Ухвала суду № 101610801, 30.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/221/21

Справа № 754/15329/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

30 листопада 2021 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., перевіривши скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича,

В С Т А Н О В И В:

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Пересади Б.О., звернувся до суду зі скаргою на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мілоцького Олега Леонідовича, в якій просить:

- визнати неправомірними рішення та дії приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича щодо відкриття виконавчого провадження № 65754940;

- визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про відкриття виконавчого провадження № 65754940;

- визнати неправомірними та скасувати усі подальші постанови приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича, які було винесено у виконавчому провадженні № 65754940, а саме: постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 09.06.2021, постанову від 09.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 09.06.2021 про арешт майна боржника, постанову від 22.06.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження;

- зобов`язати приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича закрити виконавче провадження № 65754940 та скасувати усі накладені арешти;

- зобов`язати приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду за наслідками розгляду даної скарги повідомити суд і заявника про її виконання;

- стягнути з приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з розглядом цієї скарги у розмірі 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень.

Скаржник зазначає, що заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11.12.2014 у справі № 754/15329/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Сейлз Майстер» на користь ОСОБА_3 82 559,52 Євро та судові витрати у сумі 3 827,96 грн. На даний момент здійснюється перегляд вказаного заочного рішення.

У скарзі зазначається, що адвокату боржника Пересаді Б.О. , 10.11.2021 з наявних у вільному доступі автоматизованої системи виконавчого провадження та єдиного реєстру боржників стало відомо, що стосовно Боржника приватним виконавцем Мілоцьким Олегом Леонідовичем здійснюється виконавче провадження № 65754940. Проте, Боржник не отримував жодних документів виконавчого провадження за адресою свого місця (реєстрації) проживання: АДРЕСА_1 . Пересада Б.О. 11.11.2021 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та виявив обставини, які, на його думку, свідчать про незаконність відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною другою статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Разом із тим, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 6, відповідно до статті 385 ЦПК скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Також суди повинні враховувати, що коли в законі встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, стаття 26 - оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, стаття 58 - оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування звіту про оцінку майна (Закону про виконавче провадження), їх перебіг має визначатися за цими нормами, а не за нормами статті 385 ЦПК. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Наприклад, при оскарженні бездіяльності зазначених осіб у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення до уваги може бути взято ті обставини, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).

З матеріалів скарги вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мілоцьким Олегом Леонідовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65754940 на підставі дублікату виконавчого листа №754/15329/14-ц, виданого Деснянським районним судом міста Києва 04.06.2021, а також винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 09.06.2021, постанову від 09.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову від 09.06.2021 про арешт майна боржника та постанову від 22.06.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження.

У скарзі зазначається, що адвокату боржника Пересаді Б.О. , 10.11.2021 з наявних у вільному доступі автоматизованої системи виконавчого провадження та єдиного реєстру боржників стало відомо, що стосовно боржника приватним виконавцем Мілоцьким Олегом Леонідовичем здійснюється виконавче провадження № 65754940. Вказано, що боржник не отримував жодних документів виконавчого провадження за адресою свого місця (реєстрації) проживання: АДРЕСА_1 . Також у скарзі йдеться про те, що Пересада Б.О. 11.11.2021 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та виявив обставини, які, на його думку, свідчать про незаконність відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак до матеріалів скарги не надано жодних доказів на підтвердження того, що про існування виконавчого провадження № 65754940 боржник чи його представник дізнався лише 10.11.2021, а ознайомився з матеріалами виконавчого провадження - 11.11.2021.

Суд зауважує, що скарга на рішення та дії державного виконавця надійшла до суду після спливу більше, ніж п"ять місяців з моменту відкриття виконавчого провадження. Доказів того, що скаржник довідався лише 10 листопада 2021 про відкриття виконавчого провадження матеріали справи не містять; клопотання про поновлення строку для подання скарги також не заявлено.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи те, що скаржник звернувся зі скаргою 18.11.2021 та оскаржує рішення та дії приватного виконавця від 09.06.2021, суд приходить до висновку, що скаржником пропущено строк для звернення до суду із вказаною скаргою.

Також слід зазначити, що у вимогах скарги заявником об"єднано вимоги, які слід розглядати за правилами різного судочинства.

Частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 3 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц, Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, вимоги скарги щодо визнання неправомірними та скасування постанов приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про стягнення з боржника основної винагороди від 09.06.2021, постанови від 09.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанови від 22.06.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому в цій частині скаги необхідно відмовити у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 126, 127, 186, 353, 354, 447, 449 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в частині вимог скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування постанов приватного виконавця Мілоцького Олега Леонідовича про стягнення з боржника основної винагороди від 09.06.2021, постанови від 09.06.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанови від 22.06.2021 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження № 65754940 відмовити.

В іншій частині вимог скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мілоцького Олега Леонідовича - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особи, заяви яких залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, мають право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак