Ухвала суду № 101609557, 03.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1263/21

провадження № 2-з/631/9/21

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

03 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, за реєстровим № 7515, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 7140 гривень 39 копійок, який перебуває на примусовому виконанні у Нововодолазькому районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) (виконавче провадження № 6597215).

В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник вказала, що 24 вересня 2019 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем був вчинений виконавчий напис, яким з ОСОБА_1 була стягнута заборгованість у сумі 7140 гривень 39 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20180724-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі Договору факторингу № 20150721-Г від 21 липня 2015 року відступлено право вимоги за Договором № 1079/3859CLAPS від 21 січня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 .

06 липня 2021 року Нововодолазьким районним відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65972150 про стягнення коштів з позивача в розмірі 7140 гривень 39 копійок на підставі виконавчого напису № 7515, вчиненого 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. Будь-якого договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» Орєхова Л. Л. не укладала і коштів від нього не отримувала, але на даний час з її пенсії щомісяця утримується частина її доходу, в зв`язку з чим не вистачає коштів на оплату комунальних платежів та на лікування.

Також в обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник також вказала, що до Нововодолазького районного суду Харківської області подана позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позивач, ОСОБА_1 , звертається з заявою про забезпечення позову оскільки має обґрунтовані припущення, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса № 7515 від 24 вересня 2019 року приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. не отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» первинні документи щодо фінансових зобов`язань, відповідно сума вказана у виконавчому написі не є безспірною, а тому є всі підстави вважати, що за час розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» безпідставно будуть стягнуті надлишкові кошти.

Суд всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи та всі фактичні данні, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника у сукупності щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Слід відмітити, що у цивільному судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Пунктами 2 та 6 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.

Отже, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, застосовується судами, як захід забезпечення позову, при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, такий вид забезпечення може бути застосований для забезпечення позову лише при оскарженні виконавчого документа.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 звернулась з заявою про забезпечення позову, так як вважає, що виконавчий напис, вчинений 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та реєстровий під № 7515 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки будь-якого договору з відповідачем ОСОБА_1 не укладала, і коштів від нього не отримувала.Крім того, на думку заявника, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є. М. не отримав від відповідача первинні документи щодо її фінансових зобов`язань, а отже є всі підстави вважати, що за час розгляду справи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» безпідставно будуть стягнуті надлишкові кошти.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Норми статтей 50 та 88 Закону України «Про нотаріат» визначають умови вчинення виконавчих написів – безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та дотримання встановленого законом строку давності з дня виникнення у стягувача права такої вимоги, а також встановлюють право особи, чиїх прав та інтересів стосуються такі нотаріальні дії, на оскарження виконавчого напису нотаріуса в судовому порядку.

Підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються державним виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо державним виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Так, відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у випадку зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Про такі ж подібні види забезпечення позову йдеться в пунктах 5, 6 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто, при застосуванні Закону України «Про виконавче провадження», або статті 150 Цивільного процесуального кодексу України наступають ті самі правові наслідки, які перешкоджають подальшому вчиненню дій з виконавчого провадження.

В даному випадку необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, що свідчить про наявність підстав вважати, що існує ризик подальшого стягнення та відчуження належних позивачу грошових коштів (заробітної плати, пенсії, стипендії тощо), що унеможливить виконання рішення у даній справі, що в силу положень статтей 149 – 153 Цивільного процесуального кодексу України свідчить про обґрунтованість поданої заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вказаним виконавчим написом пов`язане з розглядом даної справи і виконанням можливого рішення за результатами її розгляду, вжиті заходи є співмірними із заявленими позивачем позовними вимогами.

Заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, ОСОБА_1 викладено свої доводи щодо можливості настання несприятливих наслідків у разі невжиття таких заходів, а зазначені позивачем підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до пункту 6 частини 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України.

У заяві про забезпечення позову вказано причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено приписами статті 151 Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, зважуючи на характер спірних правовідносин, з урахуванням інтересів сторін і завдань цивільного судочинства, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частини 3 статті 154 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 151, 153, 260, 261, 352 – 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», із залученням до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 24 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, за реєстровим № 7515, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35017877, заборгованості у розмірі 7140 гривень 39 копійок, який перебуває на примусовому виконанні у Нововодолазькому районному відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) (виконавче провадження № 6597215).

Згідно зі статтею 158 Цивільного процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Копію ухвали направити до Нововодолазького районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (мсто Харків) для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Дані про стягувача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35017877, місцезнаходження: 08200, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха, будинок № 9А, офіс 203.

Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т. М. Трояновська