвалою суду від 22 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання представника позивачки – адвоката Сєдова М.В. про відкладення розгляду справи відмовлено ; підготовче провадження у цій справі закрито; справу призначено до розгляду по суті на 30 листопада 2021 року ( а.с.117-119), про що сторони були повідомлені судом належним чином ( а.с. 121).

В судове засідання, призначене на 30.11.2021 року - 13:15 годин, ані позивач, ані його представник втретє поспіль не з`явилися.

29 листопада 2021 року від представника позивачки – адвоката Сєдова М.В. до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи через його перебування у відрядженні в м. Дніпро.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до такого.

З матеріалів справи вбачається , що позивачка та її представник не з`являлися для участі в судових засіданнях 3 рази поспіль.

Відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, які встановлюють порядок виклику сторін у судове засідання, судова повістка, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі і вручається службовій особі, яка розписується про одержання повістки, у разі, якщо сторона у справі є юридичною особою (ч. 6 ст. 128). Розписки про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день, особами, які її вручили повертається до суду (ч. 2 ст. 130).

Наявність в матеріалах справи розписки представника позивачки – адвоката Сєдова М.В. про отримання ним особисто в суді повістки в судове засідання , призначене на 07.10.2021 р. ; його заяв про відкладення судових засідань, призначених на 22.10., 30.11.2021 року, свідчить про те, що позивачка та її представник були належним чином повідомлені судом про дату, час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до положень частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті. 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не з`явилися в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомили про причини неявки, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Тобто зі змісту вищезазначених норм ЦПК слідує, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання, який був належним чином повідомлений, суд залишає позовну заяву без розгляду незалежно від причини такої неявки.

Зазначена правова позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі № 553/3688/16-ц.

Крім того, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду.

Це підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленій в ухвалі № 6-24063 ск 15.

Пунктом першим частини другої статті 200 ЦПК України також передбачено залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Відповідно до частини другої статті 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обов`язки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем або її повноважним представником своїх прав, останні не виконали покладені на них процесуальні обов`язки та тричі поспіль у судове засідання не з`явилися.

На підставі викладеного, та з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні заяви позивача або його представника про розгляд справи за відсутності сторони позивача, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до статті 257 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч. 3 ст. 131, п.1 ч.2 ст.200, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса : АДРЕСА_2 ), товариства з обмеженою відповідальністю « Корвет» (адреса: м. Запоріжжя, вул.. Антенна, буд.11, код ЄДРПОУ 30399166) про визнання договору позики недійсним, залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Повний текст ухвали складено 30 листопада 2021 року.

Особам, які не були присутні в судовому засіданні, направляється копія ухвали в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя: Н.Г.Скользнєва