Рішення № 101601885, 03.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5712/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про стягнення невиплаченої премії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.10.2021 року, просить стягнути з відповідача невиплачену премію за червень-вересень 2021 року в розмірі 14789,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.06.2021 року займає посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради. В серпні 2021 року позивач виявив зменшення нарахованої заробітної плати за рахунок нарахування в червні та липні 2021 року премії в розмірі 20 % від посадового окладу, а за серпень та вересень 2021 року в розмірі 30 % від посадового окладу, замість 100 % від посадового окладу. Премія в розмірі 100 % від посадового окладу встановлена п.2.2 Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.2015 року. З посиланням на ст.94 КЗПП України та на ст. 21 Закону України "Про оплату праці" позивач просить стягнути з відповідача недоплачені суми премії за червень-вересень 2021 року, які останній обрахував як різницю між 100% та сплаченими відсотками премії – червень та липень не доплачено премію в розмірі по 80% від посадового окладу, за серпень та вересень не доплачено премію в розмірі по 70% від посадового окладу.

Ухвалою від 07.10.2021 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 10.11.2021 року.

26.10.2021 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Премія є складовою додаткової заробітної плати та не є обов`язковою частиною заробітної плати. Премію не можна розцінювати як неодмінну, беззастережну виплату, яку працівник може вимагати від керівництва в конкретно установленому розмірі. В свою чергу премія позивачу з червня по вересень 2021 року встановлювалась з урахуванням його перебування у відпустках, тимчасової непрацездатності та за результатами особистого внеску у загальний результат роботи відділу. Позивач у період з червня по серпень 2021 року фактично здійснював державну реєстрацію суб`єктів господарювання через електронний портал «Дія», що частково обмежувало його спілкування з відвідувачами, позивач не розглядав складних документів, не готував листів. Враховуючи попередні порушення державним реєстратором Бондаренко Д.О. законодавства в сфері державної реєстрації, що підтверджується наказами №7-2470-5/26/3556 від 23.10.2021 Міністерства юстиції України, директором департаменту у зазначений період проведено перевірку фактів визначених у наказах, оскільки ОСОБА_1 порушено прямі норми законодавства в сфері державної реєстрації. За результатами перевірок неодноразово порушувалось питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, але з юридичних підстав не завершено. Зазначені факти також враховувалися при встановленні премії державному реєстратору ОСОБА_1 . З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

01.11.2021 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач не притягався до дисциплінарної відповідальності в спірний період, а відповідач не надав жодних обґрунтувань зменшення позивачу розміру премії зі 100% до 20% та 30% відповідно.

Ухвалами від 10.11.2021 року та від 16.11.2021 року з Херсонської міської ради за клопотаннями представників позивача витребовувались докази.

В судовому засіданні 29.11.2021 року протокольною ухвалою оголошено перерву та зобов`язано відповідача надати документи.

Представники сторін заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з викладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Порядок призначення позивача на посаду та порядок проходження ним публічної служби сторонами не оскаржується та не є предметом спору в даній справі.

01.06.2021 року ОСОБА_1 займає посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців департаменту адміністративних послуг Херсонської міської ради.

В червні та липні 2021 року позивач отримав премію в розмірі 20 % від посадового окладу, а в серпні та вересні 2021 року отримав премію в розмірі 30 % від посадового окладу.

Позивач вважає, що при виплаті йому премії відповідач повинен був дотримуватись Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Херсонської міської ради, затвердженого 16.03.2015 року.

Відповідно до пп.2 п.2 "Порядок і умови преміювання" премія встановлюється в наступних розмірах … посадовим особам управлінь, відділів та службовцям у розмірі 100 % від посадового окладу.

Спірним питанням є наявність або відсутність у відповідача обов`язку сплачувати позивачу за період з червня по вересень 2021 року премію в розмірі 100 % від посадового окладу.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 98 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено, що основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 13 Закону № 108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно з статтею 21 Закону № 108/95-ВР працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Щодо стягнення з відповідача недоплаченої премії, то суд ураховує, що аналіз наведених норм у їх системному та логічному зв`язку дозволяє дійти висновку про те, що премія є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника, встановлення премії є диспозитивним правом, а не обов`язком керівника, яке реалізується останнім виходячи із якості роботи конкретного працівника, його продуктивності праці, результатів роботи та виплачується у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників виконавчого комітету Херсонської міської ради.

Суд дослідив Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.2015 року і встановив наступне.

Відповідно до пп. 2 п. 2 "Порядок і умови преміювання" премія встановлюється в наступних розмірах … посадовим особам управлінь, відділів та службовцям у розмірі 100 % від посадового окладу.

Згідно пп. 2.8 п. 2 "Порядок і умови преміювання" рішення про преміювання приймається міським головою у формі розпорядження (пп.2.8.3 пп.2.8 п.2 Положення про преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам виконавчого комітету Херсонської міської ради).

Тобто, міським головою приймались розпорядження про преміювання за червень-вересень 2021 року, які не є предметом спору та в яких премія позивача визначалась в розмірі 20 % (червень, липень 2021 року) та 30 % (серпень, вересень 2021 року).

Саме цей розмір премії – 20 % (червень, липень 2021 року) та 30 % (серпень, вересень 2021 року) і виплачено позивачу в повному обсязі, а тому відсутні підстави для стягнення невиплаченої премії за період з червня по вересень 2021 року.

Позивач обраховує розмір своєї премії за червень-вересень 2021 року як різницю між 100% та сплаченою сумою (20 %, 30 %), але в справі відсутні докази того, що відповідача зобов`язували нарахувати премію в розмірі 100% від посадового окладу.

Позовній вимозі про стягнення з відповідача недоплачених сум премії повинно передувати скасування розпоряджень міського голови про преміювання за червень-вересень 2021 року в частині преміювання позивача, а також покладення на відповідача обов`язку нарахувати та виплатити позивачу премію у відповідному розмірі.

В позовній заяві про стягнення невиплаченої премії за червень-вересень 2021 року позивач не ставить питання про скасування розпоряджень міського голови про преміювання за червень-вересень 2021 року, в частині встановлення позивачу премій в розмірі 20 %, 30 %, а тому, за умови чинності цих розпорядчих документів, у суду відсутні підстави для твердження про неповну виплату позивачу премій.

За викладених вище обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню через їх передчасність.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 106020000