Рішення № 101600812, 23.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/6840/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Грігорян А.Р.,

представника відповідача - Солопа І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 21 квітня 2021 року №Ф-6588-10/1240 у розмірі 16612,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач наголошував, що відповідачем протиправно винесено вказану вимогу, оскільки до складу розміру боргу з ЄСВ за вимогою від 21.04.2021 №Ф- 6588-10/1240, контролюючим органом було включено суми недоїмки, визначені попередніми вимогами (№ Ф-6588-10/8053; №Ф-6588-10/6217), а при розгляді відповідних скарг податковим органом вищого рівня пропущений визначений законом строк, на розгляд скарг вбачається, що в частині боргу з ЄСВ в розмірі 13312,02 грн. вимога №Ф-6588-10/1240 від 21.04.2021 є протиправною та підлягає скасуванню, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Щодо частини боргу в розмірі 3300 грн., визначеного оскаржуваною вимогою наголосив, що відповідачем самостійно здійснено обчислення сум внеску без перевірки жодних бухгалтерських або інших документів, у тому числі звітності позивача.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

16 липня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі. Наголошував, що станом на 06.07.2021 у ОСОБА_1 борг по єдиному внеску, із урахуванням переплати на 30.04.2019 складає 16612,02 грн, який виник за рахунок щоквартальних нарахувань. Звіти про суми нарахованої заробітної плати на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 5) за 2019-2020 роки платником не подано. Позивач перебуває на податковому обліку як особа, яка займається незалежною професійною діяльність (адвокат) та в розумінні чинного законодавства є платником єдиного внеску. Позивач повинен нарахувати, обчислити та сплатити єдиний внесок у розмірі не меншому за мінімальний страховий внесок. Отже позивач зобов`язаний був сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" /а.с. 29-30/.

29 липня 2021 року надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просив задовольнити позов, посилаючись на раніше наведені аргументи /а.с. 38-39/.

08 вересня 2021 року надійшли письмові представника відповідача по суті справи /а.с. 48/.

Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, хоча повідомлявся про час та місце судового розгляду належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру № 1916030700004 від 17.01.2019, адвокат Касьянов Сергій Миколайович узятий на облік в Головному Управлінні ДФС у Полтавській області, Кременчуцьке управління, Кременчуцька ДПІ (м. Кременчук) код ДПІ - 1603 /а.с. 6/.

19 листопада 2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавський області видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2019 року №0-6588-10/8053 та визначено ОСОБА_1 недоїмку в сумі 4262, 54 грн /а.с. 7/.

Державною податковою службою України 6 березня 2020 року за № 8687/6/99-00- 08-06-01-06 прийнято рішення про результати розгляду справи, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 №0-6588-10/8053 скасовано, скаргу адвоката Касьянова С.М. задоволено частково та зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу, з урахуванням визначеного в цьому рішенні /а.с. 12-14/.

В березні 2020 року ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області направлено заяву про відображення в регістрах податкової служби відомостей про скасування вимоги від 19.11.2019 №Ф-6588-10/8053 на підставі ч.4 ст. 25 Закону про ЄСВ - через пропуск ДПС України 20-денного строку встановленого для прийняття рішення за скаргою платника та його повідомлення /а.с. 15/.

06 листопада 2020 року відповідачем видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 року №0-6588-10/6217 і визначено ОСОБА_1 недоїмку в сумі 13312,02 грн /а.с. 8/.

Державною податковою службою України 29 грудня 2020 року за №36545/6/99-00-06-02-01-06 прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги ОСОБА_1 на вимогу від 06.11.2020 №0-6588-10/6217, до 12 лютого 2021 року /а.с. 16/.

21 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавський області видано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21 квітня 2021 року №0-6588-10/1240 і визначено недоїмку в сумі 16612,02 грн, залишеною без змін рішенням ДПС України від 01.06.2021 /а.с. 9/.

Вважаючи свої права порушеними вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 21 квітня 2021 року №Ф-6588-10/1240 у розмірі 16612,02 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю “працівник” - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Статтею 13 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення вимоги уповноваженої особи Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 21 квітня 2021 року №Ф-6588-10/1240 у розмірі 16612,02 грн, з підстав визначених позивачем, що при розгляді відповідних скарг податковим органом вищого рівня пропущений визначений законом строк та з підстав, що контролюючим органом було винесено вимогу без проведеної документальної перевірки позивача.

Суд зазначає, що згідно положень частини четвертої ст. 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Суд наголошує, що така редакції вказаної норми внесена Законом України від 16.01.2020 № 465-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" та набрала чинності 27 лютого 2020 року, відтак підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 06.03.2020 № 8687/6/99-00-08-06-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.2019 № Ф-6588-10/8053 скасовано, остання вважається відкликаною з дня прийняття рішення, а скаргу ОСОБА_1 від 10.02.2020 б/н (вх. № 5755/6 від 11.02.2020 та вх. № 6173/6 від 12.02.2020) задоволено частково, зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області сформувати та направити нову вимогу згідно вимог чинного законодавства.

Рішенням ДПС України від 29.12.2020 № 36545/6/99-00-06-02-01-06 строк розгляду скарги ОСОБА_1 (вх. № 47955/6 від 15:12.2020) на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-6588-10/6217 продовжено до 12.02.2021 (включно).

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 12.02.2021 № 3384/6/99-00-06-02-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-6588-10/6217 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 від 11.12.2020 б/н - без задоволення.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 01.06.2021 № 12189/6/99-00-06-02-01-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.04.2021 № Ф-6588-10/1240 залишено без змін а скаргу ОСОБА_1 від 11.05.2021 б/н (вх. № 13798/6 від 14.05.2021) - без задоволення.

З огляду на зазначене, податковим органом дотримано законодавчо встановлені строки розгляду скарг платника на вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2015 року № 1124, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 178/28308 (далі - Порядок № 1124).

Згідно з п. 1 розділу VІ «Прикінцеві положення» Порядку № 1124 процедура оскарження відповідно до цього Порядку закінчується:

останнім днем строку, передбаченого пунктом 3 розділу II та пунктом 1 розділу IІІ цього Порядку для подання скарги про перегляд рішення (вимоги) контролюючого органу, у разі, якщо така скарга не була подана в зазначений строк;

днем отримання скаржником рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання контролюючим органом повернутого першого примірника рішення як такого, що не знайшло адресата, або за закінченням строку зберігання.

Відповідно до п. 2 розділу VІ «Прикінцеві положення» Порядку № 1124 платник єдиного внеску зобов`язаний самостійно сплатити узгоджену суму недоїмки (суми пені, штрафів) протягом десяти календарних днів після отримання рішення за результатом розгляду скарги.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція № 499).

На час виникнення спірних правовідносин Інструкція № 449 діяла в редакції від 21 серпня 2020 року.

Порядок стягнення заборгованості з платників регламентує розділ VІ Інструкції № 449.

Відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

З огляду на наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, що окрім іншого підтверджено зворотним боком облікової картки платника ЄВ за спірний період відносно позивача /а.с. 35-37/, відповідачем правомірно сформовано відповідну вимогу.

Відтак, безпідставними є твердження позивача, що для визначення сум недоїмки з єдиного внеску необхідними є проведення перевірки платника податків та/або дослідження даних поданої звітності.

Суд прийшов до висновку, що за викладених обставин, враховуючи наявність у позивача заборгованості з єдиного внеску, контролюючим органом правомірно та обґрунтовано відповідно до статті 25 Закону №2464-VI сформовано оспорювану вимогу про сплату боргу (недоїмки).

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 грудня 2021 року.

Суддя І.Г.Ясиновський