Рішення № 101609641, 03.12.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Попова В. О.

Справа № 644/4966/21

Провадження № 2/644/2084/21

03.12.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 грудня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Попової В.О.

за участю

секретаря судового засідання Луценко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за опалення та підігрів гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі», належала на праві власності відповідачу ОСОБА_1 . За період з 01.03.2015 по 31.03.2021 відповідач не в повному обсязі сплачував отримані послуги за опалення та гарячу воду, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 35 534 грн 04 коп. Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача суму інфляційних витрат у розмірі – 2 191 грн 84 коп.; 3% річних від простроченої суми – 951 грн 05 коп. та сплачений судовий збір.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 червня 2021 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином та своєчасно. Через канцелярію суду представник позивача Вініцький М.В., який діє на підставі довіреності надав заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутність. На позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання, призначені на 06.07.2021, 07.09.2021, 03.11.2021, 03.12.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією на адресу за місцем реєстрації відповідача, яка підтверджена відомостями з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області. Крім того, відповідач повідомлявся про дату та час розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертався. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачі обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надали, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно з правилами ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Будинок АДРЕСА_2 є багатоквартирним, з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює позивач - КП «Харківські теплові мережі».

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу квартири від 12.04.2021, відповідач ОСОБА_1 уклав зазначений договір з ОСОБА_2 про продаж квартири АДРЕСА_1 (а.с. 3-4). Тобто ОСОБА_2 12.04.2021 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 12.04.2021, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1325 (а. с. 3-4).

Відповідач був споживачем послуг з теплопостачання шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 .

Відтак, до укладання договору про купівлю-продаж квартири від 12.04.2021, за користування якої за відповідачем виник борг по сплаті послуг з підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання, ОСОБА_1 був власником даної квартири.

Із відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу за вказаною адресою вбачається заборгованість у загальному розмірі 35 534 грн 04 коп. за житлово-комунальні послуги за період до 31 березня 2021 року (а.с. 6-7).

Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, до 01.05.2019 року регулювались Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV (далі за текстом Закон України від 24.06.2004 № 1875-ІV), з 01.05.2019 року Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі за текстом Закон України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, ч. 1 ст. 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно вимог п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004, п. 5.ч. 2 ст. 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Частиною другою статті 382 ЦК України встановлено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Таким чином, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна належним відповідачем є попередній власник.

При цьому договір купівлі-продажу від 12.04.2021, не містить застережень про переведення боргу попереднього власника й не містить згоди кредитора на таку заміну, що узгоджується з положеннями статті 520 ЦК України (заміна боржника у зобов`язанні).

Згідно із преамбулою Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» він визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Стаття 7 Закону Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» присвячена обов`язкам співвласників багатоквартирного будинку.

Положеннями цієї статті є встановлення у її частині другій правила, відповідно до якого кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Крім того, частина третя цієї ж статті передбачає, що у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення набуття новим власником усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.

Тлумачення наведеної норми права у системному зв`язку з вище приведеними нормами надає можливість дійти висновку про те, що у даному випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачені законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги.

Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.

Аналогічний висновок містить правова позиція , викладена в Постанові ВС від 01.09.2020 року по справі № 686/6276/19; провадження № 61-3604 св 20.

Згідно ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності складає 3 роки. На підставі ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторін у спорі, зробленому до ухвалення їм рішення. Такі заяви до суду не були надані.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 2 191 грн 84 коп. та трьох процентів річних в сумі 951 грн 05 коп. у зв`язку із простроченням відповідачем оплати комунальних послуг з підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання.

Своїх заперечень проти позову та доказів, які б обґрунтовували такі заперечення відповідачем суду не надано.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що несплата відповідачем боргу за надані послуги позивачу КП “Харківські теплові мережі" є порушенням зобов`язань, враховуючи відсутність заяви відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги КП “ Харківські теплові мережі " підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 141, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та підігрів гарячої води – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.03.2015 по 31.03.2021 в сумі 35 534 грн 04 коп., інфляційні витрати в розмірі 2 191 грн 84 коп. та 3% річних в сумі 951 грн 05 коп., всього 38 676 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», вул. Мефодіївська, б. 11, м. Харків, 61037 р/р НОМЕР_3 ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119 суму сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення (заочне) складено 03.12.2021.

Головуючий – суддя: Попова В.О.