Рішення № 101602721, 23.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2021 року 11:08 № 640/23668/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер"

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

за участі представників сторін:

від позивача - Величко І.М.,

від відповідача - Федорчук А.О.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707; судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 19 березня 2021 року №2078/08/01/07/09/42547705, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки змінний звіт за формою №17-НП роздруковується у двох примірниках, один з яких залишається на АЗС, другий передається до бухгалтерії товариства разом з товарно-транспортними накладними відповідно до пункту 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707 прийнято оскільки під час фактичної перевірки встановлено, що на АЗС не зберігається другий примірник змінного звіту за формою №17-НП.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 05 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У письмових поясненнях позивач наголошував, що ні в акті перевірки, ні у відзиві на позов відповідач не вказує, за які саме дати відсутній другий примірник змінного звіту за формою №17-НП. Крім того позивач зазначає, що змінний звіт за формою №17-НП не є документом про оприбуткування товару, а лише звіт за зміну щодо руху вже оприбуткованого товару.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управління Державної податкової служби у Запорізькій області на підставі статей 20, 80 Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку автозаправного комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Рельєфна, будинок 14Б, за результатом якої складено акт від 19 березня 2021 року №2078/08/01/07/09/42547705 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме порушення ведення в порядку встановленому законодавством обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації - на момент перевірки на автозаправному комплексі з магазином не зберігається (відсутній) другий примірник змінного звіту АЗС за формою 17-НП, що свідчить про порушення установленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 912 653,48 грн.

Рішенням Державної податкової служби України від 19 липня 2021 року №16468/6/9900-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707 без змін.

Незгода позивача із вказаним вище податковим повідомоленням-рішенням зумовила звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 12 статті 3акон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (стаття 20 Закону №265/95).

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція).

У відповідності до підпункту 10.3.1.3 пункту 10 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.

Згідно із підпунктом 10.4.1 пункту 10 цієї ж Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК (підпункт 10.4.2 пункту 10 Інструкції №281).

Відповідно до підпункту 10.4.3 пункту 10 Інструкції №281 після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

За змістом підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції №281 (стосується обліку нафтопродуктів на АЗС) матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі №17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (підпункт 16.2 пункту 16 Інструкції №281).

Так, контролюючий орган, стверджуючи про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР посилається на відсутність у підприємства станом на час фактичної перевірки АЗС журналу обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №17-НП.

Разом з тим єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС, та кількістю реалізованих нафтопродуктів.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №823/1917/16 (адміністративне провадження №К/9901/36400/18).

Як зазначено в акті перевірки та встановлено судом, працівники податкового органу, виявивши відсутність змінних звітів оператора за формою №17-НП та зробивши на цій підставі висновок про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання, застосували до позивача штрафні санкції за здійснення реалізації товарів в розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, обрахованої, виходячи із даних Х-звіту РРО станом на 11 березня 2021 року.

Відповідно до акту перевірки залишки пального станом на 11 березня 2021 року складали згідно Х-звіту: паливо дизельне PLUS ДП-3-ЄВРО-У5-В0 9 8905,37л, бензин автомобільний А-92 ЄВРО-Е5 10063,57 л, бензин автомобільний PLUS А-95 -Євро-Е5 9771,60 л, газ автомобільний PLUS 4831,79 л, паливо моторне альтернативне А95Е-50 6496,6 л.

Залишки пального станом на 11 березня 2021 року за результатом перевірки склав: паливо дизельне PLUS ДП-3-ЄВРО-У5-В0 9 8939,0л, бензин автомобільний А-92 ЄВРО-Е5 9959,0 л, бензин автомобільний PLUS А-95-Євро-Е5 9770,02 л, газ автомобільний PLUS 4806,0 л, паливо моторне альтернативне А95Е-50 6522,0 л

Отже, відхилень наявних на АЗС нафтопродуктів і газів від даних обліку позивача у розмірі зазначеному відповідачем не виявлялось, відтак висновок про порушення ним пункту 12 статті 3 Закону №265/95, на думку суду, є безпідставним.

Крім того, наявність змінних звітів оператора за формою №17-НП підтверджено позивачем.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2021 року №0295110707 прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Смарт Пауер" (02160, місто Київ, проспект Соборності, будинок 15, кабінет 219, код ЄДРПОУ 425477050) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір в сумі 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2021 року