Ухвала суду № 101604672, 03.12.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/6007/21

Провадження № 4-с/362/49/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03.12.2021 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Марчука О.Л.,

при секретарі – Лущик Т.М.,

за участю – представника особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 ,

приватного виконавця – Бердара М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Обухівського району Київської області скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою в обґрунтування вимог якої зазначила, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. відмовив у задоволенні її клопотання про зупинення реалізації іпотечного майна у виконавчому провадженні № 66162011.

Посилаючись на те, що приватний виконавець необґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання, чим порушив положення Закону України «Про виконавче провадження» в частині необхідності визначення вартості іпотечного майна, шляхом проведення відповідної оцінки, заявник просить визнати наведені дії приватного виконавця неправомірними та зобов`язати приватного виконавця зупинити реалізацію іпотечного майна за визначеною початковою ціною та керуватись висновком ринкової вартості від 01 листопада 2021 року.

Представник особи, яка подала скаргу в судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив їх задовольнити з викладених у скарзі підстав.

Приватний виконавець в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що відмовляючи в клопотання він керувався відповідними положеннями порядку реалізації арештованого майна.

Стягувач був повідомлений про місце, день і час розгляду справ належним чином, шляхом отримання судової повістки про виклик, про причини неприбуття свого представника в судове засідання, суду не повідомив.

Вислухавши думку представника боржника і приватного виконавця, дослідивши письмові докази по справі та надані приватним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження № 66162011 в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.

08 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бердаром М.М. отримано клопотання боржника у виконавчому провадженні № 66162011, в якому остання просила винести постанову про зупинення реалізації іпотечного майна за його початковою ціною в розмірі 167 700 гривень 00 копійок та скерувати вищевказане майно на реалізацію за ціною, яка визначено висновком від 01 листопада 2021 року в розмірі 762 120 гривень 00 копійок.

Листом без номеру і дати приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бердар М.М. надав боржнику відповідь на її клопотання у якій відмовив у проханнях боржника, що були викладені в її клопотанні від 03 листопада 2021 року.

Зокрема, вирішуючи скаргу по суті вимог, суд керується нормами розділу II «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Так, пункт 1 даного Порядку передбачає, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Отже, суд враховує, що Постановою Апеляційного суду Київської області від 14 червня 2018 року частково змінено рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2018 року, на виконання якого 11 липня 2018 року було видано виконавчий лист за яким приватним виконавцем 21 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66162011, та встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки в розмірі 167 700 гривень 00 копійок.

Тобто, здійснюючи реалізацію предмета іпотеки в сумі 167 700 гривень 00 копійок, приватний виконавець діяв відповідно до вимог пункту 1 розділу II «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна, оскільки передав майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приватний виконавець обґрунтовано та правомірно відмовив боржнику в задоволені її клопотанні від 03 листопада 2021 року.

Як наслідок, посилання особи, яка подала скаргу на порушення приватним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставними і необґрунтованими.

У зв`язку з цим, у суду відсутні правові підстави для визнання незаконними зазначених дрй приватного виконавця.

Відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі статті 452 ЦПК України, на заявника слід покласти судові витрати, пов`язані з розглядом скарги за дві вимоги прохальної частини скарги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні вимог скарги, оскільки вона є безпідставною і необґрунтованою.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, ст. ст. 258 – 261, 450, 451 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара Миколи Миколайовича – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення – 03 грудня 2021 року.