Ухвала суду № 101609562, 03.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

Справа № 631/1274/21

Провадження № 2/631/773/21

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

03 грудня 2021 року смт Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Пархоменко І. О., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області від імені та в інтересах ОСОБА_1 з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Питання щодо відкриття провадження у справі судом ще не вирішено.

Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку, виконавчого напису нотаріуса № 6858 від 21.09.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову представник позивача посилається на те, що до Нововодолазького районного суду Харківської області звернувся з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Повідомляє суд, що на даний час Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В. П. здійснюється примусове виконання оскаржуваного виконавчого напису, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 67234397 від 23.10.2021 року. Для недопущення можливого порушення майнових прав позивача просив зупинити стягнення по виконавчому провадженню на підставі оскаржуваного виконавчого напису до набрання законної сили рішення суду по даному спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин, суд доходить висновку про розгляд заяви без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи у межах заявленого клопотання, суд доходить наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові по справі № 308/8567/20 від 14 червня 2021 року зазначив, що системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20 забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 6858, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 21.09.2021 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» заборгованості в сумі 165539,52 грн.

Виконавчий напис № 6858 перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченко В. П. (виконавче провадження № 67234397).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року по справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19.

Отже, між сторонами існує спір, предметом позову по даній цивільній справі є оскарження виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, як такого, що вчинений з порушенням норм матеріального права й позивач клопоче про вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.

За п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З урахуванням встановлених обставин, беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому, вважає за необхідне заяву представника позивача про забезпечення позову задовольнити та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за виконавчим написом № 6858 від 21.09.2021, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною до вирішення по суті справи за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149 - 153, 259 - 261, 353 - 355 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача Прасолова І. В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 21 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною за реєстровим № 6858 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» заборгованості в сумі 165539,52 грн., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка Віталія Петровича (виконавче провадження № 67234397 від 23.10.2021).

Згідно зі статтею 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Амельченку Віталію Петровичу для негайного виконання та особам, які беруть участь у справі - для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. О. Пархоменко