Рішення № 101604797, 03.12.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2181/21

Провадження №2/367/3927/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань – Бичок Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

УСТАНОВИВ:

25 березня 2021 ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі у твердій грошовій сумі в гривнях, що еквівалентно двомстам п`ятдесяти доларам США за курсом НБУ на час сплати, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини до досягнення повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з дати надходження позову і до повноліття дитини. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі у твердій грошовій сумі в гривнях, що еквівалентно двомстам п`ятдесяти доларам США за курсом НБУ на час сплати, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини до досягнення повноліття, щомісячно, починаючи стягнення з дати надходження позову і до повноліття дитини.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 07 листопада 2015 року у Відділі РАЦС Подільського районного управління юстиції у м. Києві, про що зроблений актовий запис № 1123. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 вказує, що діти проживають разом з нею.

Зазначає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в процесі розірвання, справа №367/7946/20 від 01 грудня 2020 року.

Стверджує, що ОСОБА_2 працевлаштований в Товаристві з обмеженою відповідальністю "РДС БУД” (ТОВ "РДС БУД"), ідентифікаційний код юридичної особи: 43627084 у якості керівника, а також він є співзасновником ТОВ "РДС БУД" ідентифікаційний код юридичної особи: 43627084, де розмір його частки складає 50%, отже 50% прибутку підприємства є також доходами ОСОБА_2 . Також зазначає, що батько відповідача, ОСОБА_5 передає ОСОБА_2 щомісячно грошову допомогу на онуків у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень, проте відповідач ці кошти присвоює собі, та оскільки відповідач не виконує своїх зобов`язань передбачених законодавством щодо утримання дітей у добровільному порядку, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення аліментів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 травня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

08 червня 2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, та стверджує, що він приймає та й надалі буде приймати активну участь у вихованні та утриманні дітей. Крім того спростовує інформацію, що його батько (пенсіонер), передає йому щомісячну грошову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень на утримання дітей. Вказує, що на час подання відзиву його заробітна плата становить 6 000 (шість тисяч) гривень із якої вираховуються податки. ТОВ «РДС БУД», де він працює та володіє 50% статутного капіталу, який складає всього 5 000 (п`ять тисяч) гривень, дивіденди за 2020 рік та перший квартал 2021 року не виплачував. Позовні вимоги визнає частково, а саме, про стягнення з нього аліменти на користь позивача на утримання дітей у розмірі однієї третини (1/3) доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення найстаршої дитини вісімнадцятирічного віку.

У судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов визнає частково, підтримав поданий ним відзив.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві 07 листопада 2015 року відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Акта депутата Бучанської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 , проживають: ОСОБА_1 , 1991 року народження, ОСОБА_3 2016 року народження, ОСОБА_4 , 2019 року народження, ОСОБА_6 , 1961 року народження.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до статей 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-Х1І від 27 лютого 1991 року та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до статті 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною третьою статті 181, частиною першою статті 183 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З роз`яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», убачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно частини першої статті 184 цього ж Кодексу, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Частиною другою статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

З довідки про доходи вих. № ПЕ 000000003 від 26 квітня 2021 року, яка долучена відповідачем до відзиву, вбачається, що ОСОБА_2 працює у ТОВ «РДС БУД» на посаді директора та за період з червня 2020 року по квітень 2021 року отримав дохід у розмірі 41 549 (сорок одна тисяча п`ятсот сорок дев`ять) гривень 95 копійок.

Відповідно до довідки Вих. № 2605-21/1 від 26 травня 2021 року, яка долучена відповідачем до відзиву, вбачається, що ОСОБА_2 володіє 50% статутного капіталу ТОВ «РДС БУД» у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, дивіденди учасникам товариства за 2020 рік, та за І квартал 2021 року не нараховувалися та не виплачувалися.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд не вбачає можливості сплати відповідачем аліментів на утримання дітей у розмірі, визначеному позивачем.

Відхиляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі, визначеному позивачем, суд зазначає, що при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, суд прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Враховуючи, що відповідач здорова та працездатна особа, інших осіб не утриманні немає, а позивач не має можливості у повній мірі забезпечити дітей усім необхідним, суд, максимально враховуючи інтереси дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її фізичному, моральному, культурному, духовному і соціальному розвитку.

Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об`єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що пред`явлені позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, що згідно вимог СК України зможе забезпечити виховання та утримання дитини на належному мінімальному рівні.

Відповідно до частини другої статті 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Крім того, позивач не позбавлений у подальшому звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів згідно статті 192 СК України.

Оскільки, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 гривень.

Відповідно до статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Згідно статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 19, 76-83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 березня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук