Рішення № 101601038, 22.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2021 року м. Рівне №460/12420/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Сищук К.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник Ляшко Д.В.,

відповідачів: представник Михалюк Е.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління Служби безпеки України в Рівненській області, Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, Служби безпеки України в якому просив :

-визнати протиправними та скасувати наказ Служби безпеки України від 23.07.2021 № 947-0C/дск про звільнення ОСОБА_1 з військової служби та наказ Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 04.08.2021 № 157-ОС/дск про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу;

-поновити капітана ОСОБА_1 на військовій службі в Управлінні Служби безпеки України в Рівненській області з 05.08.2021, за попередньо займаною ним посадою;

-зобов`язати Управління Служби безпеки України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з військової служби, з моменту звільнення до дати поновлення на службі, із зарахуванням цього періоду до вислуги років.

Мотивуючи вимоги позову зазначав, що наказом Служби безпеки України від 23.07.2021 № 947-0C/дск його було звільнено з військової служби на підставі пп."в" п.61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (за станом здоров`я – непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку), а також на підставі п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу". На переконання позивача відповідне звільнення є протиправним та здійсненим без достатньої правової підстави, оскільки згідно з вимогами ст.26 Закону № 2232, під час дії в державі особливого періоду військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, можуть бути звільнені з служби за станом здоров`я, лише на підставі одного з двох висновків (постанов) військово-лікарської комісії: про непридатність до військової служби в мирний час; про обмежену придатність у воєнний час. Такої підстави, як висновок (постанова) ВЛК про загальну непридатність до військової служби, без примітки у мирний час, згадана правова норма не містить. Водночас, висновку (постанови) ВЛК про непридатність позивача до проходження військової служби у мирний час взагалі не існує. Крім того, позивач вважав порушеним порядок його виключення зі списків особового складу, так як його виключено до моменту виплати належного йому грошового забезпечення, без його згоди. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 08.09.2021 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.10.2021 на 10:15 год.

Судове засідання, призначене на 11.10.2021, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 27.09.2021 підготовче судове засідання у справі №460/12420/21 відкладено до 21.10.2021 до 10:15 год.

Позиція відповідачів щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов від 20.10.2021 їхнього уповноваженого представника, відповідно до змісту якого він заперечував проти їхнього задоволення. Зазначав на обґрунтування такої позиції про те, що наказом ЦУ СБУ від 03.01.2019 №2/ДСК затверджено Положення про медичний огляд у Службі безпеки України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28.01.2019 за № 109/33080. Дане Положення визначає організацію та порядок проведення у СБУ у мирний час та у особливий період медичного огляду військово-лікарськими комісіями співробітників-військовослужбовців СБУ, які проходять військову службу в органах, підрозділах, закладах СБУ. Пункт 1.5 зазначеного Положення передбачає, що постанови ВЛК відносно військовослужбовців за результатами проходження медичного огляду виносяться, зокрема, з формулюванням "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку". Пунктом 5.32 Положення визначено, що військовослужбовці, визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають звільненню незалежно від перебування на лікуванні у будь-яких закладах охорони здоров`я. Вказував, що виходячи з положень Закону № 2232-XII, застосування такої підстави як звільнення за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, можливе як у мирний час так і під час дії особливого періоду. Означене також в повній мірі висновується у зв`язку з тим, що висновок (постанова) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку взагалі виключає можливість проходження військової служби у будь-який період. Також представник відповідачів вважав безпідставними вимоги про скасування наказу від 04.08.2021 №157-ОС/дск про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу, оскільки станом на 04.08.2021 підстави, які б відповідно до вимог чинного законодавства забороняли виключення його списків, були відсутні, а сам позивач здійснив здавання посади, що підтверджується обхідним аркушем. Враховуючи законність звільнення ОСОБА_1 зі служби, підстави для його поновлення на роботі відсутні. Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.38-47).

Також 20.10.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій сторона позивача висловила свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення (а.с.35-37).

Ухвалою суду від 21.10.2021 закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 18.11.2021 на 10:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 18.11.2021, судом допитано свідка – ОСОБА_2 – начальника військово-медичної служби – начальника поліклініки – лікаря ВМС ВМУ СБУ УСБУ в Рівненській області, який повідомив, що військово-лікарською комісією зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням його з військового обліку, що взагалі виключає можливість проходження військової служби у будь-який період.

18.11.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.11.2021 до 11:30 год.

У судовому засіданні, призначеному на 22.11.2021, позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив. Просили повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з викладених у відзиві підстав. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, показання свідка, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Службі безпеці України з 04.01.2001 по 04.08.2021, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 (а.с.15) та довідкою Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 12.08.2021 №10/200 (а.с.13).

Із витягу з наказу Служби безпеки України від 23.07.2021 №947-ОС/дск (по особовому складу) судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "в" пункту 61 та підпунктом "б" (за станом здоров`я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку), пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку (а.с.30).

