Рішення № 101601140, 03.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Справа № 480/9306/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9306/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1,м. Суми,Сумська область,40009) , в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989 та у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест», з 08.02.1989 по 10.06.1992;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії зарахувавши до страхового стажу період роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989 та у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест» з 08.02.1989 по 10.06.1992.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем під час призначення пенсії позивачу, до розрахунку страхового стажу не зарахований період його роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989, згідно із записами трудової книжки № 11-12 у зв`язку з відсутністю наказу про звільнення з роботи, а також не зарахований період роботи у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест», з 08.02.1991 по 10.06.1992 у зв`язку з наявним наведенням дати наказу про звільнення. Позивач не погоджується з даними діями відповідача, вважає їх протиправним та такими, що порушують його права на належне пенсійне забезпечення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того даною ухвалою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог суду, відповідачем було надано суду належним чином завірені копії деяких документів з пенсійної справи ОСОБА_1 . При цьому відзиву на позовну заяву відповідачем суду надано не було (а.с. 37-46).

Оскільки судом було встановлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період роботи у кооперативі "Універсал" БМУ "Облрембудтрест" з 08.02.1989 по 10.06.1992, у зв`язку з наявним виправленням у даті наказу про звільнення, з метою забезпечення повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи, суд зобов`язав ОСОБА_1 надати для огляду суду оригінал трудової книжки.

На виконання вимог суду позивачем було надано суду для огляду оригінал трудової книжки (а.с. 51).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При цьому ненадання у встановлений ухвалою суду строк відзиву, суд, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства, кваліфікує як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 04.03.2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, про що зазначено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 06.05.2021 № 2894-3045/П-02/8-1800/21 (а.с. 28).

Відповідно до розрахунку, який було надано представником відповідача, страховий стаж позивача становить 33 роки 20 днів.

В подальшому на звернення позивача, листом від 06.05.2021 № 2894-3045/П-02/8-1800/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, зокрема, повідомило позивача, що до розрахунку страхового стажу не зарахований період його роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі “РАС 19” з 15.06.1988 по 07.02.1989, згідно із записами трудової книжки № 11-12, у зв`язку з відсутності наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи. До того ж, не зарахований до страхового стажу період роботи у кооперативі “Універсал” БМУ “Облрембудтрест”, з 08.02.1989 по 10.06.1992, у зв`язку з наявним виправленням у даті наказу про звільнення.

Не погодившись з даними діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Отже, як встановлено судом з матеріалів справи, підставою відмови в зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи з 15.06.1988 по 07.02.1989 та з 08.02.1989 по 10.06.1992, є виключно відсутність записів щодо наказів про прийняття на роботу та звільнення (запис № 11-12) та, відповідно, наявність виправлення у даті наказу про звільнення (запис № 14), які на думку відповідача унеможливлюють визнання достовірними цих записів та врахування інформації, яку вони містять, при вирішенні питання про обчислення страхового стажу позивача для призначення пенсії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Також, ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу зазначених норм законодавства суд вбачає, що до набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме до 01.01.2004, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу, в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2004.

При цьому відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Згідно з п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

З копії трудової книжки судом встановлено, що позивач з 15.06.1988 по 07.02.1989 року працював у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» на посаді прораба (а.с. 11). При цьому даний період не зарахований до страхового стажу позивача, у зв`язку з відсутністю наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи .

На момент внесення у трудову книжку позивача спірного запису була чинна Інструкція «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях», затверджена постановою Держкомпраці СРСР по праці і соціальних питаннях від 20.06.1974 № 162 (далі по тексту - Інструкція № 162).

Згідно до пунктів 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За приписами п. 2.2 Інструкції № 162, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1984 р., у графі 2 трудової книжки встановлено зразка (1938 р.) записується "1984.05.01". в трудових книжках виданих після 1 січня 1975 р.: "05.01.84".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів.

Аналогічна норма міститься також в пункті 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58, відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців", відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» також передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 (провадження № К/9901/22832/18).

Також суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Крім того в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Водночас суд зазначає, що вказані записи виконано без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та відповідності дати, які завірені підписом та печаткою роботодавця. Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а відтак відповідачем безпідставно не враховано до страхового стажу позивача період роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989.

Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 08.02.1989 по 10.06.1992 у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест», у зв`язку з наявним виправленням у даті наказу про звільнення, суд зазначає наступне.

Судом було оглянуто оригінал трудової книжки позивача та встановлено, що запис у трудовій книжці № 14 не містить виправлення у даті наказу про звільнення, а лише виконаний іншою кульковою ручкою з товщою лінією пасти та з іншим відтінком чорнила, ніж інша частина запису, але ознак того, що дату наказу про звільнення було змінено шляхом нанесення інших цифр, не встановлено та не доведено будь-якими доказами. Візуально дата нанесена тим самим способом та шрифтом, що і інша частина запису.

Крім того зазначений запис скріплений підписом керівника установи та завірений печаткою, містить відомості про причину звільнення та підставу внесення запису, що відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58.

А відтак суд зазначає, що відповідачем було протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 08.02.1989 по 10.06.1992 у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест», з підстав наявності виправлення у даті наказу про звільнення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого згідно квитанції від 15.09.2021 № 0.0.2266142139.1 (а.с. 6).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989 та у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест», з 08.02.1989 по 10.06.1992.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії зарахувавши до страхового стажу період роботи у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «РАС 19» з 15.06.1988 року по 07.02.1989 та у кооперативі «Універсал БМУ «Облрембудтрест» з 08.02.1989 по 10.06.1992.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек