Рішення № 101600195, 03.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 р. № 400/8985/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області) з вимогами визнати протиправними дії та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду від 09.07.2021 року по справі 400/2876/21 відповідачем з 01.04.2019 року проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки з урахуванням 90 % розміру грошового забезпечення та встановлено її у розмірі 25084,90 грн, проте до виплати підлягала сума 18540,00 грн., з урахуванням обмеження максимальним розміром, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.09.2021 року. Позивач звернувся з заявою до відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії без обмеження максимальним розміром проте отримав відмову, оскільки відповідно до Закону №3668-VІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів встановлених для осіб, які втратили працездатність.

01.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, з огляду на таке. Статтею 43 Закону N 2262-XII та статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення формування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 1774-VIII від 06.12.2016) передбачено обмеження пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. При цьому, зауважує, що норми Закону N 3668-VI щодо обмеження максимальним розміром пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Із врахуванням викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

01.11.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 05.10.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідив докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

На виконання рішення суду від 09.07.2021 року по справі 400/2876/21 відповідачем на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 30.10.2020 року №12/7123 з установленням основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення проведено перерахунок пенсії позивача та встановлено її у розмірі 25084,90 грн., проте до виплати підлягала сума 18540,00 грн., з обмеженням максимальним розміром, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.09.2021 року.

Позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії без обмеження максимального розміру пенсії.

Проте відповідач повідомив позивача, що розмір пенсійної виплати встановлено та виплачується відповідно до законодавства. Підстави для проведення перерахунку відсутні.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку і виплати пенсії з обмеженням її максимального розміру, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI (набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом (абз. 2 п. 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи").

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.06.2020 у справі N 580/234/19 висловив правову позицію, за якою за змістом пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), передбаченим вказаним Законом; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі N 580/234/19 вказав, що такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року N 5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Отже, суд не знайшов у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

Наведені норми є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності цим Законом та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом, останній поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 N 3668-VI.

Наведені норми кореспондуються з положеннями частини 3 статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Суд встановив, що внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний розмір, що становить 18540,00 грн станом на 01.09.2021 рік (10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", то до спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.09.2020 справа N 280/5154/19.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) відмовити в повному обсязі.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар