Ухвала суду № 101609217, 03.12.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

03.12.2021

Справа №642/2765/21

Провадження 1-і/642/6/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Бородіної О.В., за участю: секретаря Нікіфорової К.В., прокурора Платунова А.С., захисника Неонета А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 2 ст.307 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 2 ст.307 КК України.

Щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відділення Військової служби правопорядку Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, термін дії якого спливає 11.12.2021 року.

Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

У провадженні Ленінського районного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених за ч. 2 ст.307 КК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю для судового провадження – суддю Гомада В.А.

Головуючий суддя Гомада В.А. знаходиться на лікарняному.

Тому розгляд питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 проводиться іншим суддею Ленінського районного суду м. Харкова визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, що відповідає положенням п.20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку перебування під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили застосувати щодо обвинуваченого інший більш м`який запобіжний захід домашній арешт.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У суду відсутні об`єктивні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Суд зазначає про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років із конфіскацією майна.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання та продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не зменшились.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкриміновано злочину, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв`язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Посилання обвинуваченого та його захисника на наявність в нього постійного місця проживання, суд не може взяти до уваги, оскільки, ці обставина існували на час вчинення інкримінованого злочину, і не стали стримуючим фактором від противоправних дій.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, правильність кваліфікації інкримінованих дій, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час судового провадження по суті. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.

Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 30.01.2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369, 376 КПК України, п.20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України, суд -

ухвалив:

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти відділення Військової служби правопорядку Харківського зонального відділу Військової служби правопорядку, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Чугуїв. вул. Гвардійська, продовживши строк цього запобіжного заходу до 30 січня 2022 року.

Термін дії ухвали до 30 січня 2022 року.

Ухвала щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя О.В. Бородіна