Згідно з витягом з наказу Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 04.08.2021 №157-ОС/дск, капітана ОСОБА_1 , звільненого наказом СБ України №947-ОС/дск від 23.07.2021 за підпунктом "в" пункту 61 (за станом здоров`я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку), пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у відставку, з урахуванням часу здавання посади, виключено зі списків особового складу 04.08.2021 (а.с.14).

З матеріалів справи установлено та не заперечується відповідачем, що підставою для звільнення позивача слугувало свідоцтво про хворобу №80/1150 від 25.06.2021 Військово-лікарської комісії центрального госпіталю ВМУ СБУ за направленням ВКЗ УСБУ в Рівненській області (а.с.12, 58; далі – Свідоцтво про хворобу).

У п.14 Свідоцтва про хворобу зазначено: "Постанова ГВЛК: На підставі ст. 65а, 698, 42в, 57в, 543 Розкладу хвороб Положення про медичний огляд у Службі безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 03.01.2019 р. №2/ДСК, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2019 р. за №109/33080, визнаний – НЕПРИДАТНИЙ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ З ВИКЛЮЧЕННЯМ З ВІЙСЬКОВОГО ОБЛІКУ. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби".

Не погоджуючись із звільненням за пп."в" п.61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та виключенням його зі списків особового складу, вважаючи за можливе продовження військової служби, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі – Закон №2232-ХІІ), Законом України "Про Службу безпеки України" від 25.03.1992 №2229-ХІІ (далі – Закон №2229-ХІІ) Положенням про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007, Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 №772, а також Положенням про медичний огляд у Службі безпеки України, затвердженим наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03.01.2019 №2/ДСК, що зареєстроване в Міністерстві юстиції 28.01.2019 за №109/33080.

Частина 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 1 статті 1 Закону №2229-ХІІ визначено, що Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.

За вимогами ст.19 Закону №2229-ХІІ кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.

До органів Служби безпеки України приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров`я ефективно виконувати службові обов`язки. Критерії професійної придатності, зокрема юридичної обізнаності, визначаються кваліфікаційно-нормативними документами, які затверджуються Головою Служби безпеки України.

Отже, однією з умов проходження військової служби в складі Служби безпеки України є придатність за станом здоров`я.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону №2229-ХІІ умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.

При цьому, у відповідності до ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 №1262/2007 (далі – Положення №1262).

Крім того, наказом Голови Служби безпеки України від 14.10.2008 №772 затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (далі – Інструкція №772).

Пунктом 2 частини 5 статті 26 Закону №2232-ХІІ визначено перелік підстав для звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, зокрема під час дії особливого періоду. При цьому зазначений перелік є вичерпним.

Так, у ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ визначено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

1) у мирний час:

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:

б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

З аналізу наведених правових норм Закону № 2232-XII слідує, що застосування такої підстави звільнення, як "за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби", можливе як у мирний час так і під час дії особливого періоду.

При цьому суд зауважує, що визначення поняття особливого періоду наведене у законах України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII та "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закони № 3543-XII та № 1932-XII відповідно).

За визначенням ст.1 Закону №3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 1 Закону № 1932-XII визначає особливий період, як період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний стан і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Крім того, в ст.1 Закону № 3543-XII надано визначення мобілізації та демобілізації. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

Указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 17.03.2014 №1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію в Україні.

Указом Президента України 14.01.2015 №15/2015 "Про часткову мобілізацію", затвердженого Законом України від 15.01.2015 №113-VIII, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію в Україні.

Отже, по теперішній час в Україні діє особливий період. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Разом з тим, указів про оголошення мобілізації станом на час звільнення позивача Президентом України не приймалося. Воєнний стан в державі також не вводився.

Отже, відповідач не міг зазначати підставою звільнення ОСОБА_1 пп."б" п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ, який передбачає звільнення з військової служби за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, та з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації.

Пунктом 61 Положення №1262 передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас Служби безпеки України:

осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі доцільності їх використання;

осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби в мирний або воєнний час;

б) у запас Збройних Сил України:

осіб рядового, сержантського і старшинського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності їх використання в запасі Служби безпеки України або на їх прохання;

осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України або на їх прохання;

в) у відставку, якщо вони досягли граничного віку перебування у запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Тобто, пп."в" п.61 Положення №1262 прямо передбачено необхідність звільнення військовослужбовця у відставку з виключенням його з військового обліку, якщо він визнаний військово-лікарською комісією непридатним за станом здоров`я до військової служби.

Поряд з цим, судом встановлено та не є спірним у справі, що наказом Центрального управління Служби безпеки України від 03.01.2019 №2/ДСК було затверджено Положення про медичний огляд у Службі безпеки України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 28.01.2019 за № 109/33080 (далі – Наказ 2/ДСК).

