Вирок № 101606074, 03.12.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8076/21

Провадження №1-кп/639/580/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Макарова В.О.,

за участю секретаря - Єрьоміна А.О.,

прокурора - Свирипи В.А.,

захисника - адвоката Ярмака С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021221210000703 від 05.10.2021 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року о 17 год. 45 хв. перебував у торговій залі магазину «Водафон», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 147. В цей час, у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення будь-якого наявного майна в магазині, належного ТОВ «ВФ Ритейл» код ЄДРПОУ:41457291.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 спочатку підійшов до одного зі демонстративних столів вказаного магазину, на якому знаходились мобільні телефони, приєднані дротом до системи живлення та сигналізації.

У подальшому вибравши мобільний пристрій, що йому сподобався, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер свого діяння, та те що його дії є відкритими, нехтуючи присутністю в торговому залі працівників магазину «Водафон», узяв у руки мобільний телефон SAMSUNG A-52, вартість якого складає 9 727 грн. та від`єднав його від системи живлення та сигналізації.

Надалі він, бажаючи досягти свого злочинного умислу, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають працівники магазину відійшов від демонстративного столу та стрімко направився до виходу з приміщення на вулицю. У свою чергу, касир магазину «Водафон» ОСОБА_2 зрозумівши намір раніше їй незнайомого ОСОБА_1 почала бігти у напрямку останнього, намагаючись припинити незаконні дії, щодо відкритого заволодіння чужим майном, яке належить ТОВ «ВФ Ритейл»

Так, ОСОБА_1 вийшовши за рамку сповіщення сигналізації магазину, почав бігти у напрямку вулиці Полтавський Шлях, м. Харків, розуміючи, що його переслідує касир магазину «Водафон» ОСОБА_2 яка, вимагала щоб він повернув викрадене майно. ОСОБА_1 не реагуючи на вимогу повернути викрадений ним товар, продовжував свої протиправні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна.

Таким чином, ОСОБА_1 намагався заволодіти майном, на загальну суму 9 727 грн., виконавши до кінця всі дії, які вважав необхідними для доведення задуманого ним протиправного діяння, спрямованого на відкрите викрадення чужого майна, не зміг завершити злочин з причин, які не залежали від його волі, так як був затриманий співробітниками охорони торгового комплексу «Термінал», які почули вимогу працівника магазину «Водафон».

Вказаний товар був призначений для продажу, вартість якого становила 9 727 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/22567-ТВ від 18.10.2021.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його за встановлених судом обставин. Повідомив, що дійсно о 5.10.2021 р. намагався відкрито викрасти мобільний телефон з магазину «Водафон», проте був затриманий біля виходу сторонніми особами. У скоєному розкаявся, просив суворо його не карати, та призначити покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України.

Представник потерпілої особи подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності.

Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.

При цьому суд, беручи до уваги вищенаведене, відхиляє клопотання обвинуваченого про проведення дослідження доказів у повному обсязі, вважаючи його недоцільним та таким, що спрямоване на затягування судового розгляду.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України як закінчений замах на відкритте викрадення чужого майна (грабіж).

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, хоча відносно нього Херсонською місцевою прокуратурою у 2017-2018 роках направлено до суду ряд обвинувальних актів, згідно пояснень обвинуваченого відносно нього здійснюється досудове розслідування ще за декількома кримінальними провадженнями у м. Харкові, офіційно не працює, не одружений, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, його вік, стан здоров`я, репутацію, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

При цьому суд дійшов висновку, що досягнення мети покарання щодо ОСОБА_1 в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 186 КК України.

При цьому застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України при обранні такого виду покарання законом не передбачено.

Призначення ж обвинуваченому іншого виду покарання, в тому числі з можливим звільненням його від покарання в порядку ст. 75 КК України, на думку суду, не було б співмірним тяжкості вчиненого злочину з урахуванням його обставин, а також даним про особу обвинуваченого, який на час розгляду справи неодноразово притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення, в переважній більшості, злочинів проти власності.

До набрання законної сили вироком суду відносно ОСОБА_1 підлягає продовженню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 07 жовтня 2021 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день арешту

До набрання вироком законної сили продовжити відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати на проведене у кримінальному провадженні експертне дослідження в розмірі 514 (п`ятсот чотирнадцять) гривень 86 копійок (к/п, а.с. 58).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.10.2021 р. на речовий доказ у кримінальному провадженні – мобільний телефон Samsung A-52 IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , модель 5F/DS та вважати його повернутим ТОВ «ВФ Ритейл» (к/п, а.с. 20).

Речові докази: CD-R диск з відеозаписом з камер відео спостереження (к/п, а.с. 32), DVD+R диск з відео файлом (к/п, а.с. 111) – зберігати в матеріалах судової справи.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілої особи право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а обвинуваченому - також право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя В.О. Макаров