Ухвала суду № 101601151, 03.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2021 року Справа № 480/12407/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення заробітної плати, середнього заробітку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області, в якому просить:

- стягнути з Верхньосироватської сільської ради заробітну плату в сумі 1146,16 грн.;

- стягнути з Верхньосироватської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по фактичний день прийняття рішення;

- стягнути з Верхньосироватської сільської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 9500,00 гривень.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених статтею 161 КАС України.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка не додала до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом. Разом з цим, у позовній заяві зазначила, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", позивачі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

Як вбачається з позовної заяви, позивачка просить, зокрема, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.

Суд зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, за звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку позивач має сплатити судовий збір за ставками, встановленими за вимоги майнового характеру, розрахувавши розмір судового збору з урахуванням ціни позову.

Згідно з частини третьої статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.

За таких обставин судовий збір за подання позовної заяви про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, підлягає сплаті на загальних підставах.

Отже, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги майнового характеру, за які належить сплатити судовий збір.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1.1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 гривень.

Суд бере до уваги, що позивачкою заявлено 2 позовні вимоги майнового характеру - про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди в розмірі 9500,00 грн.

При цьому позивачем не зазначено конкретної суми грошових коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь як середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по фактичний день прийняття рішення. Не зазначення позивачем у прохальній частині позову конкретної суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по фактичний день прийняття рішення, яка підлягає стягненню на користь позивача, унеможливлює встановлення судом конкретної суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї позовної вимоги та позову в цілому.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, сума судового збору за подання позовних вимог майнового характеру у цій справі складає 908,00 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Враховуючи викладене, позивачу недоліки необхідно усунути шляхом надання до Сумського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн. (рахунок - UA878999980313151206084018540; отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101; банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верхньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області про стягнення заробітної плати, середнього заробітку та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Кунець