Дане Положення є документом для службового користування, який визначає організацію та порядок проведення у СБУ у мирний час та особливий період медичного огляду військово-лікарськими комісіями співробітників-військовослужбовців Служби безпеки України, які проходять військову службу в органах, підрозділах, закладах Служби безпеки України.

З огляду на викладене, посилання позивача на норми Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2020 №402, є безпідставним, оскільки воно не регулює питання, пов`язані з медичним оглядом в Службі безпеки України.

Як зазначено представником відповідачів у відзиві на позов, згідно з п.13.5 Наказу 2/ДСК постанови ВЛК відносно військовослужбовців за результатами проходження медичного огляду виносяться з такими формулюваннями:

-"придатний до військової служби";

-"обмежено придатний до військової служби";

-"непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час";

-"непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".

Пунктом 5.32 Наказу 2/ДСК визначено, що військовослужбовці, визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягають звільненню незалежно від перебування на лікуванні у будь-яких закладах охорони здоров`я.

У судовому засіданні, призначеному на 18.11.2021, судом досліджено Наказ 2/ДСК, сторона позивача визнала наявність досліджених положень Наказу 2/ДСК та підтвердила відповідність Свідоцтва про хворобу їхньому змісту. Обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання у суду не виникло, а тому до матеріалів справи паперова копія Наказу 2/ДСК не долучалася.

Відповідно до ч.1 ст.78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Підставою звільнення позивача в межах спірних правовідносин стала досліджена в ході судового розгляду постанова ВЛК з формулюванням: "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку". Вказана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, докази визнання її нечинною чи скасування в матеріалах справи відсутні. Правомірність її прийняття не є предметом судового розгляду в межах спірних правовідносин.

За наведеного у сукупності, суд дійшов висновку, що твердження позивача про неможливість звільнення з військової служби за станом здоров`я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, є необґрунтованими та безпідставними.

Тому суд дійшов висновку, що наказ Служби безпеки України від 23.07.2021 №947-0C/дск про звільнення ОСОБА_1 з військової служби є правомірним, скасуванню не підлягає і в задоволенні відповідної позовної вимоги слід відмовити.

Щодо наказу Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 04.08.2021 № 157-ОС/дск про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу, то суд зазначає таке.

У пункті 7.1. Інструкції №772 визначено, що звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби провадиться відповідно до розділу VІІ Положення, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Пунктом 66 Положення №1262 передбачено, що із списків особового складу Служби безпеки України військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі: перебування на лікуванні; захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу; безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим; настання інших випадків, визначених законодавством.

Згідно з абз.2 п.68 Положення №1262 днем звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом виключено зі списків особового складу Служби безпеки України.

Відповідно до абз.2 п.7.15 Інструкції №772 виключення військовослужбовців, які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з урахуванням часу на здавання посади.

Як встановлено судом, 02.08.2021 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області надійшов наказ Служби безпеки України від 23.07.2021 №947-0C/дск про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, з яким позивач ознайомлений під підпис 03.08.2021 (а.с.57).

Станом на 04.08.2021 підстави, що унеможливлювали б виключення позивача зі списків особового складу Служби безпеки України, які передбачені п.66 Положення № 1262 були відсутні.

Крім того, наявним у матеріалах справи обхідним аркушем від 03.08.2021 підтверджується, що позивач здійснив здавання посади (а.с.59).

Враховуючи наведені правові норми та наявність діючого наказу Служби безпеки України від 23.07.2021 №947-0C/дск, в Управління Служби безпеки України в Рівненській області не було підстав не здійснювати виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Служби безпеки України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Управління Служби безпеки України в Рівненській області від 04.08.2021 № 157-ОС/дск виданий на підставі та у порядку, визначеному законодавством, а тому скасуванню не підлягає.

При цьому, покликання сторони позивача на Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Служби України, затверджене Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, не заслуговують на увагу, оскільки порядок проходження військової служби у Службі безпеки України та звільнення з такої безпосередньо врегульовані спеціальними нормами Положення №1262 та Інструкції №772.

Також позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, покликався на несвоєчасність виплати належних йому сум при звільненні.

Суд звертає увагу сторін, що згідно з вимогами ст.117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проте, невиплата належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи про правомірність звільнення позивача зі служби.

Оскільки спірні накази щодо звільнення позивача з військової служби та виключення зі списків особового складу Служби безпеки України є правомірними, то відсутні підстави для задоволення інших позовних вимог, як таких, що є похідними.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами доведено правомірність оскаржуваних дій та рішень з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, Служби безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Управління Служби безпеки України в Рівненській області (вул.Відінська, 4, м. Рівне, 33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 20001668) Відповідач - Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601. ЄДРПОУ/РНОКПП 00034074)

Повний текст рішення складений 02 грудня 2021 року

Суддя С.А. Борискін