
Номер провадження 2-а/754/148/21
Справа №754/6477/21
РІШЕННЯ
Іменем України
(повне судове рішення складено 03 грудня 2021 року)
30 листопада 2021 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О.В., секретар судового засідання: Гончаренко М.М., справа № 754/6477/21
ОСОБА_1 - позивач
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відповідач
Вимоги позивача: скасування постанови
Куліковський В.В. - представник відповідача
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і не погоджуючись із притягнення його до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000057057 від 13.04.2021 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі та стягнути на його користь 1458,40 грн. - матеріальної шкоди та 454 грн. - судового збору.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, а відповідач позов не визнав.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі: 680 грн. з наступних підстав.
Відповідно до оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000057057 від 13.04.2021 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, позивач 13.04.2021 в 09:25 год. за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 2 зупинив керований ним ТЗ Міtsubishi lancer р. н. НОМЕР_1 ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушено п. 15.9 «г» ПДР.
Відповідно до наданих позивачем фіскальних документів, ним сплачено: 1270 грн. (послуги евакуатора) + 127 грн. (послуги переказу коштів) + 144 грн. (послуги збереження ТЗ на спеціальному майданчику) + 14,40 грн. (послуги переказу коштів) = 1555,40 грн..
Згідно пп. «г» п. 15.9 ПДР, 15.9 Зупинка забороняється: г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 77 КАС України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. У справах щодо застосування суб`єктом владних повноважень чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, зменшення розміру заробітної плати тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями позивача чи його близьких осіб щодо здійснення цього повідомлення, покладається на відповідача. 3. В адміністративних справах, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу, обов`язок доказування шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішеннями Кабінету Міністрів України, покладається на позивача. 4. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. 5. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. 6. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Зупинення позивачем та залишення автомобіля ближче 10 м від пішохідного переходу, відповідачем задокументовано та зафіксовано в режимі фотозйомки з місця події і дана обставина не спростовується позивачем.
Доводи позивача про те, що автомобіль стояв біля узбіччя дороги на проїжджій частині дороги в першому ряді, не чіпляв бордюр, не заважав іншим транспортним засобам та не створював аварійної ситуації на дорозі, а також автомобіль стояв не на пішохідному переході і не заважав проходу пішоходів, не свідчать про неправильність притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки залишення автомобіля ближче 10 м від пішохідного переходу візуально обмежує огляд пішоходами проїжджої частини дороги, а водіям обмежує візуальний огляд самого пішохідного переходу.
Посилання в позові на порушення положень ст. 265-2 КУпАП є безпідставним, оскільки в цій статті йдеться про тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції.
Відповідач немає відношення до Національної поліції.
Згідно ч. 2 ст. 265-4 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставки для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється у разі вчинення порушення, передбаченого частинами третьою та сьомою статті 122 (порушення правил зупинки, стоянки в межах відповідного населеного пункту), частиною першою статті 152-1 цього Кодексу, у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті, а так само у разі вчинення порушень, передбачених частинами другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу.
Згідно пп. «г» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП, для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб: 2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.
Запровадження карантину не є правовою підставою для недотримання ПДР, тому, посилання на це в позові є безпідставним.
ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Будь-яких інших конкретних правових доказів, які б свідчили, що він не вчиняв дій про які йдеться в постанові відповідача та недотримання відповідачем вищевказаних норм права, позивач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
Також суду не надано і судом не здобуто доказів, які б свідчили про наявність неправомірних дій або бездіяльності відповідача по відношенню до позивача та які призвели до заподіяння позивачу шкоду.
З урахуванням викладеного, правові підстави для задоволення позову відсутні.
За таких обставин, позов не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 5 ст. 139 КАС України, 5. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні 30.11.2021 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення і в якій було допущено описку.
Постановленою з власної ініціативи суду ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2021 ухвалено: «Виправити описку в абзаці першому резолютивної частини вступної та резолютивної частини рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2021 у справі № 754/6477/21 та замість адреси реєстрації і РНОКПП: « АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 » вказати адресу реєстрації і РНОКПП: « АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ».
Тому при складанні повного судового рішення абзац перший резолютивної частини викладається з урахуванням ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 30.11.2021 про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 241-250 КАС України,
ВИРІШИВ: Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, 6, ЄДРПОУ: 37405284). Судові витрати покласти на позивача. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. СУДДЯ:
Судове рішення № 101610835, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 03.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/6477/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: