Рішення № 101604082, 01.12.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/3389/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та по уточнюючій позовній заяві просить поновити пропущений строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення та скасувати постанову серії БАБ №822585 від 28.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його – ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126, ч.ч.5,6 ст.121,ч.1 ст.125 та ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн., мотивуючи тим, що 04.10.2021 ним було отримано постанову державного виконавця Кожан Олесі Володимирівни про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2021 про стягнення з нього за постановою №БАБ №822585 від 28.07.2021 штрафу в розмірі 6800 грн.. Вказана постанова була направлена йому простою кореспонденцією. При зверненні до державного виконавця 04.10.2021 йому було надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення, з якої вбачається, що 28.07.2021 о 7 год. 44 хв. в с. Заріччя по вул. Коростенській Овруцького району він керував мопедом марки «Ямаха», без реєстраційного номера, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, без мотошолома, не маючи права керування даним транспортним засобом, а також пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п.п.2,1 (а), 2,3 (г), 2.9 (в), 8.5 та 9.5 ПДР, тим самим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.126, ч.5 ст.121, ч.6 ст.121, ст.125 та ч.1 ст.122 КУпАП.

Однак, постанова про вчинення ним адміністративного правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у його присутності не складалася, про її існування він навіть не знав, від підпису не відмовлявся.

Дану постанову вважає необгрунтованою та незаконною, яка підлягає скасуванню оскільки не відображає дійсних обставин справи, винесена з порушенням чинного законодавства щодо її змісту та процедури, жодних доказів на підтвердження його вини до матеріалів справи не долучено, зокрема фото або відео фіксація не проводилась. У постанові відсутній його підпис.

Згідно зазначених даних у постанові вона нібито направлена йому 28.07.2021 рекомендованим листом. Хоча про існування постанови йому стало відомо із постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

У постанові не зазначено свідка або понятого, які б підтверджували факт його відмови від підпису у постанові.

Крім того вказав, що дійсно, десь літом, точної дати не пам`ятає, під час заправки скутера на заправці в с. Заріччя Овруцького району до нього підійшов працівник поліції та став запитувати документи, він повідомив, що заправить скутер та надасть. Працівник поліції став запитувати його анкетні дані, після чого відпустив. Будь- яких протоколів та постанов у його присутності не складалося, документів на скутер у нього ніхто не перевіряв. З ним в цей час знаходилася його донька - ОСОБА_2 , яка також може повідомити суду про дані обставини.

Крім того, зазначив, що даний скутер не відноситься до механічних транспортних засобів та мопедів, у відповідності до п.1,10, 2.13 ПДР, що механічний транспортний засіб— транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, мопед— двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Відповідач не перевірив належність скутеру до транспортних засобів - механічних транспортних засобів або до мопедів.

Відповідно до ч.3 ст. 283 КУПАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Жодних даних щодо технічного засобу , яким здійснено фото або відеозапис оскаржувана постанова не містить.

Представником відповідача – Головного управління Національної поліції в Житомирської області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить справу розглядати без його участі та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як вимоги є безпідставними та необгрунтованими. При цьому зазначив, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 Інструкції).

Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 28.07.2021 о 07 год. 44 хв. в с. Заріччя по вул. Коростенська Овруцької ОТГ керував мопедом "Ямаха", без мотошолома, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, керував не маючи права керування таким транспортним засобом, пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

У зв`язку з порушенням вищевказаних норм, інспектором СРПП ВП №1 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Морозом Є.М. на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн..

Водій при керуванні автомобілем (т\з) зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.

В даному випадку позивач порушив Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Його твердження на неправомірні дії з боку інспектора поліції, допущені під час складання спірної постанови, є необгрунтованими, оскільки будь-яких доказів наявності таких дій суду не надано.

Тому відповідачем було правомірно винесено оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення, доводи адміністративного позову не являються суттєвими для вирішення справи, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а відтак підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови відсутні.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази та врахувавши доводи сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити наступних підстав.

З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №822585 від 28.07.2021 вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 3400 грн., за те, що він 28.07.2021 о 7 год. 44 хв. в с. Заріччя по вул. Коростенській Овруцького району керував мопедом марки «Ямаха», без реєстраційного номера, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, без мотошолома, не маючи права керування даним транспортним засобом, а також пересік суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п.п.2,1 (а), 2,3 (г), 2.9 (в), 8.5 та 9.5 ПДР.

Об`єктивною стороною правопорушень, за які було притягнуто до відповідальності позивача, є керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака (ч.6 ст.121 КУпАП), керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), порушення вимог розмітки проїзної частини доріг (ч.1 ст.122 КУпАП), порушення правил користування мотошоломами (ч.5 ст.121 КУпАП) та інші порушення Правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу (ст. 125 КУпАП).

За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 8, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 зазначеного Закону визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, серед яких і те, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху України (ПДР)_останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил, що визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі - спеціальні правила); ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 1.10. ПДР під "механічним транспортним засобом" розуміється транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Буквальне тлумачення наведеного визначення не дає прямої і виключної відповіді на те, які транспортні засоби відносяться до механічних, а які ні. Тим більше друге речення не містить таких слів як "виключно" або "тільки", тому сказати, що цей термін застосовується виключно або тільки щодо тракторів, самохідних машин і механізмів, а також тролейбусів та транспортних засобів з електродвигуном потужністю понад 3 кВт не можна.

Тому у першу чергу, слід застосовувати визначення ПДР термінів "транспортний засіб" та "мопед". Під якими розуміється "пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів" та "двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт", відповідно.

Згідно з п.2.13 ПДР до транспортних засобів категорії А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 кум.см. або електродвигун потужністю до 4 кВт. При цьому, пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, А1 – мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт. Вказане свідчить про те, що до категорія А1 належать транспортні засоби, зокрема скутери з електродвигуном потужністю до 3 до 4 кВт, позаяк саме вони належать до механічних транспортних засобів у розумінні законодавства. На ці транспортні засоби право керування передбачає наявність дозвільних документів.

Правила дорожнього руху визначають механічний транспорт як транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Оскільки мопед і скутер мають двигун з робочим об`ємом до 50 см3 чи електродвигун потужністю до 4 кВт – вони є механічними транспортними засобами та підлягають обов`язковій реєстрації. Якщо ж потужність електродвигуна перевищує 4 кВт, то такі мопед чи скутер теж треба реєструвати, але вже в категорії А, тобто як мотоцикли.

Згідно з ПДР, всі механічні транспортні засоби повинні в обов`язковому порядку бути зареєстровані протягом 10 днів після їх придбання, одержання чи переобладнання (п.п. 30.1), а керування транспортним засобом, що не був зареєстрований у сервісному центрі МВС, забороняється законом (п.п. 2.9).

Тобто, враховуючи вищевикладене, скутер марки «Ямаха», з робочим об`ємом двигуна до 50 кубічних сантиметрів, вважається згідно національних ПДР саме "механічним транспортним засобом" та підлягає обов`язковій реєстрації. Відповідно положення пункту 2.1. ПДР повною мірою застосовуються і до водіїв мопедів марки «Ямаха», з робочим об`ємом двигуна до 50 кубічний сантиметрів, яким керував позивач.

Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів ( п.2.3 «г» ПДР). Відповідно до п. 2.1 «А» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, а також без номерного знака (п.2.9 «в» ПДР).

Відповідно п. 8.5 ПДР дорожня розмітка поділяється на горизонтальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорожніми знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положенням ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 5 статті 121 КУпАП - порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 125 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді попередження за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» законодавець закріпив, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Підставою вимоги у водія, тобто позивача, пред`явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України вказано саме порушення ним ПДР України. Тобто, вказана підстава, що передбачена п. 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, згідно якого поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Відповідно інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ у посадової особи відповідача в спірних правовідносинах не було.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як роз`яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 березня 2019 року по справі №686/11314/17, поліцейські не можуть вимагати у водія будь-яких документів, якщо у них немає доказів правопорушення.

У постанові по справі №357/10134/17 від 23.10.2019 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відсутність в матеріалах справи будь-якого доказу, як-то наприклад відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, невичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до відповідальності.

Відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів факту порушення позивачем ПДР України, а саме: порушення правил користування мотошоломом та порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.

Таким чином, за відсутності доказів на підтвердження факту порушення позивачем ПДР України, а саме: порушення правил користування мотошоломом та порушення вимог розмітки проїзної частини доріг, вимоги посадової особи відповідача до нього про пред`явлення документів, в тому числі посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб не грунтуються на законі та відповідно в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, беручи до уваги доводи сторін та оцінюючи надані ними докази, суд приходить до висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №822585 від 28.07.2021, у зв`язку з недоведеністю вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 122 КУпАП, та відповідно про наявність підстав для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 454 гривень в дохід держави, який відповідно до ст.139 КАС, слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Керуючись ст. 293 КУпАП, ст.ст. 6-9, 20, 77, 78, 243-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №822585 від 28.07.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч. 6 ст. 121, ст. 125, ч. 1 ст. 122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 3400 грн., визнати протиправною та скасувати.

Справу закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40108625, адреса місцезнаходження юридичної особи: 10031, м. Житомир вул. Старий Бульвар, 5/37), на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 454 гривні.

На рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Л. Гришковець