Ухвала суду № 101611486, 17.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2609/11247/12

6/760/724/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Конішевському Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2021 представник ТОВ "ФК «Еліт Фінанс» звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2012 було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 204 012, 27 грн.

Зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2021 замінено стягувача на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» .

Вказує, що на підставі даного рішення суду позивачу були видані виконавчі листи, проте згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що виконавчі листи з примусового виконання вказаного вище рішення суду були завершені в Солом`янському ВДВС м.Києва та на час звернення до суду з даним клопотанням оригінали виконавчих листів на примусовому виконанні не перебувають.

Заявник вважає, що оскільки оригінали виконавчих листів у відділі примусового виконання відсутні, що на думку заявника свідчить про їх втрату, а тому просить видати відповідні дублікати та поновити строк на пред`явлення їх до примусового виконання.

Враховуючи викладене вище, просить заяву задовольнити.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче повадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примуового виконання протягом трьох місяців.

Судом встановлено, що 15.06.2012 рішенням Солом`янського районного суду м. Києва задоволено позов Публічного акціонерного товариства «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 204 012, 27 грн.

05.04.2013 стягувачем в особі представника позивача ПАТ «КБ`Надра» були отримані два виконавчі листи, що підтверджується копією відповідної розписки.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2021 у даній справі було замінено стягувача на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

Згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» строк для виконання судових рішень визначається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до Акту про втрату виконавчих документів від 04.08.2020 виконавчі документи в результаті перевірки наявних матеріалів кредитної справи № 93/П/27/2006-840 щодо позичальника ОСОБА_1 виявленні не були.

На думку заявника, оскільки виконавчі листи з примусового виконання вказаного вище рішення суду були завершені в Солом`янському ВДВС м.Києва та на час звернення до суду з даним клопотанням оригінали виконавчих листів на примусовому виконанні не перебувають, як і відсутні у стягувача, вважає, що є підстави для задоволення поданої заяви щодо видачі їх дублікатів.

При цьому звертає увагу, що саме внаслідок здійсненні дій щодо ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та відсутності відповідних відповідальних працівників, що здійснювали супровід даної справи, строк пред`явлення виконавчих листів було пропущено з поважних причин.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, діючій на момент ухвалення рішення та видачі виконавчого листа) рішення суду може бути пред`явлено до виконання протягом року.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлювались для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.

Так, метою застосування ст. 433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов`язаних з людським фактором.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник посилається на те, що оригінали виконавчих листів втрачені, а тому заявник пропустив строк для пред`явлення виконавчих документів з поважних причин.

Крім того, заявник зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Не заперечуючи такого права у заявника, суд у той же час звертає увагу на наступне.

Будь-яких доказів того, що в зв`язку з ліквідацією банку був ослаблений юридичний супровід розглянутих судом справ заявник до суду не надав.

Доказів чи обґрунтувань, з яких можна було б зробити висновок про поважність причин пропуску звернення виконавчого листа до виконання, які були отримані представником банку у квітні 2013, також не надав.

Що стосується приведеного в заяві аналізу, суд виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Судом у встановлені законом строки були захищені порушені права заявника, справа була розглянута в розумні строки, визначені ст. 157 ЦПК України (в редакції, діючій на момент ухвалення рішення).

Тобто, заявник, як стягувач, мав можливість звернути ухвалене судом рішення до виконання в визначені законом строки, які є достатніми у порівнянні з встановленими законом строками розгляду справи.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявник не навів будь-яких доказів поважності причин пропуску строку звернення виконавчого листа до виконання, а приведені ним причини пропуску цього строку, виходячи з приведеного вище аналізу, на думку суду, не можуть вважатися поважними, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства « КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Букіна