Ухвала суду № 101600921, 01.12.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

01 грудня 2021 року м. Рівне №460/9046/21Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - відповідач), за змістом якого просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо зняття з обліку та не поставлення на облік як отримувача виплат згідно із ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати відповідача поставити на облік як отримувача виплат згідно із ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", провести нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018 по 23.04.2021 в розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року Законом України "Про Державний бюджет України" на 2018,2019, 2020, 2021 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року №6-р/2018 відновлено дію статті 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідачем протиправно не проводиться нарахування та виплата щомісячної допомоги, передбаченої вказаною статтею.

Ухвалою суду від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

29.09.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, оскільки з 01.01.2015 Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 №79-VІІІ (норми якого неконституційними не визнавалися) право встановлювати розміри виплати відповідно до вказаної статті надано Кабінету Міністрів України. Таким чином, лише Кабінет Міністрів України мав право встановлювати порядок та розміри виплат, передбачених статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв`язку з обмеженням продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства становить: у зоні посиленого радіоекологічного контролю 160тис.крб., у зоні гарантованого добровільного відселення 210тис.крб, і у зоні безумовного (обов`язкового) відселення 260тис.крб. У разі відновлення статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вона підлягала б застосуванню в редакції станом на 28.12.2014, а виплата вищевказаної допомоги - здійсненню у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 №836. Крім того, відповідно статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов`язання лише в межах виділених асигнувань. Зобов`язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є бюджетним правопорушенням. Отже, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач зазначив, що позивач пропустила строк звернення до суду. За наведених обставин, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 є особою, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією (а.с.5).

Листом Управління соціального захисту Сарненської районної державної адміністрації від 23.04.2021 №03/01-3646 на звернення ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства з 17.07.2018 повідомлено, що статтю 37 Закону №796-XII виключено. Зазначив, що позивач не перебуває на обліку в управлінні як отримувач допомоги. З огляду на вищевикладене, управління не має підстав для нарахування і виплати позивачу вищевказаної грошової допомоги (а.с.6).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач 18.06.2021 звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких учиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

За приписами частини третьої статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд звертає увагу, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII не встановлює спеціального строку звернення до суду за захистом порушеного права на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, а відтак у спірних правовідносинах застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Грошова допомога, передбачена статтею 37 вказаного Закону спрямована компенсувати громадянам втрати, які ті зазнали у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, вказана грошова допомога не належить до соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування.

З огляду на викладене, при вирішенні даного спору не можуть застосовуватися строки звернення до суду, передбачені чинним законодавством для вирішення спорів пов`язаних з отриманням соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, як от заробітна плата, пенсія та інші.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом 18.06.2021, тобто поза межами строку звернення до суду, встановленого КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою і четвертою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій за період з 17.07.2018 по 17.12.2020 не можуть вважатися поважними, а викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог.

Керуючись статтями 240, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання здійснити нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 17.07.2018 по 17.12.2020 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалу суду складено 01 грудня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар