Рішення № 101612791, 02.12.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3231/21

ЄУН 226/3231/21

Провадження № 2/226/950/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2021 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

за участю секретаря Новикової К.В.,

розглянувши в залі суду в місті Мирноград Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», про стягнення моральної шкоди, отриманої внаслідок нещасного випадку на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Мирноградвугілля» про стягнення моральної шкоди, отриманої внаслідок нещасного випадку на виробництві, в обґрунтування якого вказав, що з 15.07.2008 року і по теперішній час він перебуває у трудових відносинах з ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», де працює вантажником 5 розряду. 16.08.2021 року під час роботи у першу зміну при виконанні наряду з розпилювання лісоматеріалу на бруси та дошки верстатами СПРЛ-1 та СПРЛ-2 на лісовому складі шахти на вході у ріжучий блок верстату СПРЛ-1 заклинило брус, який він став поправляти важелем направляючого ролику верстату. Під час вказаних дій з верстату СПРЛ-1 у зворотному напрямку від ходу руху бруса з ріжучого блоку вийшов один розпил раніше розпиляного бруса, який вдарив його в обличчя в районі перенісся, від чого він упав на асфальтно-бетонне покриття та втратив свідомість. В результаті нещасного випадку він отримав ушкодження в виді відкритого осколкового перелому кісток носу із заміщенням, забиту рану спинки носа праворуч, ЗЧМТ, струс головного мозку, які згідно висновку ЛКК не відносяться до важких виробничих травм.

За наслідками розслідування обставин отримання ним ушкоджень було було складено акт Н-1. З 16.08.2021 по 26.08.2021 він перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування», а в подальшому знаходився на амбулаторному лікуванні. Висновком МСЕК м.Покровськ від 13.10.2021 йому вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності терміном на один рік. Вказуючи на те, що отримання цієї травми призвело до значних фізичних і моральних страждань, так як він став частково непрацездатним, що перешкоджає йому вести повноцінний спосіб життя, призводить до психологічного дискомфорту та вимагає від нього докладання додаткових зусиль для організації свого способу життя, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 20000 грн.

Оскільки справа виникла з трудових правовідносин, її розгляд здійснюється у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін. Клопотань про розгляд справи за участю сторін сторони не заявили.

Згідно відзиву відповідача, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу в результаті ушкодження здоров`я на виробництві, ним не визнаються. В якості аргументів на користь своєї позиції відповідач вказує, що основною причиною настання нещасного випадку, що стався з позивачем, є вина самого позивача, який при виконанні трудових обов`язків не дотримався вимог з охорони праці та правил безпеки, та крім цього, звертає увагу на недоведеність позивачем спричинення йому моральної шкоди.

Судом встановлено, що позивач з 15.07.2008 по теперішній час перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді вантажника 5 розряду, що вбачається з його трудової книжки (арк.спр.10).

16.08.2021 року під час виконання трудових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом форми Н-1/П від 10.09.2021.

Згідно встановлених актом обставин, 16.08.2021 рамник-вантажник 5 розряду ОСОБА_1 , працюючи у першу зміну, отримав наряд на виконання робіт з розпилювання лісоматеріалу на бруси та дошки на верстатах СПРЛ-1 та СПРЛ-2 на лісовому складі шахти. Об 11.15 год. в процесі виконання робіт з розпилювання бруса на дошки, брус, який був укладений на лісо датчику верстата СПРЛ-1, заклинило на вході у ріжучий блок верстату, і ОСОБА_1 став важелем направляючого ролику верстату поправляти заклинений брус. У цей час з верстату СПРЛ-1, у зворотному напрямку від ходу руху бруса, з ріжучого блоку вийшов один розпил раніше розпиляного бруса, який краєм вдарив ОСОБА_1 в обличчя в область перенісся.

Отримана позивачем під час виконання трудових обов`язків травма визнана виробничою. Причинами настання нещасного випадку визнано порушення технологічного процесу при експлуатації верстату СПРЛ-1, невиконання посадових обов`язків начальником дільниці технологічного комплексу поверхні (ТКП) ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», яке виразилося у здійсненні неналежного контролю за виконанням робіт, невиконання вимог інструкції з охорони праці самим рамником-вантажником та недотримання потерпілим заходів особистої безпеки під час виконанні робіт. Супутньою причиною визнано незадовільний стан верстату повздовжнього розпилювання лісу СПРЛ-1.

Серед осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, значиться і сам позивач, який згідно акту не дотримався вимог технологічної документації (проектів, інструкцій і т.п.) та нормативних актів з охорони праці у відповідності до «Паспорту ведення робіт на станку поздовжнього розпилювання лісу СПРЛ-1 лісового складу ВП «Шахта «Капітальна» під час виконання робіт, Інструкції з охорони праці та Правил безпеки у вугільних шахтах під час виконання отриманого наряду (а.с.18-19).

Акт позивачем не оскаржений.

Згідно медичної документації позивачу за наслідками травми встановлено діагноз: відкритий осколковий перелом кісток носу. Забійно-рвана рана спинки носу справа. ЗЧМТ. Струс головного мозку.

З 16.08.2021 по 26.08.2021 він знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні КНП «Покровська клінічна лікарня інтенсивного лікування» (а.с.23).

Згідно висновку МСЕК від 13.10.2021 року позивачу вперше за наслідками виробничої травми встановлено 20% втрати професійної працездатності строком до 01.11.2022 з датою переогляду 13.10.2022 (а.с.25).

Надавши оцінку дослідженим доказам, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно Конституції України, життя і здоров`я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, який в силу ст.160 КЗпП має здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, згідно статті 173 цього Кодексу відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Відповідно до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

Таким чином, позивач має визначене законом право на відшкодування моральної шкоди від нещасного випадку на виробництві.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди є безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд бере до уваги ступінь втрати позивачем професійної працездатності, глибину фізичних та душевних страждань, що пов`язані з перенесенням позивачем фізичного болю, необхідністю вжиття додаткових зусиль для організації свого життя у зв`язку із ушкодженням здоров`я, обставини нещасного випадку і, виходячи із засад розумності і справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 16000 гривень.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі в порядку ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 726,40 грн.

На підставі ст.ст.43, 46 Конституції України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, ст.9 Закону України «Про охорону праці», керуючись ст.ст. 2,5,6,12,13,259,352,354,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля», про стягнення моральної шкоди, отриманої внаслідок нещасного випадку на виробництві, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля», (ЄДРПОУ 32087941), місце розташування: м.Мирноград, Донецька область, вул.Соборна, буд.1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (податковий номер НОМЕР_1 ), місце реєстрації: АДРЕСА_1 , у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля», (ЄДРПОУ 32087941), місце розташування: м.Мирноград, Донецька область, вул.Соборна, буд.1 на користь держави судовий збір в розмірі 726,40 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.І.Клепка